В моєму уявленні дрони всі однакові: невелика літальна коробочка з гвинтами та камерами, яка в Україні шпигує за прихованими маєтками українських скоробагатьків і товстосумів. На екрани телевізорів дрони, в основному, показують чиюсь приховану від стороннього ока розкіш та неоподатковані статки. Виявдяється, що дрони мають куди більший спектр функцій, ніж тільки дражнити око простого українця чиїмось зажерством.
Генрі Брук, автор ілюстрованої книжки “Дрони” (видавництво “КМ БУКС”), поміняв моє уявлення про БПЛА — безпілотні літальні апарати. Заворожив мене своєю красою дрон “Глобал хок” на сторінці десять/одинадцять. Цей потужний літальний робот довжиною 14,5 метрів від носа до хвоста із розмахом крил майже 40 метрів може за один день дослідити територію завбільшки з Ісландію, скласти її детальну мапу. У крейсерському режимі пролітає 24 години на висоті 18 кілометрів. Його ж максимальна швидкість – 575 кілометрів на годину. “Глобал хок” обстежує великі території, щоб знайти зниклі кораблі або скласти мапу безлюдних полярних регіонів. Цей розвідувадьний БПЛА має найдовший термін служби.
Американські інженери для дослідження природи і поведінки тварин створюють особливі дрони. Біотехнологічні. Крихітний джампглайдер (з англійської мови Jump glider – “стрибучий планер”) має висоту всього лиш п’ять сантиметрів. Система зубчастих передач і двигунів дає змогу дрону згинатися та стрибати. Моделлю для його пластикових ніжок стала сарана. Така конструкція допомагає цьому крихітному БПЛА долати перешкоди заввишки до 142 сантиметри, себто в 27 разів вищі за його висоту. В Університеті Карнегі-Меллона (Сполучені Штати Америки) намагаються створити робота-змію. Це особливий дрон. Він здатен ковзати догори і донизу схилами, просуватися по піску та кам’янистим дорогам, проповзати крізь тріщини та навіть залазити на дерева.
Та є ще менші апарати. Нанодрони. Вони можуть поміститися в кишені людини, і мають надзвичайні здібності. Скорочено їх називають НБПЛА. Найвідоміший з них НБПЛА PD-PRS “Блек Горнет-2” (з англійської мови “чорний шершень”). Створений у Норвегії в 2012-ому році. Його довжина 16 сантиметрів, час польоту 25 хвилин, максимальна швидкість 18 кілометрів на годину. Застосовують цей нанодрон у розвідці. Наприклад, британська армія вже експлуатує сотні дронів “Блек Горнет” в операціях у Афганістані.
Нанодрон Q4 менший за людську долоню. Він може зависати, перевертатись і виконувати інші фігури вищого пілотажу. Q4 має сині лампочки спереду і червоні лампочки на задніх гвинтах.
Лікарі за кордоном створили навіть дрони-капсули розміром із біб. Пацієнт може його проковтнути. У цього апарата є камери, які фотографують травний тракт хворої людини. Погодьтеся, що ця процедура куди приємніша, ніж запихати в себе шланг, усім відомий, як зонд.
Дрони можуть бути корисні не тільки для медичних та військових цілей, вони можуть досліджувати морську глибину. США розробляє дрон АПА (автономний підводний апарат) Ремус 100
Цікаво, що робота пілотом дрона – це офісна робота. Пілотам не конче перебувати на військовій базі, вони можуть вести звичайне життя. Робоча зміна пілота дрона коливається від 8 до 12 годин. Пілотам мало що загрожує, адже вони сидять в офісі, напруга виникає у кризових ситуацій, які можуть спричинити у них шок. Їм інколи складно повернутися до роботи після побаченого на бойовому вильоті, якщо йдеться про військові дії.
Пілоти управляють БПЛА з великої дальності зі станції наземного керування (СНК). Ці станції зазвичай за багато кілометрів від зони польоту. Для керування дронами потрібні два оператори. Пілот відповідальний за політ. Другий пілот стежать за камерами, системами керування польотом і засобами зв’язку. Більшість операцій БПЛА керують з СНК, що міститься за кілька кілометрів від цілі. Пересувна СНК – це сталева кабіна, невелика, щоб її було легко перевозити вантажівкою, чи навіть літаком, тож її можна доставити в будь-яку точку світу.
Дрони допомагають досліджувати космос, збирати інформацію з поля бою та ділитися з нею, нейтралізувати злочинців, працювати на землі, здійснювати зйомки спортивних змагань, здійснювати розвідувальні оперції та багато-багато іншого. Але чи такі корисні дрони для суспільства і не не суть вони ніякої небезпеки для людини?
В дуже інтересній книжечці про дрони, наведені як переваги, так і недоліки цих апаратів. Серед недоліків: це погана видимість, адже пілот на відстані не зможе роздивитися територію навколо дрона добре, як пілот у кабіні. Другий недолік полягає в тому, що дрони ненадійні. Сенсорні технології не завжди себе виправдовують. Реакція людини куди потужніша, тому БПЛА ламаються і трощаться частіше, ніж керовані пілотами літаки. Третім недоліком є необережність. Критики застосування дронів гадають, що пілоти дронів допускають помилки частіше, ніж пілоти, до прикладу, винищувачів, бо їх безпеці нічого не загрожує.
Більше у дронів переваг. Вони витриваліші, себто не хворіють, у них нема потреби в їжі і сні. Якщо їх добре заправити, вони літатимуть декілька днів безе перерви. Звісно, що дрони маневреніші, можуть виконувати круті розвороти на високих швидкостях, жоден із людей не здатен витримати такі навантаження. Також дрони безпечні, себто життю пілота нічого не загрожує. І ясно, що набагато дешевше придбати дрон, ніж літак. Та і навчити керувати дроном і навчити керувати великим літальним апаратом — це речі несумісні, навчитися керувати БПЛА набагато простіше й не так витратно.
А що ви думаєте про дрони? Вони полегшують життя чи навпаки ускладнюють його? Напишіть про свій досвід спілкування з дронами на скриньку “Українського інтересу”, вельми цікаво дізнатися вашу думку.
Автор: Ярослав Карпець…
