У чому полягає інформаційна війна з росією та в чому її особливість?

З 24 лютого життя кожного українця змінилося – більшість з нас покинули звичні нам місця, домівки, роботу. Найвідважніші вступили до лав ЗСУ та захищають нашу країну від ворога. Українці волонтерять, допомагають з житлом, підтримують один одного та знаходять сили жити далі. Команда PRess Association UA хоче говорити про важливе та актуальне. Сьогодні ми б хотіли розглянути тему “інформаційна війна росії проти України”, зрозумівши її головну особливість. 

Росія – матір фейків

З початком війни слово “фейк” повністю почало асоціюватись з росією. Варто пам’ятати, що росія давно намагалась знищити та послабити нашу країну інформаційно. Ця війна почалася задовго до повномасштабного вторгнення – десять, двадцять років тому. Російські ЗМІ використовують усі можливі методи для розпалювання конфліктів, прямої підтримки вигідних для себе політиків та планів. Навіть під час Революції Гідності в Україні в кінці 2013 року Володимир Путін оголосив про плани більш ефективної організації роботи російських державних ЗМІ. Проєкт мав назву «Sputnik International» на чолі з російським пропагандистом Дмитром Кисельовим. Проєкт був задуманий росією як інформаційна противага «арабській весні» і «кольоровим революціям». Росія мріє претендувати на виняткову сферу впливу на пострадянському просторі і намагається перешкодити зближенню України та інших держав з ЄС, де її основним інструментом є інформаційна війна.

Останні десятиліття присутність росії в українському інформаційному середовищі була достатньо відчутною: Кремлівська дезінформація постійно підтримується і тиражується. Як результат, в Україні були достатньо відомі російські та проросійські канали, інтернет-видання. Навіть популярні в минулому газети «Комсомольська правда», «Московський комсомолець» теж були проросійсько налаштовані та активно просували свою «великодержавну ідею».

Наразі українська журналістика воює з бюджетами таких інформаційних ресурсів, як RT,  інформаційне агентство «Росія сьогодні». Країна-агресор вкладає великі гроші в свою міжнародну журналістику. Наприклад, в 2020 році їх загальний бюджет склав 430 млн. євро. Важливо пам’ятати, що всі міжнародні російські канали фінансуються росією, тому вони є рупором Кремля.

Зараз інформаційна війна перейшла в нову фазу: з українського інформаційного простору повністю зникли всі можливі проросійські медіа. На офіційному медіаполі зараз складно знайти медіа, які б було стовідсотково видно – у нас немає проросійських телеграм-каналів та видань – усе це пішло з нашого ринку. Зараз можно з впевнісностю сказати, що з нашого простору повністю зникли проросійські медіа, звичайно не говорячи про прифронтові зони, де напруга трохи інша. 

“Основний фронт зараз – побороти вплив російської пропаганди за кордоном і показати, як усе насправді”

«Інформаційно, ворог на своєму фронті, російську аудиторію перемагає пропагандою. Навіть на тимчасово окупованих територіях окупанти якнайшвидше намагаються включити російське телебачення із матеріалами власних кишенькових ЗМІ. При чому показником війни за інформпростір є те, що на початку повномасштабного вторгнення окупанти завдавали ударів по телевежах, брали у полон колективи ЗМІ і розсилали журналістам листи з погрозами – так вони хотіли посіяти паніку. Адже 24 лютого телевізор, мабуть, включили майже всі – було важливо знати, що відбувається, щоб робити якісь власні прогнози. 

Роль онлайн-медіа була ще відповідальніша. Адже вони можуть публікувати інформацію майже миттєво, і викликом в цей час було повідомити так, щоб не видати позицій ЗСУ і не коригувати вогонь, брати інформацію лише з офіційних джерел, коли особливо на чутливі теми з’являлось дуже багато чуток. Якщо писати дуже багато «попередньої інформації» потім, ймовірно, доведеться чимало спростовувати. 

Ще спочатку деякі офіційні канали установ чи політиків через неврегульовану роботу в екстримальних умовах публікували неправдиву інформацію. Важливо для ЗМІ було відстежувати це і теж не вестися на дуже емоційні «зради» і «перемоги». Це зрозуміло, що коли людина (журналісти теж люди) бачить інформацію, яка викликає в неї яскраву емоцію, їй хочеться про це одразу написати й усім розповісти – для журналістів важливо зберігати холодну голову. А якщо написати про щось, що не підтвердилося – треба бути чесними з читачами і давати спростування. Як на мене, дуже неправильно просто видаляти інформацію.

Українські журналісти міцно тримають інформаційний фронт під час протистояння такій жорстокій і безцеремонний пропаганді. Наші медійники показують події на увесь світ ледве не у форматі наживо. Це, мабуть, зараз основний наш інформаційний фронт – побороти вплив російської пропаганди за кордоном і показати, як усе насправді. Адже більшість українців, здається, розуміє, що відбувається, а росіян не вилікувати уже.» – прокоментувала Яна Проць, редакторка hromadske.

