Як журналіст має керувати тривогою в умовах бойових дій

17 Лютого, о 12:00 розпочалась зустріч-дискусія «Як журналісту керувати тривогою в умовах бойових дій». Мета заходу – надати практичні поради й рекомендації, як журналістам керувати тривогою під час роботи в умовах бойових дій та налагодити коло взаємодопомоги.

Зустріч-обговорення розпочав модератор Андрій Сидоренко, який представив спікерів зустрічі:

  • Євгенія Подобна журналістка, головна редакторка редакції документальних програм Суспільного, воєнна кореспондентка, медіатренерка;
  • Роман Бочкала журналіст, воєнний кореспондент, співзасновник ГО «Стоп корупції»;
  • Олександр Махов воєнний кореспондент телеканалу «ДОМ», учасник бойових дій на Донбасі;
  • Анастасія Ніжнік психотерапевтка, авторка програм психічного здоров’я для журналістів;
  • Євгенія Китаїва – воєнна кореспонтентка, ведуча новин.

Розповідь розпочала Євгенія Подобна, яка зазначила, що головне для журналістів на сьогодні – прийняти рішення, що ви будете робити, якщо постане питання про роботу в умовах окупації/ескалації.

Євгенія Китаїва - журналіст має керувати тривогою в умовах бойових дій

Підтримала тезу Євгенія Китаєва, яка уточнила, що коли журналісти кажуть самі для себе остаточне рішення – мають розуміти, в яких умова доведеться працювати:

«Воєнкорам потрібно продумувати план дій наперед, бути сконцентрованими, розуміти можливі ризики та мати шляхи відходу, зокрема контакти людей, які можуть допомогти за конкретних обставин», – відзначила Євгенія Китаїва.

Стійкість для журналістів

Опісля Анастасія Ніжнік ознайомлювала гостей з програмою «12 місяців стійкості» та всіма можливими «групами підтримки». Перша «група підтримки» журналістів – це оператор, з яким працюєте в парі (для телевізійників), і зв’язкові в тилу. Друга група підтримки важливі контактів – номери військових, представників тероборони, лікарів, волонтерів, водіїв, а також групою підтримки є колеги, з якими цінно формувати стосунки «рівний рівному».

Зустріч-обговореня "Як журналісту керувати тривогою в умовах бойових дій"

Роман Бочкала продовжив розширювати тему стосунків між журналістами і уточнив, що:

«Коли ми говоримо про воєнкорів, йдеться швидше про братерство чи сестринство, дружні відносини та взаємодопомогу. Це один із чинників, які допомагають військовим журналістам підтримувати стійкий психологічний стан».

Серед порад, які воєнкорам допомагають зменшувати тривожність, Олександр Махов виокремив:

  • критичне оцінювання ризиків;
  • фізична активність;
  • рутинні справи;
  • відокремлення періодів праці та відпочинку.

«До певного періоду я працював доволі виснажливо для себе: з 2014 року постійно їздив на передову як журналіст, потім – як військовий. Але в якийсь момент зрозумів, що такий ритм негативно впливає на мене та, зокрема, на мою працездатність. Тому визначив для себе «мої» дні або години, коли даю собі можливість відпочити: прийняти душ, поговорити з близькою людиною чи випити келих вина», – зазначив Олександр Махов.

Олександр Махов

Окрім цього, керувати тривогою журналісту може допомогти принцип «дихай – дивись – ворушись», про це опісля сказала Анастасія Ніжнік. Спершу треба врівноважити дихання, після – сфокусуватися на деталях, які оточують, та розім’ятись.

Підсумок зустрічі

Вкінці зустрічі Євгенія Подобна підсумувала:

«Всім журналістам не варто забувати, що з нами воюють і через інформацію. Інформаційно-психологічні операції – дуже впливова зброя, і ми – одна з важливих мішеней нашого ворога. Тому важливо розуміти, що на журналістах – велика відповідальність. Ми не повинні піддаватися на провокації чи поширювати паніку. Пам’ятаючи про це, ми можемо не лише себе регулювати, а й допомагати суспільству пережити цей складний період».

Авторка репортажу: Аня Завірюха

Попередні матеріали авторки: