Я - ветеран

Як змінилась соціальна реклама після початку повномасштабного вторгнення?

Початок повномасштабного вторгнення кардинально змінив життя українців. В щоденній рутині, планах, мріях, на телебаченні й в тому, що кожному громадянину важливо. Тепер для кожного мир – найбільше бажання та найважливіша ціль. Саме на безпеку та перемогу змістився фокус усіх медіа та важливих соціальних медіапроєктів, серед яких й реклама. Отож, як змінилась соціальна реклама після початку повномасштабного вторгнення? 

У попередніх матеріалах ми розповідали, що таке соціальна реклама та які у неї цілі. Нагадаємо, що це повідомлення будь-якої форми, мета якого  –  досягнути суспільно корисних цілей та популяризувати важливі цінності. 

Проєкт «Мрія»

Тепер найважливіша цінність  –  зберегти та врятувати якнайбільше життів. Якщо зробити короткий аналіз реклам зараз, то можемо дійти до висновку, що більшість серед них пов’язана з уже культовими історіями воєнного часу. Наприклад, пес Патрон, який «вчить», що не можна гуляти там, де територію не розмінували. Ще один яскравий приклад використання символу – проєкт «Мрія». Департамент кіберполіції України створив проєкт «Мрія» StopRussiaChannel. Він обʼєднує небайдужих громадян у напрямку протидії дезінформації, а також російській пропаганді в інтернеті. Першим містом, де поширили інформацію про «Мрію» й власне запустили соціальну рекламу на бордах стала Одеса. Мета проєкту зображена на рекламних афішах – «У нас одна Mriya. STOP RUSSIA». Варто сказати, що це не лише соціальна реклама, це масштабний онлайн-проєкт, який допоможе очистити український інфопростір від російського сміття.

«Все 4.5.0»

Крім турботи про цивільних, ще однією важливою темою актуальної соціальної реклами є військові. Часто у містах можна побачити борди з фразою: «Все 4.5.0», що означає: «Все спокійно». Таке перенесення військової термінології у цивільне життя щоразу нагадує, кому варто дякувати за можливість вийти на вулицю та побачити цю рекламу.

Як ви ставитесь до тварин?

Мабуть, кожного розчулюють відео, коли наші військові рятують тварин з зон бойових дій. «UAnimals» запустили соціальну рекламу, героями якої саме й стали українські військові. Її ідея: «Про розвиток народу можна судити з того, як він ставиться до тварин». 

«Ця соціальна реклама водночас покликана надихнути українців, що не покидають тварин навіть у найскладніші миті свого життя, а також змусити задуматись тих, хто поки не проходить тест на гуманність, – каже голова UAnimals Олександр Тодорчук. – Ми переконані, що відношення до беззахисних тварин – лакмусовий папірець, що багато говорить про суспільство».

«Я – ветеран»

І останній, проте не менш важливий приклад не просто соціальної реклами, а цілої інформаційної кампанії – «Я – ветеран». Це ініціатива Українського ветеранського фонду для зміни уявлення про ветеранів у суспільстві. «Ми зупиняємо романтизацію війни й хочемо назавжди поховати совкове бачення образу ветерана. Ця соціальна акція має змінити уявлення суспільства про те, що ветерани – це старі дідусі в медалях. А якщо ти не помер за Україну, то не герой. Для України кожне життя наших захисників та захисниць – цінність. Тому в інформкампанії ми показали молодих хлопців і дівчат, які воюють за свободу України», – каже очільниця фонду Наталія Калмикова. Цей соціальний проєкт має дати зрозуміти суспільству нові реалії сьогодення: 25-річні хлопець чи дівчина можуть бути ветеранами війни.

Висновок

Отже, ідеї й причини поширення соціальної реклами з початком повномасштабного вторгнення не змінились: досі важливо досягнути та популяризувати суспільно важливі цінності. Проте саме ті цінності змінились, адже тепер по телевізору чи на білбордах ми бачимо як нас просять бути стійкими як шафка в Бородянці, або ж нагадують про новітніх героїв, які щоночі оберігають наш сон.

Авторка: Лілія Брезгунова

Читайте інші матеріали цієї авторки:

https

https://pressassociation.org.ua/ua/chetverta-vlada-v-ukra%d1%97ni-mif-chi-realnist…

Благодійний проєкт для допомогти дітям, які постраждали через війну

Команда PRess Association UA раді представити вам наш новий всесвітній благодійний проєкт «Pictures 4Peace», що збирає дитячі малюнки з усього світу, щоб підтримати Україну та надати психологічну допомогу дітям-біженцям. Вже десятки малюків підкреслили, що Україна — це мирна країна, яка потребує підтримки та допомоги світової спільноти у боротьбі з російською агресією.

Головна ідея проєкту

Благодійний проєкт «Pictures4Peace» покликаний заохотити всі країни до підтримки України та до миру. 

Ініціатори і партнери — Інститут КІМ (Німеччина), спілка психологів з Німеччини, наша ГО PRess Association UA, а також провідні медіа України та світу. 

«Pictures for Peace» розпочався як партнерський проєкт школи Joyful Learning School у Суньяні (Гана/Африка), з початковою школою Ємен/Мьорзе у Вольфсбурзі. З 11 березня 2022 року учні малюють та представляють «Малюнки миру» на виставках, присвячених миру та на сайтах своїх шкіл. Це їхня реакція на російську агресію, що розпочалася в Україні 24 лютого 2022 року.&nbsp

Наразі в проєкті беруть участь школи та освітні заклади з Африки, Америки, Європи, України та діти з Ірану й Ємену. Малюки з усього світу закликають підтримати Україну та зупинити війну спільними зусиллями. 

Мета проєкту

Головна мета проєкту — через дитячі очі проілюструвати бачення миру та з дитячих уст закликати усі країни об’єднатися за мир. Крім того, проєкт націлений на збір коштів задля подальшої психологічної допомоги українським дітям, що постраждали через війну. 

З 2017 року німецький Інститут KIM навчає експертів з консультування у вирішенні психологічних травм в Україні відповідно до методології КІМ. Адже ще до повномасштабного вторгнення росії в Україні вже було понад два мільйони внутрішньо переміщених осіб після подій 2014 року. Мова йде про людей, які втекли від збройних конфліктів зі сходу України та Криму, деякі з них отримали серйозні психологічні травми та потребували термінової допомоги фахівців. Тепер, зважаючи на те, що у Німеччині перебувають тисячі біженців з України, ініціатори проєкту хочуть передати досвід щодо вирішення психологічних травм зацікавленим помічникам, щоб мати змогу надавати першу допомогу якомога більшій кількості маленьких вимушених переселенців. У ці складні часи дуже важливо допомогти їм впоратися з жахливим досвідом та пристосуватися до нового життя. 

“Для відновлення сил образотворчий принцип проєкту Pictures4Peace буде використано професійно. Це досягається концепцією інтегративної методології. Її в Україні з 2018 року представляють Олег Саломон, Лілія Дробіт та Катерина Островська, професорка Львівського університету ім. Івана Франка. Там у КІМ пройшли навчання фахівці з 7 різних регіонів України. Софія Самойлова, медіа-представник Інституту КІМ, зняла документальний фільм про концепцію психологічної допомоги в Україні”, — розповідає Райнхільд Ценьк, психологиня, керівниця Інституту КІМ у місті Вольфсбург, завідуюча відділом психосоматики в клініці міста Вольфсбург.

Підтримати ініціативу фінансово та відправити донати можна за реквізитами, що вказані на офіційному сайті проєкту Pictures4Peace.  

Де можна побачити малюнки?

Галерею із дитячим зображенням миру можна побачити на сайті проєкту Pictures4Peace. А також на зовнішніх рекламних носіях на вулицях Києва в Україні. 

“Pictures4Peace має ще одну важливу PR-мету. Підняти моральний дух та показати українцям, наскільки високий рівень підтримки населення інших країн до нас. Навіть діти переймаються тим, що відбувається в нашій країні сьогодні і готові висловити підтримку у вигляді малюнків. Будь-кого вразить факт, що діти з найвіддаленіших куточків світу розуміють потребу підтримки українців, важливість миру в домівках українських дітей”, — зазначає Ярослава Католик, співзасновниця громадської організації PRess Association UA.&nbsp

Як українським дітям долучитися до проєкту?

Щоб малюнки ваших дітей з’явилися у галереї Pictures4Peace, батькам потрібно зробити якісне фото тематичного зображення дитини та надіслати його на електронну пошту: pressassociationua@gmail.com. У листі потрібно вказати ім’я дитини, вік, місто та, за бажанням, коментар зі словами миру до малюнка. 

Читайте про інші благодійні заходи:

https://pressassociation.org.ua/ua/yak-projshov-blagodijnij-branch-svidoma-turbota-u-restorani-praga/

https://pressassociation…

У чому полягає інформаційна війна з росією та в чому її особливість?

З 24 лютого життя кожного українця змінилося – більшість з нас покинули звичні нам місця, домівки, роботу. Найвідважніші вступили до лав ЗСУ та захищають нашу країну від ворога. Українці волонтерять, допомагають з житлом, підтримують один одного та знаходять сили жити далі. Команда PRess Association UA хоче говорити про важливе та актуальне. Сьогодні ми б хотіли розглянути тему “інформаційна війна росії проти України”, зрозумівши її головну особливість. 

Росія – матір фейків

З початком війни слово “фейк” повністю почало асоціюватись з росією. Варто пам’ятати, що росія давно намагалась знищити та послабити нашу країну інформаційно. Ця війна почалася задовго до повномасштабного вторгнення – десять, двадцять років тому. Російські ЗМІ використовують усі можливі методи для розпалювання конфліктів, прямої підтримки вигідних для себе політиків та планів. Навіть під час Революції Гідності в Україні в кінці 2013 року Володимир Путін оголосив про плани більш ефективної організації роботи російських державних ЗМІ. Проєкт мав назву «Sputnik International» на чолі з російським пропагандистом Дмитром Кисельовим. Проєкт був задуманий росією як інформаційна противага «арабській весні» і «кольоровим революціям». Росія мріє претендувати на виняткову сферу впливу на пострадянському просторі і намагається перешкодити зближенню України та інших держав з ЄС, де її основним інструментом є інформаційна війна.

Останні десятиліття присутність росії в українському інформаційному середовищі була достатньо відчутною: Кремлівська дезінформація постійно підтримується і тиражується. Як результат, в Україні були достатньо відомі російські та проросійські канали, інтернет-видання. Навіть популярні в минулому газети «Комсомольська правда», «Московський комсомолець» теж були проросійсько налаштовані та активно просували свою «великодержавну ідею».

Наразі українська журналістика воює з бюджетами таких інформаційних ресурсів, як RT,  інформаційне агентство «Росія сьогодні». Країна-агресор вкладає великі гроші в свою міжнародну журналістику. Наприклад, в 2020 році їх загальний бюджет склав 430 млн. євро. Важливо пам’ятати, що всі міжнародні російські канали фінансуються росією, тому вони є рупором Кремля.

Зараз інформаційна війна перейшла в нову фазу: з українського інформаційного простору повністю зникли всі можливі проросійські медіа. На офіційному медіаполі зараз складно знайти медіа, які б було стовідсотково видно – у нас немає проросійських телеграм-каналів та видань – усе це пішло з нашого ринку. Зараз можно з впевнісностю сказати, що з нашого простору повністю зникли проросійські медіа, звичайно не говорячи про прифронтові зони, де напруга трохи інша. 

“Основний фронт зараз – побороти вплив російської пропаганди за кордоном і показати, як усе насправді”

«Інформаційно, ворог на своєму фронті, російську аудиторію перемагає пропагандою. Навіть на тимчасово окупованих територіях окупанти якнайшвидше намагаються включити російське телебачення із матеріалами власних кишенькових ЗМІ. При чому показником війни за інформпростір є те, що на початку повномасштабного вторгнення окупанти завдавали ударів по телевежах, брали у полон колективи ЗМІ і розсилали журналістам листи з погрозами – так вони хотіли посіяти паніку. Адже 24 лютого телевізор, мабуть, включили майже всі – було важливо знати, що відбувається, щоб робити якісь власні прогнози. 

Роль онлайн-медіа була ще відповідальніша. Адже вони можуть публікувати інформацію майже миттєво, і викликом в цей час було повідомити так, щоб не видати позицій ЗСУ і не коригувати вогонь, брати інформацію лише з офіційних джерел, коли особливо на чутливі теми з’являлось дуже багато чуток. Якщо писати дуже багато «попередньої інформації» потім, ймовірно, доведеться чимало спростовувати. 

Ще спочатку деякі офіційні канали установ чи політиків через неврегульовану роботу в екстримальних умовах публікували неправдиву інформацію. Важливо для ЗМІ було відстежувати це і теж не вестися на дуже емоційні «зради» і «перемоги». Це зрозуміло, що коли людина (журналісти теж люди) бачить інформацію, яка викликає в неї яскраву емоцію, їй хочеться про це одразу написати й усім розповісти – для журналістів важливо зберігати холодну голову. А якщо написати про щось, що не підтвердилося – треба бути чесними з читачами і давати спростування. Як на мене, дуже неправильно просто видаляти інформацію.

Українські журналісти міцно тримають інформаційний фронт під час протистояння такій жорстокій і безцеремонний пропаганді. Наші медійники показують події на увесь світ ледве не у форматі наживо. Це, мабуть, зараз основний наш інформаційний фронт – побороти вплив російської пропаганди за кордоном і показати, як усе насправді. Адже більшість українців, здається, розуміє, що відбувається, а росіян не вилікувати уже.» – прокоментувала Яна Проць, редакторка hromadske.

Висновок

І справді, зараз українське медіа працює на всі сто відсотків: у нас є змога дізнаватися усю інформацію вчасно. Українські журналісти – справжні герої, які точно роблять все для нашої перемоги.

І на останок хочеться сказати, що єдине, що об’єднує нас з росіянами, – парадигма віри. Вони сліпо вірять в свого нескінченного вождя, сильну росію, яку всі хочуть образити та зламати. А ми, українці, віримо в сильну та незламну Україну і на нашій стороні завжди правда. Важливо пам’ятати, що коли існує віра, журналістика та факти безсиллі. 

Ми віримо та знаємо, що перемога близько. 

Авторка: Юлія Фокша

Попередні матеріали авторки:

https://pressassociation.org

https://pressassociation.org.ua/ua/potribno-praczyuvati-za-princzipom-360-gradusiv…

Як благодійні ініціативи українського бізнесу дарують щастя

Превью від редакції. Команда Press Association UA постійно наголошує на тому, що український бізнес має бути соціально-відповідальним, приймати участь в благодійних проектах та мати власні КСО-програми. Нажаль, поки що відсоток таких компаній в Україні мізерний, тоді як в розвинених західних країнах це вже є невід’ємна частина діяльності будь-якого бізнесу. Хочемо показати гарний приклад того, як навіть маленькі благодійні справи роблять цей світ краще.

Наближається Новий рік – час подарунків, чудес та гарних справ. Напередодні Нового року сервіс доставки продуктів Zakaz.ua порадував підопічних благодійного фонду «Киян» та приготував до цього світлого свята подарунки для дітей з особливими потребами.

Разом даруємо свято: як це було

Команда українського сервісу доставки продуктів Zakaz.ua вирішила подарувати позитивні емоції малечі та організувала до свята подарунки для дітей з розладом аутичного спектру (РАС) та дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Благодійну ініціативу також підтримали компанія «Лантманнен Акса», ТМ Pumpidup, ТМ «MasloTOM» и ТМ «Наш Сік». Партнери надали продукцію власного виробництва, а команда Zakaz укомплектувала всі складові в набори та доставила подарунки до Центру стимуляції мозку. Об’єднавшись, компанії створили свято для 250-ти діток, тим самим викликавши сотні задоволених усмішок та щасливих поглядів малюків!

У середу, 22 грудня, у київському Центрі стимуляції мозку Дідусь Мороз урочисто вручив підопічним фонду «Киян» подарунки під час новорічного свята.

На святі були присутні близько 40 дітей у супроводі їхніх батьків, опікунів та медичних співробітників.

На жаль, не всі діти, через труднощі пересування та особливі фізичні потреби, змогли відвідати захід. Але, незважаючи на це, всі малюки обов’язково отримають свої подарунки під час відвідування центру для проходження медичних та реабілітаційних процедур.

«У нашій країні тисячі дітей страждають розладами аутичного спектру та ДЦП. Це важке випробування як для дитини, так і для її батьків. А на фізіологічну та психологічну реабілітацію потрібні чималі кошти. Тому суспільство не має стояти осторонь, особливо бізнес. Потрібно бути соціально відповідальними та підтримувати благодійні проекти», – коментує Андрій Курський, СЕО Zakaz.ua.

Нагадаємо, що Zakaz.ua займає активну соціальну позицію, розвиває КСВ-напрямок та регулярно бере участь у благодійних акціях. Наприклад, з 2018 року компанія запустила власну екоініціативу зі збору та подальшої утилізації пластику Zakaz Green

Партнери про благодійну ініціативу та КСВ

«Компанія Vitmark існує на українському ринку більше 27 років. І з моменту заснування велику увагу приділяє корпоративній соціальній відповідальності, підтримує спортивні ініціативи молоді та проєкти благодійної допомоги. Ми формуємо списки кілька разів на рік, збираємо запити та допомагаємо фондам та організаціям в залежності від нашихможливостей. До кожного запиту ми підходимо індивідуально, уточнюючі, окрім уставних документів, ким організація опікується або кому планує допомогти під час запланованого заходу, – розповідає Олена Романенко, керівник відділу із зв’язків з громадськістю компанії Vitmark. – На запит від Zakaz.ua ми підготували «Наш Сік» 100% «Яблуко» для дітей Фонду «Киян». Важливо, що соки не містять доданого цукру та інших додатків, як консерванти чи барвники, і є натуральними, а отже – батьки можуть бути впевненими, що їх можна і треба давати дітям».

«Ця ініціатива — чудова можливість зробити маленьке диво для дітей, які його особливо потребують. Наша команда завжди намагається робити те, що в наших силах, аби подарувати радість та турботу кожному, – коментують представники ТМ MasloTOM. – Ми часто отримуємо запити щодо допомоги різного характеру. Тому визначили низку критеріїв, за якими ми фільтруємо вхідні запити. Один із них – це системність допомоги. Ми віримо, що навіть невелика, але регулярна допомога має велику силу. Також для нас велике значення має довіра до адресанта. Тобто, ми співпрацюємо з фондами з чудовою репутацією або людьми, яких знаємо особисто».

«В нашій країні соціальними проблемами займаються благодійні фонди та некомерційні структури, проте саме бізнес здатний сформувати звичку включатися до соціальних ініціатив і зробити це нормою. У нашій команді всі емпатичні люди, тому ми завжди радо погоджуємося на благодійні ініціативи. Допомагати легко, коли любов до людей – головна цінність бізнесу», – підсумував Толік Козловський, маркетинговий директор ТМ Pumpidup.

Про фонд та проблематику

Фонд «Киян» з 2017 року надає допомогу в реабілітації дітей з розладами аутичного спектру (РАС), дитячим церебральним паралічем (ДЦП), патологіями центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, а також із затримками психічного та мовного розвитку. Головним практичним завданням для фонду є створення системи комплексної реабілітації дітей-інвалідів на основі індивідуального підходу при розробці та реалізації програм їхньої реабілітації на базі існуючих медичних установ країни. Протягом 2021 року фонд зібрав та сплатив послуги реабілітації для своїх підопічних у сумі більш ніж на 30 млн грн.

«На жаль, в Україні існує величезна проблема своєчасної діагностики РАС та ДЦП, а також комплексного лікування дітей з особливими потребами. Важливо ще в ранньому віці виявляти такі проблеми, а також тривоги та депресії дітей для того, щоб вчасно розпочати реабілітацію та профілактувати кардіоваскулярні захворювання, депресивні стани. Лікування та регулярна реабілітація потрібна для того, щоб діти соціалізувалися у суспільстві, мали кращу якість та більшу тривалість життя», – розповідає Вікторія Чередниченко, засновниця та Президент БФ «Киян».

Дитячий церебральний параліч лише називається дитячим. Насправді, захворювання залишається з людиною на все життя. І все життя із хворобою треба боротися, щоб відвоювати у неї нові можливості та не втратити старі. Для цього потрібна регулярна реабілітація, яка коштує чималих грошей. 

Перемогти наслідки ДЦП та РАС можливо. Чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів досягти успіху. При належній реабілітації дитина може забути про інвалідність, стати самостійною людиною та повноцінним членом суспільства. Лікування складається з комплексної реабілітації, що включає метамерну рефлексотерапію із введенням лікарських препаратів, масаж, ЛФК, оперативне втручання, ортопедичні заходи: гіпсування, протезування, носіння ортопедичного взуття.

Щоб ефект був максимальним, реабілітація потрібна дітям близько чотирьох разів на рік. А самостійно викроїти з мізерного бюджету гроші на оплату курсу сім’я, як правило, не може. Тому фонд «Киян» допомагає оплачувати сім’ям реабілітацію та закликає оточуючих не залишатися байдужими. Кожна гривня – це нова набута навичка для дитини, її радість до життя та допомога для батьків.

А.Курський також закликає оточуючих приєднатися:

«Я радий, що наша невелика ініціатива порадувала малюків та вдячний партнерам, що підтримали нашу акцію. Друзі, приєднуйтесь до наших добрих справ та соціальних проектів. Разом ми здатні зробити цей світ кращим. Допомагати дуже легко, потрібно тільки почати це робити!».

Ще більше фото з новорічного свята для дітей від Zakaz:

Команда редакції PRessA також закликає всіх представників бізнесу бути соціальними та не байдужими до проблем суспільства. Разом ми здатні зробити цей світ кращим!

Читати більше матеріалів на схожу тематику:

https://pressassociation.org.ua/ua/neizolovani

https://pressassociation.org.ua/ua/yak-projshov-blagodijnij-branch-svidoma-turbota-u-restorani-praga…

Соціальні проблеми: фокус сучасних реклам

Говард Госедж: “Реклама (соціальна реклама) виправдовує своє існування, коли її використовують у громадських інтересах” (джерело: українська правда)

Кожен із нас, дивлячись телевізор чи слухаючи радіо, коли починається реклама, шукає інший канал і навіть не звертає уваги. Чи в інтернеті, ми скаржимось на спам, коли в стрічці новин бачимо рекламу. Але чи завжди це сповіщення чи вставка настільки негативна чи не варта нашої уваги?

Мабуть, ми звикли до того, що реклама це здебільшого про політиків під час виборів чи щось про ліки, засоби догляду чи нової фарби для волосся. Але чи часто ми помічаємо невеликий надпис на екрані “соціальна реклама”?

Яка мета “соціальної реклами”?

Соціальна реклама – інформація, що розповсюджується в будь-якій формі (відео/текст/аудіо/зображення), мета якої – досягти суспільно корисних цілей та популяризувати загальнолюдські чи цінності окремої країни. Цей вид реклами не несе прибуток тим, хто її знімає чи поширює.

Таким чином, цей тип реклами фокусує увагу суспільства на глобальних проблемах: ВІЛ, СНІД, наркоманія, алкоголізм, водіння в нетверезому стані, расизм чи нетолерантне ставлення до інших. 

Які соціальні аспекти порушує реклама в Україні?

На жаль, у нашому суспільстві питання соціальних норм стоїть не так гостро, скажімо, як в європейських країнах-сусідів. Тому ми можемо спостерігати тенденцію, що соціальний інститут в Україні не в повній мірі несе відповідальність за становлення особистості. Це стало однією з причин стрімкого поширення серед молоді проблем наркоманії, алкоголізму, інфекцій чи ранньої вагітності.

Нашому суспільству необхідне соціальне оздоровлення. Чому це так важливо? Бо соціальний інститут – це осередок становлення індивідуальностей, які й складають суспільство.

Через те, що молодь перебуває під постійним впливом інтернет-ресурсів та ЗМІ, то перегляд соціальної реклами може допомогти привернути їх увагу до проблем у суспільстві чи у світі. Відповідно до однієї з теорій змін поведінки людей, першим етапом до свідомого ставлення до інформації є поінформованість. Вона викликає стурбованість ситуацією, вона, своєю чергою, породжує інтерес, далі набуття нових знань, навичок. Згодом ці знання стають звичною частиною життя, яку люди пропагують іншим. 

Таким чином, соціальна реклама стає рушійною силою механізму, який впливає не лише на свідомість однієї людини, а й на її оточення, яке теж буде змінюватись під позитивним впливом.

