На сьогоднішній день з’являється все більше і більше незрозумілих термінів, схем, методів просування і систематизації контенту. Добре, коли в університеті вас навчать виробляти газети. Погано, якщо ви не дізнаєтеся що таке “адмінка” і як нею користуватись. Без яких сучасних знань не можуть обійтися майбутні журналісти?
Страшний, давно забутий сон
Справжній журналіст має бути людиною-виключенням із правил. Мається на увазі, що ця професія багатогранна і потребує не лише вузьких професіональних знань, яких часто буває достатньо іншим, а прагнення завжди дізнаватися про нове. Недоліком в освіті журналістів я вважаю відсутність точних наук (їх мінімальна наявність точно би не завадила).
Напевно, ви теж знаєте мало журналістів, які б займалися математикою. Воно й не дивно. Хоча такий потужний інструмент для “прокачки” сірої речовини ще нікому не заважав (але це не точно). Не слід нехтувати методом, який, на перший погляд, зовсім не стосується філологів. Ресурс вашого мозку посилюється від його постійної напруги, тож не бійтеся зайвого перенавантаження. Це добре, коли студентів зосереджують лише на знаннях відповідних до їхнього фаху, але не журналістів.
Сучасні проблеми потребують сучасних рішень
“Сьогодні журналіст повинен мати весь набір digital skills: від уміння шукати та верифікувати інформацію в цифровому просторі до базових навичок програмування на Python чи іншій мові. Це необхідно для того, щоб створювати якісні матеріали, які не схожі на junk food journalism. На мою думку, перспективними є напрями журналістики даних, мультимедійного сторітеллінгу й аудіоформати.
Я б рекомендувала університетам додавати до переліку дисциплін “Журналістику даних”, “Відкриті дані”, “Мультимедійний сторітелінг”, а також спецкурси, що пов’язані з розвитком медіа бізнесових навичок, наприклад, “Медіа Стартапи”, “Фандрейзинг для медіа” тощо. Деякі університети вже мають такі курси, але ще не всі. Було б добре розширити перелік вибіркових дисциплін, аби студент самостійно формував свою освітню траєкторію. Але це спрацює лише тоді, коли сам студент буде ставитись відповідально.” – вважає Анна Ліченко, асистент кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Заохочення працюючих студентів
Валентина Шульгіна, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри журналістики ФМВ НАУ поділилася з PRessA своїм баченням з цього приводу.
“Я вбачаю такі шляхи для поліпшення: насамперед, починаючи з абітурієнтів, треба підвищити прохідний бал для тих, хто вступає на журналістику. Це зумовлено тим, що журналіст – представник “четвертої влади” і у нього повинні бути найкращі якості: не лише інтелектуальні, а й моральні, і фізичні тощо.
Коли студент прийшов навчатися на перший курс, він повинен усвідомити які є напрями/аспекти журналістської діяльності. Для цього дійсно треба зробити акцент на тому, щоб такі дисципліни, як “вступ до спеціальності” були подані.”
На що слід звертати увагу?
“Наступним кроком я вбачаю, обов’язково, якісну практику. Саме за місцем роботи, там, де це можливо: чи то на телеканалі, чи то в радіостудії, чи то в друкованому засобі масової інформації. На практику треба відводити особливий час і особливі зусилля.
Ще ми говоримо про те, що наші студенти починають працювати. Це дуже позитивно і студентів слід підтримувати тих, хто має намір працювати за фахом. Якщо студент влаштувався на роботу в засоби масової інформації, хоч на найменшу посаду, треба сприяти цьому, щоб все-таки студент мав можливість відразу опановувати і теоретичні знання в університеті, і практичні навички щоб здобував уже безпосередньо на робочому місці.” – підсумувала Валентина Шульгіна.
Як пахне порох? (суміш)
Від лиця багатьох студентів, скажу, що жоден університет при будь-яких обставинах не надасть достатньо знань навіть для того, аби визначитися з напрямком у професії. Тільки відчувши на собі ви зрозумієте чого хочете. У іншому випадку ваше уявлення буде хибним або зовсім відсутнім.
Автор: Федір Молодцов