Висновок

І справді, зараз українське медіа працює на всі сто відсотків: у нас є змога дізнаватися усю інформацію вчасно. Українські журналісти – справжні герої, які точно роблять все для нашої перемоги.

І на останок хочеться сказати, що єдине, що об’єднує нас з росіянами, – парадигма віри. Вони сліпо вірять в свого нескінченного вождя, сильну росію, яку всі хочуть образити та зламати. А ми, українці, віримо в сильну та незламну Україну і на нашій стороні завжди правда. Важливо пам’ятати, що коли існує віра, журналістика та факти безсиллі. 

Ми віримо та знаємо, що перемога близько. 

Авторка: Юлія Фокша

Попередні матеріали авторки:

https://pressassociation.org

https://pressassociation.org.ua/ua/potribno-praczyuvati-za-princzipom-360-gradusiv…

«Коли людина відкриє для себе «Kyiv Pie», то вона здивується сучасним та незвичним підходами» – Марина Радова

Нещодавно у столиці представили нову гастрономічну новинку. «Kyiv Pie» – саме так називається новий смаколик міста. PRessA поспілкувалися з Мариною Радовою, начальником Управління туризму та промоцій виконавчого органу Київської міської ради та авторкою ідеї щодо «Kyiv Pie». Ми обговорили тему створення та реалізації «Kyiv Pie», інші символи Києва та роль туристів у столиці.

📌 Ви є авторкою ідеї створення «Kyiv Pie». Розкажіть, як народилася ця ідея?

Ми вже давно працювали над розвитком гастрономічного напрямку Києва. Ця ідея народилася після консультації з «Всеукраїнською асоціацією гастрономічного туризму» та «Асоціацією шеф-кухарів України». Ми командою довго думали над ідеєю продукту, бо досить важко конкурувати вже з  відомими символами Києва. Тому ми вирішили просто доповнити список гастрономічних символів міста ще однією стравою. Усі вони виробляються виключно з місцевої продукції та не потребують великих витрат. Це класна «to go» страва, яку можуть скуштувати туристи поки перепочивають між пам’ятками столиці. 

📌Це новий гастрономічний символ Києва?

Коли людина відкриє для себе «Kyiv Pie», то вона здивується сучасними та незвичними підходами. Тому так,  саме таким він і буде в майбутньому. Я гадаю, що в майбутньому ми об’єднаємо усі наші гастрономічні смаколики в певний гастрономічний маршрут, який точно зацікавить усіх туристів. 

📌А якщо говорити про зовнішній вигляд «Kyiv Pie

Ми вирішили зробити пиріг у вигляді сонця. Це пов’язано з історичною складовою міста: певні слов’янські знаки плюс розробка сучасного дизайну.

📌Де зараз можна знайти «Kyiv Pie» крім Європейської площі?

Це не єдина точка продажу, до того ж ми постійно ростемо. Віцепрезидент «Асоціації шеф-кухарів України» Олексій Повторейко пропонує цю страву в своїх закладах. Також інші кухарі хочуть долучатися до гастрономічного маршруту і в своїх ресторанах, закладах харчування, створюючи «Kyiv Pie» на свій розсуд. 

Ми маємо певну рецептуру, яку запровадив Олексій Повторейко і вона в вільному доступі. Тобто кожен може спробувати приготувати «Kyiv Pie» самостійно на свій розсуд.

📌Тобто, в найближчий час «Kyiv Pie» можна буде знайти в кожному куточку столиці?

Саме так. Ми плануємо розробити гастрономічний маршрут шляхом «Kyiv Pie». Тому буде більше точок доступу до отримання нашого смаколика.

Ми плануємо розробити гастрономічний маршрут шляхом «Kyiv Pie».

📌Як ви вважаєте, які ще є гастрономічні символи Києва? 

Безумовно це є «Chicken Kyiv», київська перепічка, київський торт, київське сухе варення. Тобто у нас є багато різноманітних страв, які відомі саме в нашій столиці. 

📌Які заходи з гастрономічної промоції Києва плануєте далі?

Екскурсоводи з групами зараз активно відвідують точки з «Kyiv Pie». Ми провели їм невеличкий тур-тестування, де розповіли усі деталі нового смаколика. Зараз ми вирішуємо, як правильно вкласти це в історію та зробити справді гарний авторський маршрут.&nbsp

Також ми вперше провели премію «Kiev Food Awards». У нас було багато номінантів, 5 переможців. Люди дуже активно підключилися до голосувань та заходів щодо підтримки своїх колег. Ми відчули, що гастрономічний напрямок –  це саме те, що потрібно розвивати в країні. Надалі ми плануємо проводити цю премію щороку.  

📌Ви сказали, що в найближчий час у вас планується розробка гастрономічного маршруту. Що це буде?

Ми хочемо зробити маршрут, який буде загально цікавим для будь-якої категорії туриста, тому це буде більш спрямовано на туристично-історочний напрямок. 

📌Чого не вистачає столиці зараз?

Туристів! Нам не вистачає інформації за кордоном, про те, які ми безпечні в плані коронавірусу. Іноземці не завжди орієнтуються в наших правилах, бо вони постійно змінюються. Тому нам потрібно зараз активно посилити інформації про те, що Україна безпечна та чекає на туристів! 

📌Давайте помріємо. Як має змінитися туристичний Київ через 100 років ? 

Я вважаю, що у нас дуже сучасне та цікаве місто, де поєднуються історичні, культурні та сучасні об’єкти. Місто постійно росте та розвивається. Через 100 років у нас є більше туристичних об’єктів, але з урахуванням екологічної складової. Місто Київ повинно бути флагманом до інклюзії та доступності. Ми відкриті та готові зробити їх подорож максимально комфортною. 

📌Як взагалі народжуються символи міста?

Брендинг території розвивається з урахуванням місцевих особливостей. Ми вже декілька разів хотіли оновити логотип, але наша місцева громада дуже важко сприймає будь-які зміни. Як на мене, найскладніша робота – донести жителям та гостям міста, що нововведення це круто.&nbsp

Кожна людина, яка проживає в Києві, має бути амбасадором міста.

Спілкувалася Юлія Фокша…

«В кожній історії має бути певна мотивація» – Крістіна Шитякова, Head of PR and Marketing в «КМ-Букс»

Крістіна Шитякова багато років працює в сфері комунікацій та маркетингу. Наразі вона очолює відділ маркетингу та PR у видавничій групі «КМ-Букс», одну з найбільш відомих видавних груп України. За невеликий період свого існування видавництву вдалося не лише досягти успіху у задоволенні попиту на переклади світових бестселерів, а й відкрити для українських читачів чимало нових талановитих вітчизняних авторів. PRessA поспілкувалися з Христиною, обговорили тему кар’єрного шляху, PR-стратегії видавництва, соціальні мережі та багато іншого.

Ми вийшли в еру корисності та соціальної відповідальності»‎ – Ангеліна Дорофеєва, PR and Communications Lead Uklon

Ангеліна Дорофеєва – PR and Communications Lead компанії Uklon. Вже понад 6 років вона працює в сфері PR і комунікацій та має досвід роботи в таких організаціях України як Освіторія та Happy Paw. PRessA поспілкувалися з Ангеліною, обговорили тему кар’єрного шляху, PR-стратегії Uklon та різницю піару благодійних організацій та бізнесу.

«Потрібно працювати за принципом 360 градусів, щоб охопити все відразу» – Сабіна Абляєва, керівник відділу зв’язків з громадськістю ICTV

Сабіна Абляєва – керівник відділу зв’язків з громадськістю ICTV. Вже понад 3 роки вона очолює посаду найважливішої людини зі зв’язків з громадськістю телеканалу ICTV. За свій кар’єрний шлях Сабіна встигла попрацювати на таких відомих телеканалах як «Футбол» та«Україна». PRessA поспілкувалися з Сабіною, обговорили тему кар’єрного шляху, побудови комунікацій та дізналися яким має бути справжній керівник сьогодення.

“Людина має самостійно генерувати контент для медіа” – Тетяна Лукинюк, CEO компанії Red Bull Україна

Коли ви професіонал, то ви вже сто відсотків володієте особистим брендом. Популярність дає більше цікавих пропозицій, вас знає більше людей та ви маєте крутий нетворкінг. Це розширює можливості, але без особистого бренду вони теж будуть, якщо у правильному напрямку їх шукати.

«Наша глобальна ціль – закріпити слово «інновації» за UNIT.City» – Денис Шиманський, PR-спеціаліст UNIT.City

Ми розділяємо нашу аудиторію на два типи: профільна та загальна. Профільна – це простір креативної економіки, ІТ, бізнес. Загальна – жителі Києва, України та інше. Наша глобальна ціль – закріпити слово “Інновації” за UNIT.City, щоб кожен куточок України та світу знав про нас та про нашу діяльність.

«Моє просування – це люди, які купують, а потім агітують робити це своїх друзів», – Олександр Грехов, засновник Unicorn & Wine

Олександр Грехов – засновник та художник-ілюстратор Unicorn & Wine та автор скандальної виставки “Квантовий стрибок Шевченко”.  PRessA поспілкувалися з Олександром, запитали про роль креативу у його роботах, про зародження ідей та резонансну виставу у київському метрополітені. 

«Людина має бути частиною змін», – Світлана Сом, керівник департаменту комунікацій у Fedoriv Group

Соціальні і бізнесові проекти мають мати дієву комунікацію. Якщо ми запускаємо соціальній проект, то він повинен комунікаційно розкладатися на блоки, як і бізнесовий. Тобто з повним розумінням: «Навіщо та як застосувати той чи інший продукт?». 

«Команда – один з головних факторів успіху», – Оксана Кононова, CEO сервісу моніторингу LOOQME

Репутація – це про довіру, любов до компанії, готовність рекомендувати її продукти. Зараз з’являються можливості швидше вимірювати репутацію, тобто швидше отримувати фідбек від стейкхолдерів, таким чином коригувати активності.