Які види соціальної реклами є найбільш доцільними?

Якщо досліджувати питання з точки зору націленості на молодь, то найдоцільнішою буде реклама в інтернеті (формат короткого відео чи гасло з емоційним зображенням, яке буде представлене не у форматі спам-реклами). 

З меншим відсотком для молодого покоління, але актуальним для старшого – реклама на телебаченні, мета якої не так описати проблему, як вплинути на емоції тих, хто переглядатиме, та білборди з гаслами, які легко запам’ятовуються.

Соціальна реклама про захист природи

Мабуть, кожен останнім часом чув про проблеми, пов’язані з екологічною ситуацією у світі. Ми з цим стикаємось щодня: на вулицях біля не посортованого сміття, в магазинах з поліетиленовими пакетами чи в кав’ярнях, коли беремо каву з собою.

Якщо колись на цьому увагу не так яскраво акцентували, то зараз з’явились цілі фонди. Вони запускають й поширюють соціальну рекламу про захист довкілля. Її можемо помітити насправді будь-де: телебачення, радіо, інтернет чи білборди на вулицях. Так, можливо, це не завжди дієво, особливо якщо вона створена аматорами чи без знань маркетолога. Але факт залишається фактом: якщо хоча б на одну людину подіє фраза: “Наші океани тонуть в пластиці” чи фото того, як горить ліс, то ця реклама не буде даремною. Адже, як згадували вище, все починається з поінформованості. А, мабуть, кожен погодиться, що інформація тоді зберігається в пам’яті, коли викликає певні емоції.

Отож, якщо підсумувати, то можемо зазначити, що український ринок соціальної реклами не до кінця готовий виконувати свою місію. Те згадане соціальне оздоровлення – це важливий етап для першого кроку до засвоєння й поширення ідеї соціальної реклами.

Автор: Лілія Брезгунова

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/istoriya-legendarnih-vidan-harpers-bazaar/

https://pressassociation.org.ua/ua/vidpovidalnist-za…

Інститут репутації

Регіна Тодоренко, яка сказала, що жінки самі винні, що їх б’ють, і втратила можливіть співпраці з Рampers і напоєм J7 компанії PepsiCo. Едвард Біл, який їздить на машині без правил, потім платить хабарі суду, але втрачає співпрацю та повагу у компаній і брендів. Це лише найгучніші скандали про те, що нарешті у світі блогінгу починає формуватись інститут репутації.

Поки немає чіткого визначення, що таке інститут репутації, тому можна лише узагальнити повсякденне поняття: Інститут репутації – норми, які формують репутацію, для взаємодії з об’єктом, а також це офіційні та неофіційні закони, які можуть цю репутацію відновити у разі виникнення проблемної ситуації.

Коли ми розуміємо значення терміну, то маємо також знати чи можна довіряти інституту репутації, бо схема “Я спросил мошенники они или нет. Они сказали нет і я им поверил” не є дієвою у сучасному світі блогінгу. Почнемо з переваг:

Надійність = прибуток

В умовах капіталізму, особливо це прослідковується на Заході, але починає формуватись і в європейських країнах, великі компанії звертають увагу на репутацію інфлюенсера, адже це напряму впливає на їхній прибуток. Вони як ніхто розуміють, яких збитків можуть зазнати, якщо їх інфлюенсер потрапить під шквал негативу через свої дії та висловлювання.

Менше бруду

Інститут репутації при правильному розвитку допоможе сформувати дуже чистий контент у різних соцмережах. Фільтрування рекомендацій та реклами буде набагато якісніше. А блогери з небезпечним контентом не зможуть продовжувати свою діяльність через маленьку кількість аудиторії.

Проте є і недоліки у явища “інститут репутаці”:

Різні погляди

Інститут репутації може працювати у зворотній бік (негативний), якщо це стосується поглядів громадськості. Яскравим прикладом є американська практика «відміни» публічних персон за їх висловлювання. Наприклад, Джина Карано, позбавилась ролі в «Зоряних війнах» через репости та лайки дуже неоднозначних статтей та постів про війну, про коронавірус, про конфлікти між республіканцями та демократами, євреїв та інше. Якщо брати у глобальному плані, то вона висловлювала свою думку, але деякі з її стверджень були фейками або непідтвердженою інформацією. Вона позбавилась багатьох ролей.

Щодо інституту репутації, то цей приклад є крайністю, але можна взяти корисний висновок. Що деколи висловлювання людини про її життєву позицію, не глобальну, наприклад, що вона християнка і не підтримує ЛГБТ спільноти, можуть зашкодити її роботі, навіть якщо вона професіонал своєї справи.

Різкість

Практика «відміни» або інститут репутації має ще один недолік, що полягає у швидкості винесення вироку. Громадскість може не розібратись детально у проблемі, або почути лише позицію однієї сторони, і зруйнувати відомій особі життя. Особливо ця різкість вигідна людям, якщо ця позиція їм кардинально не близька, вони навіть і розбиратись не хотітимуть.

Яскравим прикладом є історія пов’язана з Джоні Депом. Його дружина звинуватила у насиллі, після чого на нього полились хейтери, доброзичливі люди, які знущались та раділи, що його звільнили з усіх можливих фільмів. Проте як виявилось згодом, він довів, що це дружина у нього ще та штучка. Майже палець йому відрізала.

Як ми можемо вплинути на формування інституту репутації:

1. Не лайкати осіб, що хочуть продукувати небезпечний контент та не підписуватись на них.

Завжди діє правило немає попиту – немає пропозиції. Якби люди масово не підписувались на соцмережі осіб з небезпечним провокаційним контентом, то ми б не чули про жінку, яка потрапила в кому, через спеціальне порушення правил дорожнього руху Едвардом Білом, про персонал, що обслуговує і є 100% жебраками, за словами інстасамки і тд..

2. Поширювати правдиву інформацію про небезпечних блогерів та сповіщати знайомих про їх контент.

Сарафанне радіо і бабасі під під’їздом – це звичайно методи далеких років, але в сучасній інтерпретації діють і зараз. Якщо ви знаєте друзів, що люблять такий контент, поясніть їм, які наслідки це може мати, а вони розкажуть своїм знайомим і так далі.

Пам’ятайте, що в сучасному світі ми є творцями контенту, адже блогери роблять те, що користується попитом і привертає увагу.

Автор: Анна Завірюха

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/kreativnist-shho-zminyu%d1%94-svit-yak-narodzhuyutsya-ta

https://pressassociation.org.ua/ua/dajdzhest-novin-za-lipen…

Як пройшов благодійний бранч «Свідома турбота» у ресторані «Прага»

1 червня з нагоди Міжнародного дня захисту дітей сучасний сервіс з підбору гувернанток і нянь TYRBOTA project, за підтримки ГО «ПРОЗОРИЙ ВИБІР» та УББ Dobro.ua, влаштував великий благодійний захід «Свідома турбота», у рамках якого лідерки думок, публічні мами та громадські діячі ділилися особистим досвідом виховання дітей.

Якими соціальними темами суспільство найбільше переймається сьогодні

Для кожного журналіста важливо мати уявлення про теми, що найбільше хвилюють суспільство для того, щоб подавати актуальну та потрібну інформацію. Інколи інфоприводи вичерпуються, але не потреба аудиторії. Саме тому важливо знати «камені спотикання», які хвилюють читачів.

Слово — зброя? Хейт-спіч у журналістиці та в житті

Толерантність, коректність, терпимість — необхідні складові сучасного мовця у широкому розумінні цього слова. Використовуючи мову ненависті, люди пропагують шкідливі ідеї, сприяють розпалюванню конфліктів на ґрунті раси,  статі, релігії, національності або ж сексуальної орієнтації. Викорінити хейт-спіч з суспільства складно, але реально. Головною рушійною силою мають виступити ЗМІ, які послідовно знищуватимуть «дари» лексичного багатства хейт-спічу.

«Так, я гей. І що такого? Приймайте!»

в Україні, яка прагне стати частиною Євросоюзу та жити в суспільстві за європейськими цінностями й свободами, досі спостерігається дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Представники ЛГБТ-суспільства щодня стикаються з агресією, гомофобними висловлюваннями, піддаються моральному тиску та фізичному насиллю. Ми закликаємо бути людяними, поважати права і свободи оточуючих, не замовчувати проблеми гендерного пригнічення, а вирішувати їх. Be Social!