Для ЗМІ

Що керує нашою підсвідомістю?

Журналістика, піар та реклама пов’язані у багатьох аспектах, але сьогодні давайте я вам продемонструю найбільш загадкові зв’язки. Чому загадкові? Бо їх нашій свідомості не розгадати одразу. На це здатні лише професійні комунікаційники, що «набили око» у цій ніші.

Ми часто чуємо слово вплив, чи не так? Авжеж. Він дійсно скрізь. У нашому випадку – в кожному тексті, у кожному абзаці й навіть слові. 

А чи задумуємося ми про значення, наприклад, розділових знаків або ж кількість абзаців? Пересічна людина навряд чи. Дарма. Все: від ком до шрифту, від кольору до розміщення того чи іншого слова – має вплив на нашу підсвідомість. 

Подумайте, які асоціації викликає суцільне полотно тексту шрифтом із засічками? Щось офіційне, серйозне й нудне. А от текст розділений на абзаци, розбитий підзаголовками, розбавлений фотографіями чи будь-якими візуальними об’єктами читається легко й приємно. Ось так просто керувати нашою підсвідомістю. Далі будуть цікавіші методи.

Інформаційно-психологічний вплив

Ми, вони, всі, чужі, свої

Знаменитий вираз «приклеїти ярлик» є назвою окремого інформаційно-психологічного прийому. Його суть полягає в приниженні когось або чогось в очах аудиторії за допомогою образливих слів (цензура все ж діє найчастіше). Метод популярний у недоброчесних журналістів, PR-менеджерів та рекламістів.

У цьому матеріали я часто вживаю займенники наш і ми. Встановлюю дружній зв’язок з вами! Я така ж, як ви, правда? (Використання прийому «свої хлопці» мною несе винятково експериментальний характер =)). «Свої хлопці» показують читачам/слухачам/глядачам, що автор з простого люду = створення позитивного образу.

Ти, мій любий/-а читачу/-ко, як і всі вдумливі люди, напевно, вже помічав/-ла якісь хитрощі в текстах медійників, але даю 70%, що не знав/-ла як вони звуться. На початку цього абзацу прийом «загального вагону». Це такий підбір фраз, котрі створюють враження «так роблять всі»: ніяка розумна людина не…; ті, хто здатний до критичному мислення розуміє… і так далі. Як правило, люди не люблять бути в меншості, тому підсвідомо погоджуються з викладеною далі інформацією чи точкою зору.

PR-менеджери та рекламісти повсякчас використовують (читайте зловживають) «метод негативних груп віднесення», коли метою є викликати негативне ставлення до одного, а позитивне до іншого. Чесні журналісти, на відміну від рекламістів, не маніпулюють односторонніми категоричними твердженнями. Ось вам був приклад.

І наостанок, додам про типовий приклад інформаційно-психологічного впливу: просування через медіаторів або авторитетів. Ті, кому довіряють, дійсно мають великий вплив на підсвідомість. Ми можемо не помічати, як погоджуємося з лідерами думок.

Узагальнюємо, сміємось, даємо «вибір»

Експлуатація милих серцю понять по типу «воля», «щастя», «усвідомленість», «Батьківщина», «здоров’я»; заміна одиничного загальним. Це надзвичайно успішно справляє психоемоційний вплив, який дозволяє ефективніше просувати щось чи когось. Його назва «сяючі узагальнення».

Висміюємо щось одне, а негативний імідж створюється абсолютно до всього. Прийом «висміювання» вдало формує нові стереотипи найчастіше на оціночних судженнях. Ми будемо скептично сприймати ідеї людини, з якої постійно жартують. Цей метод оманливий: тут не місце жорсткій прямій критиці. Все робиться м’яким гумористичним шляхом.

До чого прагнуть всі? Мати можливість вибору. Взагалі-то це така відмінна риса нашого часу, адже раніше робити вибір могли далеко не всі й не завжди. Цим можна вміло користуватися. Хитрість техніки «уявного вибору» в тому, що надаються різні точки зору з одного приводу, але так, що одна з них підсвідомо сприймається у найвигіднішому ракурсі. Дозуючи негативні та позитивні аспекти, автор до суцільного позитиву додає краплину негативу — виглядає ж правдоподібно! І навпаки, до негативного негативу трішки підсипає позитиву — ефективність критичного сприйняття зростає. Дива людської психології.

Тепер ви маєте базові знання про найпопулярніші прийоми прихованого впливу медійників. Звичайно, цей список не є вичерпним. Генерація нових методів відбувається постійно (тільки вдумайтесь з якими темпами зростає індустрія рекламу та піару). Важлива заувага: не варто вважати все вище написане за способи маніпуляцій. У правильних руках це слугує для суспільної користі

Отже, фільтруйте свій інформаційний простір та критично сприймайте медіасвіт. Як кажуть, довіряй, але перевіряй!

Авторка: Ліза Бровка

Читати більше матеріалів авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/tvoya-czifrova-bezpeka/

https://pressassociation.org.ua/ua/slovo-zbroya…

By Ліза Бровко, назад

Топ-10 корисних Telegram-ботів для журналістів

Телеграм перестав бути платформою для обміну повідомленнями та дзвінками. Тепер у месенджері можна створювати власні канали, боти та чати. Ми зібрали десять найкращих ботів, які стануть незамінними помічниками для журналіста.

OpenDataUa (@OpenDataUABot)

Цей бот стане у нагоді для журналістів, що проводять розслідування або ж шукають інформацію про людину. Він допомагає знайти в державних реєстрах даних інформацію про людей та компаній. Шукати можна за прізвищем, ім‘ям та по батькові; кодом компанії, номером паспорта чи автівки.

To PDF (@topdf_bot)

Якщо ви хвилюєтеся, що документ, яким ви збираєтеся поділитися, можуть вкрасти, скористайтеся цим ботом. Він з легкістю конвертує будь-який файл з розширенням .doc, .docx, .otd у PDF формат. Файл можна переглядати, але копіювати чи змінювати документ не вийде. 

Water Mark Bot (@wmarkbot)

Цей бот дозволяє помічати фото та відео водяним знаком. Більше не потрібно завантажувати редактори та користуватися Фотошопом. Достатньо лишень надіслати зображення, що буде водяним знаком, обрати інтенсивність, кут, де буде знак і додати зображення, яке буде помічене.

СКАНЕР (@scannertext_bot)

Якщо терміново необхідно отримати текст з фото, скористайтеся цим ботом. Вам більше не потрібно переписувати текст самостійно. Бот підтримує чотири мови та є абсолютно безкоштовним. 

Pomodoro (@pomodoro_timer_bot)

Якщо у вас проблеми з концентрацією уваги або ж ви не можете завершити розпочате, тоді цей бот неодмінно допоможе. Вам потрібно обрати завдання, поставити таймер, працювати доти, поки не вичерпається час, взяти невеличку паузу та закінчити проєкт. Це зручно, адже роботу можна розділити на частини з перервами, що допомагає бути зосередженим і в тонусі до фінішної прямої.

Text4InstaBot (@text4instabot

Цей бот стане вашим кишеньковим верстальником. Він може розбити ваш текст на абзаци, аби підвищити читабельність. Також може відформатувати текст: зробити його з правої сторони або ж по центру. А для тих, хто любить щось незвичайне, бот може закреслити, підкреслити та виділити частини тексту жирним шрифтом. 

Radio Bot (@RadioBot)

Ти можеш пам‘ятати, що в 2005 році на певному радіо один з політиків дав обіцянку, яку не виконав. Однак у вільному доступі знайти всі архівні записи радіо доволі складно. Цей бот дозволяє не тільки слухати радіо з різних куточків світу, а й знаходити архівні записи та завантажувати їх. Тепер політик точно відповість за свої слова.

Словари | Dictionaries (@dictsbot)

Не вистачає синонімів, щоб написати шедевр? Не знаєш, як перекладається те чи інше слово? А цей бот знає. Можна налаштувати мови, з яких треба перекласти, шукати значення невідомих слів і розвивати свій словниковий запас.

InMind (@InMindBot)

Для того, аби вивчити англійську, не потрібно витрачати в день декілька годин. Якщо докладати зусиль протягом п‘яти хвилин щоденно, то результат стане помітним доволі швидко. Цей бот за 300 секунд навчить новим словам, столицям, дозволить спілкуватися в чаті з людьми, що теж вивчають англійську. А наостанок можна позмагатися з друзями, хто краще знає значення слів «weepy» та «mutter».

Коробок спичек (@korobok_bot)

Робота журналіста ніколи не була простою. Це постійний стрес, хвилювання та втома. Цей бот створений, аби допомогти тобі видихнути та нарешті розслабитися. Він пропонує календар, де можна фіксувати свій настрій, думки та почуття. Також можна прослухати корисні підкасти. А для мотивації й гарного настрою, бот щоденно буде надсилати цікаву думку або пораду.

Авторка: Іванна Плисківська

Читати попередні матеріали авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/hto-taki

https://pressassociation.org.ua/ua/na-hajpi-shho-zaraz-v-trendi-u-soczialnih-merezhah…

By Іванна Плисківська, назад

Як написати заголовок, на який кожен натисне?

Заголовок – найважливіший гачок, щоб спершу зацікавити аудиторію, а потім змусити натиснути на назву і ознайомитись з повним обсягом інформації. Правильно написаний заголовок дорівнює успіху статті. Тому варто розібратись у двох основних питаннях: що таке привабливий заголовок і які поради написання цікавого заголовку дійсно ефективні.

By Анна Завірюха, назад

Освіта: що слід впроваджувати для майбутніх журналістів?

На сьогоднішній день з’являється все більше і більше незрозумілих термінів, схем, методів просування і систематизації контенту. Добре, коли в університеті вас навчать виробляти газети. Погано, якщо ви не дізнаєтеся що таке “адмінка” і як нею користуватись. Без яких сучасних знань не можуть обійтися майбутні журналісти?

Страшний, давно забутий сон

Справжній журналіст має бути людиною-виключенням із правил. Мається на увазі, що ця професія багатогранна і потребує не лише вузьких професіональних знань, яких часто буває достатньо іншим, а прагнення завжди дізнаватися про нове. Недоліком в освіті журналістів я вважаю відсутність точних наук (їх мінімальна наявність точно би не завадила). 

Напевно, ви теж знаєте мало журналістів, які б займалися математикою. Воно й не дивно. Хоча такий потужний інструмент для “прокачки” сірої речовини ще нікому не заважав (але це не точно). Не слід нехтувати методом, який, на перший погляд, зовсім не стосується філологів. Ресурс вашого мозку посилюється від його постійної напруги, тож не бійтеся зайвого перенавантаження. Це добре, коли студентів зосереджують лише на знаннях відповідних до їхнього фаху, але не журналістів.

Сучасні проблеми потребують сучасних рішень

“Сьогодні журналіст повинен мати весь набір digital skills: від уміння шукати та верифікувати інформацію в цифровому просторі до базових навичок програмування на Python чи іншій мові. Це необхідно для того, щоб створювати якісні матеріали, які не схожі на junk food journalism. На мою думку, перспективними є напрями журналістики даних, мультимедійного сторітеллінгу й аудіоформати. Я б рекомендувала університетам додавати до переліку дисциплін “Журналістику даних”, “Відкриті дані”, “Мультимедійний сторітелінг”, а також спецкурси, що пов’язані з розвитком медіа бізнесових навичок, наприклад, “Медіа Стартапи”, “Фандрейзинг для медіа” тощо. Деякі університети вже мають такі курси, але ще не всі. Було б добре розширити перелік вибіркових дисциплін, аби студент самостійно формував свою освітню траєкторію. Але це спрацює лише тоді, коли сам студент буде ставитись відповідально.” – вважає Анна Ліченко, асистент кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Заохочення працюючих студентів

Валентина Шульгіна, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри журналістики ФМВ НАУ поділилася з PRessA своїм баченням з цього приводу. 

