«Мене звати Аліна. Навчаюсь у Національному університеті Києво-Могилянська академія на спеціальності «українська філологія», паралельно веду блог, просуваю свій магазин, готую до ЗНО з української мови та літератури. – Аліна Бойко.
Експрес-опитування
1. Який блогер твій мотиватор та натхненник?
Когось одного з блогерів виділити важко.
2. Спонтаність чи контент-план?
Спонтанність.
3. Яка справа приносить найбільше задоволення?
Репетиторство.
4. Хейт більше мотивує чи ранить?
Ранить.
5. Чи було таке, що знімала, коли не хотілись, а треба було?
Так, бувало.
Хайп, giveaways і реклама «приблизно по 15 000 грн. і так далі»
З чого почалась твоя блогерська кар’єра?
Почалась з постів про подорожі та книги. Мене дуже надихав український bookстаграм, коли молоді люди писали про книги. Тоді я фоткала книги, писала про них дописи, і ці дописи постила Красноградська районна бібліотека. Потім я брала участь у марафоні української письменниці, писала певні розповіді і теж їх публікувала. Потім блог більше переріс в лайфстайл. Якраз тоді багато навчалась, тому це була частина мого життя, яку я транслювала. Пам’ятаю у мене була рубрика «Поради від відмінниці». Тобто я почала знімати практично з 8 класу і ось вже перший курс.
Хайп використовувала на свої сторінці?
Я чула раніше на курсах, що треба якийсь хайп. В мене не дуже це виходить, бо моє життя не насичене такими трешовими моментами і, загалом, він прикольний лише для тих, хто хоче активно тримати авдиторію в напружені, щоб в них купували рекламу. А це точно не про мою авдиторію, адже я навіть до реклами ставлюсь дуже обережно.
Як ти набирала авдиторію?
Загалом були giveaway – тоді це було неймовірно популярно. Пам’ятаю попросила в батьків 150 грн. на свій перший гів. Потім були зовсім не такі суми: приблизно по 15 000 грн була реклама і так далі. А ще дуже круто доля звела з іншими українськими блогерами, які починали. Ми з ними об’єднувались, робили спільні проєкти, наприклад, була інсташкола, були якісь там кругові гіви – що ми тільки не робили.
У тебе зараз є магазин, репетиторство, блог. Це три основні діяльності чи в тебе ще є якісь?
Я ще веду Тік-Ток. У мене там 60+ тис. підписників. Там, в основному, теми ЗНО. Я в минулому році сама складала, готувалась, тому багато викладала про це в Тік-Ток. І там деякі набирали і по 600 тис. переглядів, і для мене це було: «ОГО». На жаль, зараз не так часто виходить постити.
Які три основні аспекти відрізняють тебе від багатьох інших блогерів?
По-перше, моя основна тематика – навчання, підготовка до ЗНО. Я розповідаю свій досвід та навчаю по-новітньому. Адже, на жаль, деякі вчителі не можуть пристосуватись до всіх нових змін і не можуть донести інформацію до нового покоління, щоб вони зрозуміли.
По-друге, я планую глобальну ціль – популяризацію української мови. Я свідомо пішла на українську філологію і навіть в шапці профілю написала «амбасадор української», щоб це було не для ЗНО, а для життя.
По-третє, зацікавлюю розповідями про моє самостійне проживання в Києві та про студентське життя.
Хейт ранить
Чи пам’ятаєш ти період, коли вперше зустрілась з хейтом? Які були відчуття і в якому саме віці ти була?
Зараз вже не пам’ятаю, яким був мій перший хейтерський комент. Я лише дуже добре пам’ятаю, коли був хейт з боку моїх однокласників, бо це було дійсно жахливо. Мене дуже травили десь в середині 9 класу, коли я почала активно просуватись. Тоді в мене було 2-3 тис. підписників. Мені писали повідомлення про бажання смерті, про мої «незаслужені» грамоти і що блог накручений. Вони створювали мої антисторінки, фотошопили мої фотки. Тоді я дуже сильно плакала, не ходила в школу, зверталась навіть до директора школи. І він порадив припинити блогерську діяльність, щоб не травили. Я була в шоці від цього. Єдине, що перейшла в інший клас, де було вже набагато менше хейту.
Як боротись з хейтом? Що діє, а що ні?
Радять не звертати увагу, але якщо бути об’єктивним, то неможливо не звертати увагу. Особливо, коли ти тільки починаєш, коли ще сам в собі невпененений , а тут ще й люди на тебе давлять. Тому це погана порада, бо вона просто не діє.
Потрібно пам’ятати, що це треба пройти, бо це – досвід, який зробить вас сильнішими. На жаль, він буде. Просто треба дивитись на результат і пам’ятати для чого ви це робите, тоді у вас вистачить сил продовжити. І ви досягнете якихось результатів у цьому ділі.
Зараз є хейт, як в минулі роки?
Хейт був, є і завжди буде. Зараз в мене не дуже багато хейту. Якщо в Tik Tok, то я ставлюсь до цього дуже просто, адже там мої відео попадають загально всім, тому там токсичним людям легше щось написати. А в інстаграмі сторінка людини – з її фотографією, тому, щоб написати поганий комент, треба хоч ще один аккаунт зробити.
Що тобі дав хейт?
Це мене зробило набагато сильнішою, а також я стала стресостійкою. Хоча насправді я не дуже стресостійка (сміється).
Магазин в 11 класі та репетиторство
Як в тебе зародилась ідея створити магазин?
Я пам’ятаю це була весна 2020 року і в батьків у кімнаті стояли мої алмазні вишивки, чотири картини по номерах. Я дивлюсь і думаю: «може б то магазин відкрити, адже це – те, що мені подобається». Замовила перший товар щось на 2000 грн, доставка вийшла дорожчою за товар (сміється), і зробила грандіозне відкриття магазину. У мене був невеличкий ящик товару, який розкупили за один день.
Які є труднощі в такому бізнесі?
На жаль, потрібно постійно купувати рекламу, профіль вести, тіктоки знімати, тобто приділяти багато часу. А я не могла цього робити, особливо коли почався 11 клас, підготовка до ЗНО. Тому магазин перейшов на другий план.
Чи є в тебе команда в магазині?
Зараз саме мама з татом допомагають відправляти, пакувати, але хотілось б мати свою команду, щоб активно його розвивати.
Коли ти розпочала займатись репетиторством?
Коли сама готувалась. Спочатку моя концепція була – «готуйся разом зі мною», і багато хто почали записуватись до мене, хоча я ще ЗНО не склала. В цьому році я сфокусувалась в репетиторстві лише на українській мові та літературі, адже це вже має бути професійний рівень. І викладати мені дуже подобається, я навіть втому не відчуваю коли готуюсь та навчаю учнів.
Плануєш робити школу чи все-таки індивідуальні заняття?
В цьому році орієнтуюсь не на кількість, а на якість. Тому я беру міні-групи або індивідуальні уроки. Навіть на групових заняттях у мене максимум 6 учнів, і всіх я питаю, залучаю в процес. Не хочу робити щось таке супер масове, якесь дешеве і не якісне, бо хочу дітей довести до результату. Тому я відкрила саме наставництво, щоб ти не купив і про тебе забули, а щоб саме перевіряти і мати спілкування. Поки я працюю на перспективу.
Порада читачам від Аліни
Перш за все пробуйте, якщо щось не вийде – окей, бо завжди можна кинути. Можливо, це дійсно ваше. Тому не бійтесь і йдіть попри будь-який хейт, пробуйте різні концепції і несіть людям користь.
Автор: Завірюха Анна
Попередні матеріали цього автора: