Уявити ЗМІ та соцмережі без хайпу вже неможливо. Новини з життя зірок, історії про чужі розлучення, святкування днів народжень, навіть перекручення слів експертів та коментарі чужих скандалів – про це і багато іншого можна почитати, тапнувши на іконку улюбленої соцмережі. Чого варта лише історія «Золотий Вік vs Guzema», за якою з професійним інтересом слідкують не лише модниці, а і блогери, ювеліри та юристи. Всі ці історії об’єднує одне коротке та влучне слово «хайп».
Хайп (від англійського hype) перекладається як “галас, ажіотаж, криклива реклама, обман”. Відповідно, хайпанути- означає “розкрутити” або “роздути”, в тому числі розкрутити масове обговорення і бурхливу громадську дискусію.
Простими словами – якщо Ви просто обговорюєте гарячу тему з подругами в парку – це плітки, а якщо про це пишете в соціальних мережах – то хайпуєте.
Ви висловлюєте оціночне судження, якщо говорите, що на Вашу думку влаштовувати вечірку з салютом під час локдауну – погано. Якщо Ви розповідаєте про те, як святкувала день народження дружина народного депутата Миколи Тищенка – то хайпуєте. А якщо робите це в грубій формі та з образами або наклепом – то маєте всі шанси стати відповідачем у суді.
Щоб не стати заручником своїх же висловлювань з метою збільшення оглядів та охоплення все більшої аудиторії, пропонуємо врахувати можливі юридичні наслідки хайпу та що з цим робити.
Вмієш хайпувати – вмій і судитись!
По суті, невдалий та занадто епатажний хайп може призвести до судового процесу про захист честі, гідності та ділової репутації. Так, жертва хайпу може подати до суду на блогера або журналіста з позовом про захист честі, гідності і ділової репутації. І тоді вже суд буде встановлювати розповідав блогер загальновідомі факти чи перекручував інформацію, а то і поширював неправдиву і недоведену інформацію.
При цьому варто сказати, що справи про захист честі, гідності і ділової репутації є однією з найбільш непередбачуваних категорій справ, адже в даному випадку так зване «внутрішнє переконання судді» під час оцінки доказів має неабияке значення.
Слово – не горобець…
Враховуючи складність цих справ – ми рекомендуємо в будь-якій незрозумілій ситуації звернутись до юриста. Так, якщо блогер хоче створити контент на особливо актуальну тему, то краще проговорити червоні лінії зі своїм юристом. Так, юрист підкаже, що, щоб не стати відповідачем у суді, потрібно:
- Вживати менше категоричних суджень щодо фактів.
- Припущення позначати словами «на мою думку».
- Переказуючи факти – перевіряти їх правдивість та у незрозумілій ситуації посилатись на першоджерело.
- Деякі теми таки оминати тощо.
Якщо ж слово вже вилетіло і блогер став відповідачем у суді – то далі стратегія захисту залежить від наступних факторів:
- хто є позивачем – приватна чи публічна особа, та яка саме сфера життя була порушена. Іншими словами, особливість доказування факту порушення права на повагу честі та гідності залежить від того, хто потрапив в епіцентр скандалу;
- хто є відповідачем – визначення належного відповідача;
- чи мало місце правопорушення (юридичною мовою ми говоримо про визначення юридичного складу правопорушення);
- оцінка розповсюдженої інформації як такої, що дійсно порушує право особи на повагу честі та гідності або ж є тільки оціночним судженням.
Розглянемо далі – як же оцінити своє становище та вирішити, чи вже бігти до юриста.
Що таке «честь, гідність та ділова репутація» та як її не порушити?
Те, що ця тема – зовсім не іграшки – вже зрозуміло, а от що таке «честь, гідність та ділова репутація». Трошки пролив світла на ці категорії Пленум Верховного Суду України, зазначивши, що це і морально-етичнікатегорії, і особисті немайнові права, і самостійні об’єкти судового захисту. Не дуже зрозуміло стало, правда?
Якщо перекласти з юридичної мови, то судді хотіли сказати наступне [1]:
- гідність– це цінність кожної людини як унікальної особистості («визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності»),
- честь– поведінка особи відповідно до уявленням суспільства про те, що добре і погано («позитивна соціальна оцінка особи в очах оточення, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло»),
- ділова репутація – набута особою оцінка професійності та ділових якостей («Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних рис у процесі виконанні трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, в тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їхньої підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин»).
Враховуючи, що однозначно ні закон, ні практика не визначає ці поняття, а рішення, чи були порушені ці категорії, приймає суддя на основі свого внутрішнього переконання (тобто, дуже суб’єктивно) – то потрібно бути вдвічі обачнішим, щоб їх не порушити. Як? – про це і поговоримо!
[1]Пункт4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»
Автори:
Анна Іванченко, адвокат, член Асоціації правників України,керівник корпоративної, сімейної практики та практики в сфері нерухомості АО «ФІДЕЯ»
Ольга Кучмієнко, адвокат, к.ю.н.,Заступник Голови Комітету з міжнародного права Асоціації правників України
Читати попередні матеріали авторів:
Як прописати договір з блогером, або чи можна врегулювати натхнення? Поради для рекламодавця