“Я вбачаю такі шляхи для поліпшення: насамперед, починаючи з абітурієнтів, треба підвищити прохідний бал для тих, хто вступає на журналістику. Це зумовлено тим, що журналіст – представник “четвертої влади” і у нього повинні бути найкращі якості: не лише інтелектуальні, а й моральні, і фізичні тощо. Коли студент прийшов навчатися на перший курс, він повинен усвідомити які є напрями/аспекти журналістської діяльності. Для цього дійсно треба зробити акцент на тому, щоб такі дисципліни, як “вступ до спеціальності” були подані.”

На що слід звертати увагу?

“Наступним кроком я вбачаю, обов’язково, якісну практику. Саме за місцем роботи, там, де це можливо: чи то на телеканалі, чи то в радіостудії, чи то в друкованому засобі масової інформації. На практику треба відводити особливий час і особливі зусилля.&nbsp

Як пахне порох? (суміш)

Від лиця багатьох студентів, скажу, що жоден університет при будь-яких обставинах не надасть достатньо знань навіть для того, аби визначитися з напрямком у професії. Тільки відчувши на собі ви зрозумієте чого хочете. У іншому випадку ваше уявлення буде хибним або зовсім відсутнім. 

Автор: Федір Молодцов…

By Федір Молодцов, назад

Як уникнути правопорушення журналісту-початківцю?

У яку халепу з правопорушенням найчастіше може потрапити звичайний журналіст і як цього запобігти? Випадків, коли журналісту інкримінують якесь правопорушення – безліч. Федір Молодцов, автор блогу PRessA, розповів з власного досвіду, як це буває і як цього уникнути.  

By Федір Молодцов, назад

Першоджерела: звідки ростуть вуха в українських новин

 Щодня трапляється нескінченна кількість подій, які можуть стати новинами. Як же вони з’являються у стрічці новин? Де журналісти їх знаходять? Які є першоджерела новин?

Пограбування бізнесмена, смертельне ДТП, корупційна схема у парламенті — усе це потенційні новини у ЗМІ. У повсякденному житті інфоприводи оточують нас на кожному кроці: сварка вашого сусіда з представниками ЖКП може стати чудовим новинним сюжетом. А якщо ще цю інформацію опублікувати постом в соціальній мережі, прикріпити фото та цитати — ідеальна новина!

Усіх цих подій об’єднує актуальність факту або проблеми — чогось, що насправді відбулося.

Метою журналіста є пошук новин, які зацікавлять широку аудиторію, бо новина —  інформація, яка має викликати інтерес споживачів.

Тут ми підходимо до питання про першоджерела новин. Де ж все-таки взяти інфопривід?

Офіційні джерела новин
До них відносяться прес-релізи, інформаційні агентства, прес-конференції соціальні мережі тощо. Прес-релізи публікуються у різних прес-службах, найвідомішою в Україні є прес-служба Офісу Президента https://www.president.gov.ua/. На сайті публікують останні рішення влади, документи та законопроєкти, інформацію стосовно засідань, конференцій та анонси запланованих подій. Також, у розділі “Робота зі ЗМІ” можна оформити підписку і на пошту будуть приходити сповіщення стосовно нових матеріалів.

Інформаційні агенції, маючи бюро і кореспондентів по всьому світу, висвітлюють багато фото, відео, текстового контенту і продають його клієнтам (медіа) на передплатній основі. Наприклад, онлайн-видання оформило підписку на міжнародну агенцію і використовує її контент.

Найбільші українські новинні агенції:

УНІАН
Укрінформ
Інтерфакс-Україна
ЛІГАБізнесІнформ
Українські новини

 Найбільші світові новинні агентства:

Associated Press (AP) (Штаб-квартира Нью-Йорк, США)
Reuters(Штаб-квартира у Лондоні, Британія)
Agence France-Presse (AFP)(Штаб-квартира: Париж, Франція)
Bloomberg (Штаб-квартира: Нью-Йорк, США)
United Press International
Deutsche Presse-Agentur (Штаб-квартира у Німеччині)
https://www.efe.com/ (Штаб-квартира: Мадрид, Іспанія)
ANSA (Штаб-квартира: Рим, Італія)
DPA (Штаб-квартира: Гамбург, Німеччина)
ТАСС (Штаб-квартира: Москва, Росія)

Agence France-Presse, Associated Press та Reuters мають представництва в більшості країн світу.

А якщо бажаєш створити власну новину, то тримай декілька порад
1)Дотримуйтесь структури!

– заголовок (чітко хто, що зробив, що в цьому особливого?);

– лід(підзаголовок, який поширює заголовок);

– новина/тіло(правило 6 питань);

– цитата(яка підтверджує інформацію);

– бекграунд(нагадування певних деталей із минулого);

– джерело інформації.

2)Основне повідомлення.

Якщо із новини можна виділити одне речення/словосполучення, яке пояснює головний сенс — це успішна новина.

3)Оперативність — наше все. Інформацію, котра існує понад добу, називають “стариною”.

4

Використовуйте лише професійну лексику, говоріть чітко і лаконічно.

5)Лише правда! Перевіряйте інформацію на правдивість, передавайте суть, не змінюючи її контекст.

6)Стандарти журналістики.

Керуйтесь правовими та етичними нормами, не публікуйте приватну інформацію, не розповсюджуйте брехню та копії чиєїсь роботи.

І наостанок, пам’ятайте про відповідальність. ЗМІ – це рушійна сила, яка формує думку суспільства. Перевіряйте кожне слово і речення!
Авторка: Ольга Бондар

Читати попередні статті авторки:
https://pressassociation.org.ua/ua/pravda-chi-brehnya-prosti-poradi-yaki-ubezpechat-vid-fejkiv/

https://pressassociation.org.ua

 …

By Ольга Бондар, назад

Корисні сайти для піарників

Піарник – не просто посередник між компанією та споживачем. Його завдання — сформувати лояльність та довіру аудиторії до бренду. 
Це людина, яка володіє навичками редактора, фотографа, стратега, SMM – ника.
PR – менеджер повинен уміти все, а тому у статті зібрані корисні ресурси, що значно полегшують роботу у сфері діджитал.

By Іванна Якуб, назад

Фактчекінг: корисні поради та інструменти

Достовірність – один з найважливіших стандартів журналістики, що передбачає перевіреність та відповідність дійсності кожного факту, який висвітлюється в матеріалі. Тобто вся інформація, яку ми подаємо публіці, має пройти фактчекінг. Як правильно перевіряти дані та які інструменти використовувати – читайте далі в матеріалі.

By Ольга Ковальчук, назад

Маркетолог. Професія, що вчить продавати 

З кожним роком список актуальних професій змінюється: одні зникають через певні обставини (дистанційна робота, заміна технікою, непопулярність послуг), інші ж, нові і не звичні людям, стають все ціннішими. Копірайтери і таргетологи, ілюстратори і веб-дизайнери, smm-спеціалісти та маркетологи. Та якщо, за період карантину, про частину ми чули так часто, то хто такі маркетологи: ті, кого готують в університетах чи новий погляд на ненову професію?

By Лілія Брезгунова, назад

Твоя цифрова безпека

Як і в реальному, так і у віртуальному житті загроз вистачає, однак з першими ми більш-менш навчені як справлятися. Що ж до небезпек у віртуальності, то знань бракує. Сьогодні я допоможу вам це виправити.

By Ліза Бровко, назад