«Умійте відповідати на провокації й використовувати їх на свою користь»
Автор книги – Карстен Бредемайер з самого початку своєї книги стверджує, що перед будь-якими переговорами, дискусіями або дебатами необхідно бути готовим до будь-якої словесної сутички, потрібно завжди мати козирі в рукаві, щоб в потрібний момент скористатися ними.
Не можна вважати, що противник буде доброзичливий і ласкавий з вами; в реальному житті навіть найприємніший оратор зачіпає за живе, тому перед будь-яким словесним змаганням потрібно готуватися саме до нечесної боротьби.
Подумайте, які саме саркастичні репліки буде відпускати ваш противник? За що він зможе вхопитися? Продумайте відповіді на ці репліки заздалегідь, це дозволить вам не розгубитися в запалі сутички.
«Говоріть просто і ясно, постійно нагадуйте про головну суть»
Складна аргументація, детальні подробиці – повинні бути залишені за порогом. Це буде заважати, збивати з пантелику і, що головне – зменшувати видимість вашої позиції.
Простота і ясність мають на увазі адресні висловлювання, коли людина говорить від першої особи, а не підміняє її конструкціями: «хтось», «дехто», «деякі».
Сховавшись під маскою аноніма, легше піти від конфронтації, але в той самий час подібні анонімні висловлювання не викликають довіри співрозмовника і ні до чого не зобов’язують.
Автор радить перед виступом підготувати кілька міцних і дуже красивих, але коротких і простих фраз, в яких буде міститися головна думка вашого виступу. Так, в момент битви, коли аргументів не залишиться, або ви втратите контроль, ви зможете почати оперувати ними. Плюс до того, ви додасте в свій виступ більший відсоток конкретики, що безсумнівно буде вам на руку. Думки, які повторюються кілька разів в переконливій формі, перетворюються в умах слухачів в справжні, незалежно від того, наскільки правдива ця думка.
«Не можна пускати процес на самоплин»
Автор стверджує, що перетворення виступу в експромт – це найгірша стратегія, навіть якщо ви геній ораторського мистецтва. Кращий варіант – це заздалегідь продумана роль і манера поведінки, заздалегідь продумана стратегія і репліки.
«Потренуйтесь перед дзеркалом», – радить своїм читачам Бредемейер
.
Він стверджує, що необхідно продумати всі дрібниці, навіть те, як буде звучати ваш голос. Потрібно подивитися на події очима режисера, тому як виступ в дебатах – це ні що інше, як театр одного актора. Необхідно ретельно готуватися навіть до одиничного виступу.
«Не пропускайте жодного удару»
Автор книги радить не пропускати жодного удару чи провокації з боку опонента.
Контрудар дає нам шанс завдавати збитків репутації противника, тому що ми перебуваємо в позиції жертви, на яку нападають.
Автор наводить, як приклад, історію однієї своєї підопічної, яка займала пост топменеджера банку. На нарадах її постійно вганяв у фарбу і збивав з пантелику колега, кажучи на будь-яке її висловлювання: «Ну, це типово жіноча логіка!». Так тривало до тих пір, поки за порадою автора вона не відповіла кривдникові фразою: «Цікаво, чому чоловік так багато знає про жіночу логіку?». Чоловік змішався, що оточують розсміялися, і більше це не повторювалося.
«Не можна робити ні кроку в сторону від головної теми дискусії»
Переходи на постійні випади не по суті, переходи на особистості й постійні конфронтації по абстрактних тем – це найгірший варіант розвитку подій.
Як припинити цей процес?
Автор наводить для розв’язання цього питання систему з трьох рівнів, яка допомагає в ста відсотках випадків зі ста.
На першому рівні застосовується правило трьох Т (Touch – Turn – Talk). Тут ініціативу потрібно відкрито перехопити й сказати про те, що розмова пішла в зовсім іншому напрямку.
На другому рівні ми застосовуємо правило «жовтої картки», якщо правило трьох Т не спрацювало.
В такому випадку необхідно прямо запитати опонента: «До чого ви мені це говорите? Як це належать до теми розмови?».
Якщо ж не спрацьовує і другий рівень захисту, то ми переходимо до третього.
На ньому ми переходимо вже в зовсім іншу площину і прямо заявляємо: «Або ви починаєте говорити по суті, або ми припиняємо розмову».
Саме ці способи здатні збити пиху з опонента і змусити його повернутися до питання, поставленого спочатку вашої конфронтації.
«Питання і відповіді – головне мистецтво чорної риторики»
Ставити запитання і відповідати на них – це головне вміння, яке потрібно опанувати, щоб стати майстром чорної риторики.
Автор книги стверджує, що ні в якому разі не можна ставити ніяких питань після того, як протилежна сторона висловила свою негативну позицію.
Просто це буде виглядати так само безглуздо, як питання – «А чому?» після ультиматуму про те, що вас не приймають на якусь посаду.
Питання повинні бути ретельно зваженими, варіанти відповідей на них можна частково передбачити. Автор рекомендує уникати питань, що зачіпають співрозмовника, питань, які допомагають домінувати в дискусії, але відводять від суті самого питання.
«Не на всі питання необхідно відповідати» – говорить своїм читачам Бредемайер.
«Замість питань можна використовувати заклик»
І це – дуже хитра техніка, бо хоч і заклик частково схожий на питання, він має тільки два варіанти розвитку сюжету – або на нього відгукуються, або ні.
Заклики спонукають людину до дії, до якогось вибору.
Бажаємо вам приємних дебатів та гарних книжок 🙂