Які ЗМІ можна вважати взірцем журналістики в Україні?

Кожна професія має дотримуватись відповідних стандартів. Так само і журналісти – “четверта влада” – несуть відповідальність за інформацію, яку доносять людям, адже від того, наскільки правдива ця інформація, залежить і світогляд людини. Які ЗМІ найбільше дотримуються стандартів, поговоримо далі.

Що таке стандарти ?

Недарма кажуть, що журналіст – це людина, яка краще за всіх не розуміє, що відбувається. Робота журналіста в полі полягає в тому, щоб якомога більше дізнатися про події, явища, що відбуваються, і потім донести це до споживача у такому вигляді, аби він максимально не напружувався. У цьому їм допомагає відокремлення фактів від “води”,  розставлення важливих і не важливих аспектів за пріоритетністю (принцип перевернутої піраміди) та безліч питань до, наприклад, очевидців події для того, щоб у вас їх не залишилось. В принципі це і є ті самі стандарти.

Шість основних видів стандартів

Повнота – “правило п’яти w”. Тобто, питання What?(Що?) Who?(Хто?) Where?(Де?) When?(Коли?) Why?(Чому?), або принцип перевернутої піраміди + коментарі експертів. Якщо розглядати і аналітичний жанр, то додається питання “До чого це призведе?”. Повнота обов’язково має містити бекграунд, який розповідає, що відбулося до цього і пояснює складні терміни.

Відокремлення фактів від коментарів – один із найважливіших стандартів, який не тільки відрізняє аматора від професіонала, а ще й допоможе убезпечити журналіста від зайвих проблем. Слід чітко відокремлювати власні коментарі від фактів і коментарів експертів.

Відокремлення думок, точок зору та фактів – це означає, що журналіст має висвітлювати подію не з однієї сторони. У такому разі він перетворюється на прибічника даної сторони. Професійний журналіст завжди зберігає нейтралітет, висвітлює усі точки зору. Інакше він ризикує стати політичною мішенню.

Точність – мається на увазі лише правдива, точна інформація. Особливо, якщо доводиться багато працювати з цифрами (наприклад, статистика Covid’у), іменами, датами.

Оперативність – швидке висвітлення актуальних подій без завдання шкоди іншим стандартам.

Достовірність – кожне джерело інформації має бути надійним і верифікованим (у разі соціальних мереж).

Приклади ЗМІ

На мою особисту думку, найбільше з вищеперелічених стандартів дотримуються такі ЗМІ, як: 

Суспільне;Укрінформ;Букви;Українська правда ;Дзеркало тижня.

Топові видання, як правило, залишаються на тому самому рівні стандартів. Хоча є виняток – Суспільне. Цей ресурс орієнтується саме на стандарти і, як не дивно, поступово зростає. 

Що слід пам’ятати

Звертайте увагу на формат ЗМІ. На багатьох телеканалах чи інтернет-виданнях існують такі речі, як замовні сюжети, інтерв’ю тощо. Згадайте про оціночні судження, про “воду”. Якщо там їх багато, слід розуміти, що перед вами, з великою вірогідністю – шоу, на яке вже давно був замовлений сценарій. Це вже більше до розважального, ніж

інформаційного контенту. Для себе я відмітив, що до такого слід ставитись з легкістю та неупередженістю. 

Які читати видання,  вирішувати вам. Але слід пам’ятати, що навіть стандартизовані ресурси можуть підсунути замість новини рекламу.

Автор: Федір Молодцов

Читати попередні матеріали автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/yak-piarniku-domovitisya

https://pressassociation.org.ua/ua/osvita-dlya-zhurnalistiv…

Як піарнику домовитися про безкоштовну публікацію у ЗМІ?

Що слід знати та як використовувати ці знання аби не платити величезні гроші за публікацію у новинах? На цю тему вже багато маркетологів висловили свою думку. Напевне, ви вже чули, що “слід підтримувати гарні відносини з журналістами” або: “не здавайтеся та відправляйте купами свої матеріали з надією, що бодай один з них пролетить”. Але як зробити так, щоб ЗМІ самі хотіли опублікувати вашу рекламу? Про це і поговоримо далі.

На що слід звернути увагу?

Звертайте увагу на телеканали чи інтернет-видання певного напрямку, як правило, не надто широкого. Усі вони знаходяться у постійному пошуку ексклюзивів, які не треба пропускати через призму специфіки їхнього видання чи каналу, чим так часто їм приходиться займатись аби отримати новину або сюжет. Наприклад, це може бути щось про музичну тематику, фільми, зброю чи окуповану територію. Уявімо, що ви знайшли той ресурс, на якому хочете зробити піар книжки, технічної розробки, виступу, організації тощо. Що на вас чекатиме далі.

Перевтілення: перший етап

Почитайте новини або подивіться сюжети, щоб зрозуміти формат. Далі уявіть, що ви — журналіст, який шукає новину. Знайдіть відповідь на такі питання: у чому полягає новина того, що я хочу прорекламувати? Як її знайти? Проаналізуйте свій товар з точки зору новизни та актуальності. На основі аналізу зробіть певний висновок щодо його значущості та ексклюзивності. Для чого це потрібно? — Оцінити його шанси на місце у новині. Буде ідеально, якщо після аналізу ви можете побачити у себе в голові цей сюжет. Це означає, що перший етап пройдено.

Стратегія: другий етап

Будьте впевнені, що, наприклад, на телебачення ваші новини забиратимуть з великим задоволенням. У цьому переконанні криється ваша мотивація і успіх. Намагайтеся нав’язати журналістам свої ідеї стосовно висвітлення вашого товару у якості новини,  який ви вже раніше уявляли в сюжеті.

Приклад. Маловідомий автор написав книгу про Крим і звернувся до вас з проханням пропіарити її. У такому випадку ви прямуєте до каналу про кримську тематику, зв’язуєтеся з журналістами й кажете, що у вас є новина. За допомогою аналізу який ви проводили раніше, розкладіть їм усе по полицях, що збільшить їх бажання до співпраці. Люди іноді ліниві, а деякі — завжди, тому часто трапляється, що навіть професіонали згодні отримувати від вас вже розшифровані та сконструйовані матеріали. 

Висновок: третій етап

Чим більше ви спілкуєтеся з журналістами, тим більше розумієте, що їм треба та в якому вигляді. На мою думку, даний спосіб являє собою більш зважений, побудований не на взаємовідносинах, а на (що досить важливо) взаємовигоді обох сторін. Набирайтеся репутації у різних виданнях, поступово публікуючись у них. Робіть матеріали так, аби догодити журналістам і ваш черговий “інсайд” будуть висвітлювати із великим задоволенням.

Автор: Федір Молодцов

Читати попередні матеріали автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/osvita-dlya-zhurnalistiv/

https://pressassociation.org.ua/ua/yak-uniknuti-pravoporushennya-zhurnalistu-pochatkivczyu…

Освіта: що слід впроваджувати для майбутніх журналістів?

На сьогоднішній день з’являється все більше і більше незрозумілих термінів, схем, методів просування і систематизації контенту. Добре, коли в університеті вас навчать виробляти газети. Погано, якщо ви не дізнаєтеся що таке “адмінка” і як нею користуватись. Без яких сучасних знань не можуть обійтися майбутні журналісти?

Страшний, давно забутий сон

Справжній журналіст має бути людиною-виключенням із правил. Мається на увазі, що ця професія багатогранна і потребує не лише вузьких професіональних знань, яких часто буває достатньо іншим, а прагнення завжди дізнаватися про нове. Недоліком в освіті журналістів я вважаю відсутність точних наук (їх мінімальна наявність точно би не завадила). 

Напевно, ви теж знаєте мало журналістів, які б займалися математикою. Воно й не дивно. Хоча такий потужний інструмент для “прокачки” сірої речовини ще нікому не заважав (але це не точно). Не слід нехтувати методом, який, на перший погляд, зовсім не стосується філологів. Ресурс вашого мозку посилюється від його постійної напруги, тож не бійтеся зайвого перенавантаження. Це добре, коли студентів зосереджують лише на знаннях відповідних до їхнього фаху, але не журналістів.

Сучасні проблеми потребують сучасних рішень

“Сьогодні журналіст повинен мати весь набір digital skills: від уміння шукати та верифікувати інформацію в цифровому просторі до базових навичок програмування на Python чи іншій мові. Це необхідно для того, щоб створювати якісні матеріали, які не схожі на junk food journalism. На мою думку, перспективними є напрями журналістики даних, мультимедійного сторітеллінгу й аудіоформати. Я б рекомендувала університетам додавати до переліку дисциплін “Журналістику даних”, “Відкриті дані”, “Мультимедійний сторітелінг”, а також спецкурси, що пов’язані з розвитком медіа бізнесових навичок, наприклад, “Медіа Стартапи”, “Фандрейзинг для медіа” тощо. Деякі університети вже мають такі курси, але ще не всі. Було б добре розширити перелік вибіркових дисциплін, аби студент самостійно формував свою освітню траєкторію. Але це спрацює лише тоді, коли сам студент буде ставитись відповідально.” – вважає Анна Ліченко, асистент кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Заохочення працюючих студентів

Валентина Шульгіна, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри журналістики ФМВ НАУ поділилася з PRessA своїм баченням з цього приводу. 

“Я вбачаю такі шляхи для поліпшення: насамперед, починаючи з абітурієнтів, треба підвищити прохідний бал для тих, хто вступає на журналістику. Це зумовлено тим, що журналіст – представник “четвертої влади” і у нього повинні бути найкращі якості: не лише інтелектуальні, а й моральні, і фізичні тощо. Коли студент прийшов навчатися на перший курс, він повинен усвідомити які є напрями/аспекти журналістської діяльності. Для цього дійсно треба зробити акцент на тому, щоб такі дисципліни, як “вступ до спеціальності” були подані.”

На що слід звертати увагу?

“Наступним кроком я вбачаю, обов’язково, якісну практику. Саме за місцем роботи, там, де це можливо: чи то на телеканалі, чи то в радіостудії, чи то в друкованому засобі масової інформації. На практику треба відводити особливий час і особливі зусилля.&nbsp

Як пахне порох? (суміш)

Від лиця багатьох студентів, скажу, що жоден університет при будь-яких обставинах не надасть достатньо знань навіть для того, аби визначитися з напрямком у професії. Тільки відчувши на собі ви зрозумієте чого хочете. У іншому випадку ваше уявлення буде хибним або зовсім відсутнім. 

Автор: Федір Молодцов…

Як уникнути правопорушення журналісту-початківцю?

У яку халепу з правопорушенням найчастіше може потрапити звичайний журналіст і як цього запобігти? Випадків, коли журналісту інкримінують якесь правопорушення – безліч. Федір Молодцов, автор блогу PRessA, розповів з власного досвіду, як це буває і як цього уникнути.