Ефективна комунікація засобів масової інформації та судових установ — одна з найважливіших складових демократичного суспільства. Адже не може існувати чесна та прозора судова система, якщо вона закрита для громадськості. Тому суди та ЗМІ мають не лише розуміти важливість такої співпраці, а й виконувати все для демократизації судочинства в Україні.
Ще із заголовка матеріалу можна зрозуміти, що суди та ЗМІ мають дуже непрості відносини. Адже тему суду журналістам завжди було важко висвітлювати. Та попри те, у світі існують сталі демократичні закони про комунікацію між судом та медіа. Вони мають певні відмінності від відносин ЗМІ з іншими структурами, адже для судів, в першу чергу, важлива прозорість та чесність з суспільством.
Щодо України, то передусім існує ще дві важливі проблеми. Перша — досі збереглися радянські “традиції” про те, що суд — закрита від зайвих очей установа. Й друга — як згадувалось раніше, судові засідання — чи не найскладніша справа у роботі журналіста. Через це існують проблеми саме в прийнятті всіх обмежень, які його очікують в залі засідання та в подальшому висвітленні інформації.
Якими є демократичні стандарти відносин між судом та ЗМІ?
Позицію ООН щодо взаємодії судів та ЗМІ узагальнено в Мадридських принципах взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності. Основним твердженням цього документу можна вважати те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, включно з висвітленням судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості». Але у цього положення є певні обмеження для захисту певних соціальних груп, а також свідків, присяжних чи потерпілих, що чітко визначенні законодавством.
Щодо позиції Ради Європи, висвітленої в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи, то можемо виокремити п. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Свобода виявлення поглядів може підлягати обмеженням у випадках: захисту репутації чи прав людей; підтримання авторитету суду; забезпечення неупередженості суду.
Доступ журналіста на судові засідання
Доступ журналістів на судові засідання є нормою у будь-якому демократичному суспільстві. Однак, варто розуміти, що для судових процесів різних типів встановлено особливі умови допуску на засідання.
Адміністративний, Цивільний та Господарський процес
Правила про інформування цих трьох процесів, можемо об’єднати твердженням, що «розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито». В кожному із цих типів судове засідання може бути закритим, але лише за певних умов. Наприклад, «…якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої [комерційної чи банківської] таємниці, яка охороняється законом. А також за клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність…»
Кримінальний процес
Відповідно до ст. 20 Кримінально-процесуального кодексу України, «розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом інформації. Закритий судовий розгляд, крім того, допускається за мотивованою ухвалою суду. Наприклад, в справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою розголошення відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, та у разі, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист».
Фото- та відеознімання у залі судових засідань
Посилаючись на ч.4 ст.11 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, представники ЗМІ мають право на судових засіданнях на фото- та відеознімання, аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду. Щодо використання стаціонарної апаратури зі штативами, потрібно узгоджувати із суддею. Й нерідко журналістам відмовляють. В інших випадках суддя чітко вказує місце, звідки повинно проводитись знімання.
Адміністративний, Цивільний та Господарський процес
Згідно з законами, які регулюють проведення судових засідань цих типів, будь-який запис дозволено. Тому, якщо під час розгляду адміністративних правопорушень, господарського чи цивільного спору, суддя забороняє в залі знімання на мобільний телефон — такі дії судді є протизаконними та можуть бути оскаржені.
Кримінальний процес
Кримінальний злочин у судовій справі значно ускладнює роботу журналіста, адже закони, які регулюють ці процеси відрізняються.
Ч. 6 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписувальні пристрої. Щодо проведення в залі судового засідання фото-, відеозапису, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури — це допускається на підставі ухвали суду. Тобто стаття 27 дозволяє використовувати без будь-яких інших додаткових процедур лише диктофон.
Але все ж, якщо журналістові була заборонено фільмувати, то, відповідно до інших судових законів в Україні, він може подати скаргу про дисциплінарне порушення судді чи порушення засад гласності. Але якщо і вдаватися до таких радикальних дій, то перед тим варто порадитись зі спеціалістом.
Умови доступу до судових рішень і матеріалів судового процесу
Не новина, що журналістам для підготовки якісного матеріалу необхідні документи про конкретні судові справи. Специфіка таких документів в тому, що доступ до головних з них (судових рішень та матеріалів судових справ) визначають не загальні норми інформаційного законодавства, а спеціальні норми процесуального законодавства.
Адміністративний, Цивільний та Господарський процес
Судове рішення, ухвалене на відкритому судовому засіданні, проголошують прилюдно. Переважно одразу після закінчення судового процесу. Якщо ж судовий розгляд мав закритий характер, прилюдно проголошують лише резолютивну частину рішення. Існує можливість проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, що має складний характер.
Кримінальний процес
Вирок у кримінальній справі, навіть за розгляду справи в режимі закритого судового засідання, проголошує публічно суддя, що головує, або один зі суддів.
Крім того, журналісти можуть мати доступ до матеріалів справ. Як і незакінчених, які досі розглядаються в суді, так і тих, що зберігаються в архівах. Варто лише зауважити, що не всі справи є відкритими для медіа та специфіка отримання документів залежить від типу процесу та стадії, на якій знаходиться справа. Та, хоч і на законодавчому рівні питання доступу журналістів до інформації є достатньо чітким, та на місцях можемо бути свідком того, що суди та ЗМІ мають недовіру.
Отже, питання відносин між судовими установами та засобами масової інформації буде актуальним ще не один рік. З одного боку, гостро постає питання довіри між структурами, а з іншого — кількість законотворчих актів, які, хоч і пояснюють певні умови, та при тому суперечать одні одним. Тому намагаємося детально вивчити специфіку інформування того типу судового процесу, який будемо висвітлювати.
Автор: Брезгунова Лілія
Читати попередні матеріали цього автора: