Крим: кримські татари на окупованих територіях

З 2014 року життя у Криму розділилось на до та після. Прийшов «росский мір», а з ним пішов спокій, розвиток та процвітання туристичної АР Крим. Кримські татари піддаються масовим арештам: правозахисники, журналісти, ті, хто не ховає свій голос. Лише за 21 вересня російський окупаційний суд засудив трьох кримських татар сумарно на 45 років. 

«Станом на 18 травня з тимчасово окупованого Криму походять 123 жертви політично мотивованого кримінального переслідування. З них 98 – кримські татари», – повідомляє правоохоронна організація «Крим SOS». Серед в’язнів правозахисники, громадські активісти та журналісти, засуджені за «тероризм» робочі. У цьому списку – активіст і громадянський журналіст Сервер Мустафаєв, засуджений на 14 років. У січні 2022 року Національна спілка журналістів України опублікувала лист Мустафаєва до НСЖУ

«…Агресор дуже сподівається, що через роки окупації й потужні репресії кримського населення спротив небайдужих вщухне, а світ залишить питання Криму й репресій у Криму на другому плані. Тому кожен з нашої журналістської професії має робити щодня крок за кроком, писати сторінки за сторінками й не дати зійти з порядку денного всіх міжнародних, дієвих для вирішення цього питання майданчиках… Наша єдність більша за штрафи, сильніша за автомати тиранічного режиму РФ…»

Крим після початку повномасштабного вторгнення

Після 24 лютого тиск на кримських татар зріс. Більшу кількість людей заарештували за так званий «тероризм». Взяти до уваги лише згадану вище історію про сумарно 45 років за ґратами для трьох чоловіків. Серед них Наріман Джелялов – політолог, журналіст, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу – 17 років позбавлення волі. Азіз Ахтемов – займався ремонтом автомобілів – 13 років. Асан Ахтемов працював журналістом кримськотатарської газети «Авдет» – 15 років позбавлення волі.

Однак справжньою катастрофою для киримлів стало оголошення часткової мобілізації на території рф, оскільки анексований Крим вони вважають своїм, то кримчани також будуть мобілізовані, хоч це й суперечить Женевській конвенції та правилам ведення війни.

«За попередніми оцінками, близько 90 % повісток у Криму отримали кримські татари. Водночас кримські татари становлять 13–15 % населення півострова. Такі масштаби мобілізації можуть призвести до прихованого геноциду кримськотатарського народу», – розповів Євгеній Ярошенко аналітик «КримSOS»

Станом на 22 вересня у Криму роздали 5000 повісток, якщо 90 % – кримські татари, отже, 4500 киримлів мають прийти до військкомату. «В Керченському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах, наприклад, співробітники військкоматів та міліції ходили за адресами і одразу забирали чоловіків до військкоматів», – додає очільник «КримSOS» Олексій Тільненко.

Життя після окупації Криму

Якщо зібрати всю інформацію, яка надходить від 2014 року про життя кримських татар, можна дійти до декількох висновків: культуру знищують, мову теж, за звичаї притягують до відповідальності, судять за «тероризм», арештовують журналістів та правозахисників, їх переслідують, обшукують домівки, тепер до цього додається ще й «мобілізація». Відповідно до норм міжнародного права, навмисне створення життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення етнічної групи – це одна з форм геноциду. Отже, все, що робить російська окупаційна влада – геноцид проти кримськотатарського народу. Знову…

Відомий український режисер кримськотатарського походження Наріман Алієв у своєму подкасті «Мінкульт привіт» поділився однією дуже важливою думкою: «Один з кримчан сказав досить правдиву річ, яку з кожним роком росія тільки підтверджує: ті люди, які з російським прапором в Криму виходили, які плекали росію, перше, що вони зробили – поїхали з Криму в москву, в петербург. Я, який хотів жити в Криму, – продовжує пан Алієв, – розвивати його й робити свою роботу, мені довелось поїхати і поки в мене немає можливості туди повернутись».

Нехай у кожного кримчанина вийде повернутись додому. Живим, цілим та неушкодженим. Вже вкотре росія чинить геноцид проти корінного народу Криму, але вони сильніші, бо ми в Україні готові пережити багато чого: окупацію, полон, депортацію, та вибороти свою свободу. Кримчани повернуться до Криму, а Крим до України, всі повинні повернутися додому. 

Авторка: Брезгунова Лілія

Читайте попередні статті цієї авторки: