Що потрібно порушити, щоб стати відповідачем?

Напорушувати треба на цілий юридичний склад правопорушення – іншими словами, щоб справа потрапила до суду та увінчалась успіхом проти блогера чи журналіста, потрібно щоб сукупно (разом) були виконані такі умови:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується позивача;

в) поширена інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності;

г) поширена інформація порушує права особи (особисті немайнові права, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право).

Оціночні судження – шанс forescape?

Навіть якщо весь склад вище вже складає порушення, але сама інформація є оціночним судженням, то порушення як такого не буде і можна хайпувати далі.

Оціночне судження – висловлення власної думки про факт, а не самого факту. Тому власна думка не може порушувати право особи на повагу честі та гідності, ділової репутації, оскільки є правом вже блогера або журналіста висловити її з приводу того чи іншого факту в відносно коректній формі.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію»).

Іншими словами, оціночне судження – це як картина імпресіоніста: вона описує не пейзаж, а враження автора від пейзажу. Тому оціночні судження не можна довести або спростувати, як не можна спростувати враження Моне від його квітів в саду Живерні біля Парижу.

Юридичною мовою, оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію»).

В міжнародній практиці оціночні судження теж існують як свобода на власну точку зору

Обіцяємо не втомлювати юридичними цитатами, втім деякі з них дуже ясно описують суть боротьби власної думки журналіста (блогера) vs честі і гідності іншої особи:

У справі «Лінгенс проти Австрії» суд зазначив, що «наявність фактів може бути продемонстрована (доведена), тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року». Водночас передбачається, якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона може скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб’єктивна думка була висловлена в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов’язок відшкодувати завдану моральну шкоду».

На практиці правом на відповідь майже ніколи не користуються, натомість позивачі обмежуються вимогами сатисфакції у формі спростування поширеної інформації.

Урок 5: навіть якщо блогер або журналіст висловив думку грамотно як власну думку, особа може вимагати відшкодування моральної шкоди або спростування поширеної інформації. Тому це не означає, що грамотний, але нечесний хайп не має шансів бути припиненим, а ЗМІ – понести наслідки.

Висновки

Немає двох однакових хайпових ситуацій, а відтак і стратегій захисту чи попередження відповідальності. Так, хайп і його наслідки у разі звернення жертви хайпу до суду різниться залежно від таких факторів:

  1. проти публічної чи приватної особи,
  2. шоумена чи політика,
  3. з достовірною чи недостовірною інформацією,
  4. з посиланням чи без посилання на джерело,
  5. грубо чи коректно.

      Таким чином, блогерами/інфлюенсерам, які на «хайпі» збільшують перегляди та загалом популярність до себе та свого блогу, слід бути більш тактовними та виваженими з метою уникнення зайвих витрат на судові процеси.

      Ми радимо врахувати наші поради та бути обачними: поширюйте інформацію, в якій впевнені та ретельно підбирайте формулювання та частіше вживайте фразу «на мою думку». Можливо, в деяких випадках варто проконсультуватися з юристом.

      Високих охоплень, активності та натхнення у створенні контенту!

      Автори:

      Анна Іванченко,адвокат, член Асоціації правників України,керівник корпоративної, сімейної практики та практики в сфері нерухомості АО «ФІДЕЯ»

      Ольга Кучмієнко,адвокат, к.ю.н.,Заступник Голови Комітету з міжнародного права Асоціації правників України

      Читати попередні матеріали авторів:

      Як не стати жертвою хайпу? Частина 2. Історія про мальтіпу шведської принцеси

      Похайпуємо? Як не стати жертвою хайпу. Юридичні стратегії для блогерів та жертв. Частина 1