Багато результатів на Google SERP при пошуку "ынститут репутації", "блогер і репутація", "інфлюенсера репутація"

Регіна Тодоренко, яка сказала, що жінки самі винні, що їх б’ють, і втратила можливіть співпраці з Рampers і напоєм J7 компанії PepsiCo. Едвард Біл, який їздить на машині без правил, потім платить хабарі суду, але втрачає співпрацю та повагу у компаній і брендів. Це лише найгучніші скандали про те, що нарешті у світі блогінгу починає формуватись інститут репутації.

Поки немає чіткого визначення, що таке інститут репутації, тому можна лише узагальнити повсякденне поняття: Інститут репутації – норми, які формують репутацію, для взаємодії з об’єктом, а також це офіційні та неофіційні закони, які можуть цю репутацію відновити у разі виникнення проблемної ситуації.

Коли ми розуміємо значення терміну, то маємо також знати чи можна довіряти інституту репутації, бо схема “Я спросил мошенники они или нет. Они сказали нет і я им поверил” не є дієвою у сучасному світі блогінгу. Почнемо з переваг:

Надійність = прибуток

В умовах капіталізму, особливо це прослідковується на Заході, але починає формуватись і в європейських країнах, великі компанії звертають увагу на репутацію інфлюенсера, адже це напряму впливає на їхній прибуток. Вони як ніхто розуміють, яких збитків можуть зазнати, якщо їх інфлюенсер потрапить під шквал негативу через свої дії та висловлювання.

Менше бруду

Інститут репутації при правильному розвитку допоможе сформувати дуже чистий контент у різних соцмережах. Фільтрування рекомендацій та реклами буде набагато якісніше. А блогери з небезпечним контентом не зможуть продовжувати свою діяльність через маленьку кількість аудиторії.

Багато результатів на Google SERP при пошуку "погляди блогерів", "репутація інфлюенсерів", "інститут репутації"

Проте є і недоліки у явища “інститут репутаці”:

Різні погляди

Інститут репутації може працювати у зворотній бік (негативний), якщо це стосується поглядів громадськості. Яскравим прикладом є американська практика «відміни» публічних персон за їх висловлювання. Наприклад, Джина Карано, позбавилась ролі в «Зоряних війнах» через репости та лайки дуже неоднозначних статтей та постів про війну, про коронавірус, про конфлікти між республіканцями та демократами, євреїв та інше. Якщо брати у глобальному плані, то вона висловлювала свою думку, але деякі з її стверджень були фейками або непідтвердженою інформацією. Вона позбавилась багатьох ролей.

Щодо інституту репутації, то цей приклад є крайністю, але можна взяти корисний висновок. Що деколи висловлювання людини про її життєву позицію, не глобальну, наприклад, що вона християнка і не підтримує ЛГБТ спільноти, можуть зашкодити її роботі, навіть якщо вона професіонал своєї справи.

Різкість

Практика «відміни» або інститут репутації має ще один недолік, що полягає у швидкості винесення вироку. Громадскість може не розібратись детально у проблемі, або почути лише позицію однієї сторони, і зруйнувати відомій особі життя. Особливо ця різкість вигідна людям, якщо ця позиція їм кардинально не близька, вони навіть і розбиратись не хотітимуть.

Яскравим прикладом є історія пов’язана з Джоні Депом. Його дружина звинуватила у насиллі, після чого на нього полились хейтери, доброзичливі люди, які знущались та раділи, що його звільнили з усіх можливих фільмів. Проте як виявилось згодом, він довів, що це дружина у нього ще та штучка. Майже палець йому відрізала.

Багато результатів на Google SERP при пошуку "репутація блогерів", "ми впливаємо на контент", "вплив на блогера"

Як ми можемо вплинути на формування інституту репутації:

1. Не лайкати осіб, що хочуть продукувати небезпечний контент та не підписуватись на них.

Завжди діє правило немає попиту – немає пропозиції. Якби люди масово не підписувались на соцмережі осіб з небезпечним провокаційним контентом, то ми б не чули про жінку, яка потрапила в кому, через спеціальне порушення правил дорожнього руху Едвардом Білом, про персонал, що обслуговує і є 100% жебраками, за словами інстасамки і тд..

2. Поширювати правдиву інформацію про небезпечних блогерів та сповіщати знайомих про їх контент.

Сарафанне радіо і бабасі під під’їздом – це звичайно методи далеких років, але в сучасній інтерпретації діють і зараз. Якщо ви знаєте друзів, що люблять такий контент, поясніть їм, які наслідки це може мати, а вони розкажуть своїм знайомим і так далі.

Пам’ятайте, що в сучасному світі ми є творцями контенту, адже блогери роблять те, що користується попитом і привертає увагу.

Автор: Анна Завірюха

Попередні матеріали цього автора: