ЗМІ

Особливості жіночого й чоловічого мовлення

В медіа сфері працюють і жінки, і чоловіки, займаючи різні посади, виконуючи різні ролі та функції. Основним аспектом у роботі в ЗМІ є комунікація, спілкування та робота з інформацією. Чи замислювались ви, як людьми сприймається жіноче й чоловіче мовлення? У чому їх різкі відмінності й особливості? Хто є більш ефективним у ролі ведучого чи диктора: чоловік або жінка?

Мовлення — це процес породження мови чи спілкування за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.

Психологи виділяють такі функції мови у спілкуванні:

1) засіб існування, передавання і засвоєння суспільно-історичного досвіду;

2) засіб інтелектуальної діяльності (сприймання, мислення, уяви);

3) засіб комунікації.

Гендерні особливості в процесі комунікації створюють певну специфіку сприйняття того чи іншого мовлення. Чоловіки сприймають переважно лівою півкулею головного мозку, яка відповідає за аналітичне мислення людини і його вербальне втілення. Жінки сприймають як лівою, так і правою півкулею, що відповідає саме за обробку інформації, як виражена символами й образами, а не словами.

Помітним в житті стало те, що жінка в спілкуванні близька до формату співробітництва, а чоловік до стилю конкуренції. Виходячи з цього, вони використовують різні способи комунікації: представники сильної статі тяжіють до самоствердження й домінування, а жінки більше дотримуються почерговості мовлення. 

Варто зауважити, що навіть реакція на зворотне повідомлення у людей досить різна: жінка сприймає це більше як знак взаєморозуміння; чоловіки ж сприймають як інформацію, що може не збігатися з їх розумінням, підлягати сумніву.

Мовлення чоловіка

Ми вже зрозуміли, що у різних статей комунікація та сприйняття інформації відбувається по-різному. Що характерно для мовлення чоловіків? 

Стриманість.Розмірковування.Якісний підбір слів до свого висловлювання.Висловлювання чоловіків пряме, тверде, іноді різке та дещо грубе, прямолінійне. 

Є встановлені норми поведінки чоловіків, які від них очікує суспільство. Наприклад, нам завжди казали, що справжні чоловіки не мають показувати своїх переживань, завжди бути лідерами, фізично витривалим, незалежним і стійким.

Існують такі особливості комунікативної поведінки у представників сильної статі: 

1) Мета. Чоловіки охоче спілкуються, коли знають мету даної розмови, адже для них важливий результат.

2) Зміст розмови. Чоловіки схильні говорити більше про політику, роботу та спорт, ці теми зазвичай даються при розмові їм досить легко. Також, вони нерідко при розмові можуть хвалитися своїми досягненнями, успіхом або перемогами.

3) На роботі. Чоловікам важливіше займатись необхідними справами і розмовляти по роботі, не відволікаючись на розмови з колегами. Цікаво, що вони не полюбляють консультування, адже зазвичай скептично ставляться до навчання. 

4) Роздуми. Іноді їм складно прямо висловити свої почуття й міркування, тому чоловіки частіше за все роблять це мовчки, а висловлюють вже остаточні думки й висновки.

5) Слухання. В середньому чоловік уважно слухає жінку 10-15 секунд. Це пов’язано з тим, що чоловік намагається дати готові поради, не задаючи зайвих питань. 

6) Стислість. Чоловіки більш категоричні у висловлюваннях, тому їх мова досить коротка.

7) Емоційність. Часто чоловіки приховують свої почуття, тому їх мова менш емоційна, проте більш недбала й розкріпачена.

Мовлення жінок

Чим саме характеризується жіноче мовлення, на відміну від чоловічого?

Витонченість слів.Насичена лексика.Експресивно-забарвлена мова.Висловлювання жінок більш спокійне, довірливе, мирне, іноді наївне.

Нас навчали з дитинства, що справжнім жінкам личить бути терплячими, мудрими, сентиментальними, ніжними, тендітними тощо. Потреба багатьох жінок до розмови настільки велика, що через відсутність звичайної дружньої розмови навіть на роботі, може погіршуватись настрій, зменшуватись продуктивність і енергія. Ось декілька особливостей комунікативної поведінки представниць слабкої статі:

1) Мета. Для жінок важливий саме процес розмови, а не кінцевий результат. Їх ціль – розташувати співрозмовника до себе.

 2) Зміст розмови. Жінки, на відміну від чоловіків, частіше розмовляють про свої невдачі, охоче обговорюють побутові теми, онови тощо.

3) Роздуми. Свої почуття жінка висловлює легко, тому й розмірковує частіше за все вголос.

4) Слухання. Жінкам характерно уважне слухання й активна участь у розмові. 

5) Невербальні сигнали. Жінки здатні помічати й розрізняти такі сигнали при розмові, як-от: пози, жести, рухи тіла, що здійснюються в момент мовлення. Саме тому вони мають високу чутливіть до прихованого підтексту.

6

7) Емоційність. У жінок звичайно ця риса демонструється більше. Це проявляється в більшому вживанні емоційно забарвленої лексики, вигуків, метафор, порівнянь, епітетів.

В інформаційній сфері людям завжди необхідно спілкуватись, тому варто знати гендерні особливості комунікації, аби ефективніше працювати та краще розумітись. Зазвичай, ці якості проявляються в повсякденному житті, а в роботі всі намагаються дотримуватись встановлених стандартів, правил і норм, аби відповідати працівнику медіа-сфери.

Авторка: Анастасія Заволока

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/shho-potribno-znati-pro-rankove-radio-anna-astrovska-pro-vlasnij-dosvid/

https://pressassociation.org…

By Анастасія Заволока, назад

Середньовічна хвороба в сучасності, або чому сексизм досі шириться світом

Сьогодні на вас чекає експедиція диким світом сексизму та гендерної нерівності, то ж тримайтеся міцно! А під кінець ви повернетесь до цивілізації: отримаєте поради про те, як уникати гендерної нерівності у своїх текстах та як правильно писати про фемінізм. Рушаємо?

Влада створена, щоб розв’язувати проблеми народу. Вона на них реагує, обирає найбільш нагальні та починає діяти (у теорії так мало би бути). А оскільки медіа це четверта влада, то тут система подібна: ЗМІ відображають реальний стан суспільства, його погляди та переконання. На запитання чому так багато сексизму в медіа відповідь проста. В Україні сексизм поширений у всіх сферах життя, починаючи від побуту і до працевлаштування. Відомо, що медіа (особливо ТБ) з усіх сил намагаються задовольнити смаки авдиторії, тому програма телеканалів вирує сексистськими шоу по типу «Хто зверху», «Вар’яти», «Дизель шоу», «Вечірній квартал», а також більшістю ток-шоу, де 80% гостей та експертів становлять чоловіки. У таких програмах побачити гендерний дисбаланс просто, однак чи помічали ви, що сексизм пробрався навіть у чистий інформаційний жанр – новину. Депутаток згадують у новинах, коли ті пофарбували волосся або ж надягли «відверту» сукню. Чи можна уявити цей сюжет, знятий стосовно чоловіків? Звичайно, що ні. 

Сексизм та гендерна нерівність у медіа мають деструктивні наслідки для формування суспільної свідомості та допомагають ще більше укоренити стереотипи. 

КИМ або ЧИМ виступають жінки в ЗМІ

Дбайлива господиня, зваблива красуня, довірлива блондинка, поліціянт у спідниці, дружина відомого, дочка скандального і так до нескінченності. Щодня недобросовісні журналісти продукують тонни інформаційного сміття на кшталт новин про те, чим же «насправді» займаються жінки на високих посадах. Їх цікавить особисте життя впливових жінок, їхні фірмові страви, нова блузка, але ніяк не професійна діяльність. Ситуацію, коли директора успішної компанії запитують «Яку частину двигуна ви любите ремонтувати найбільше?», виглядає абсурдно, бо це ж стереотипно. Проте запитання про фірмову страву очільниці громадської організації нікого не збентежить. 

До прикладу, на найпопулярнішому сайті новин ТСН (за результатами дослідження «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа у 2021 році», що було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews) є рубрика з милою назвою «Леді». Вгадайте, про що там йдеться? Про феміністичний рух? Про кар’єрні можливості? Підрубрики там наступні: мода, здоров’я, краса, секс, дім, діти, кухня, подорожі, психологія, астрологія. Завіса. Ось вам і список тем, які дійсно «цікавлять» жінок.

Що думають типові споживачі про рівень висвітлення жінок у медіа

Щоб детально вивчити тему «сексизм», я звернулась до нового дослідження «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа у 2021 році». На запитання «Чи мають жінки бути на рівні з чоловіками  представлені в медіа?» 84% респондентів дали ствердну відповідь. До того ж у фокус-груповій дискусії респонденти заявили, що в Україні немає утиску прав жінок: жінки є і в політиці, займають високі посади, мають можливості кар’єрного зростання. Проте саме респондентки вважають доцільним ширше представлення жінок у медіа, адже це слугуватиме прикладом та руйнуватиме стереотипи.

Позиція молодих медійників

Опитування провела самостійно. Запитання: “Як ви ставитесь до сексизму в ЗМІ?”.

«Краще спитати не про сексизм в ЗМІ, а взагалі про існування такого явища. Його я не сприймаю у будь-якому вираженні – чи то колючі зауваження, чи то «просто приколи». Дійсно, що тут такого? А я відповім. Це не є нормою здорового суспільства. Головою розумію, звідки це бере початок, що це обумовлений обставинами процес, що це має логічне пояснення. Чому ми маємо терпіти цей вірус сексизму? А коли це знаходить виявлення ще й в ЗМІ, то стає значно гірше – що ще може більш масштабно вплинути на свідомість суспільства???»

Дар`я Бурлака, «ICTV» 

«У наш час проблема з сексизмом чи нав’язуванням стереотипів у ЗМІ вже, на щастя, пішла на спад. І зараз я майже не зустрічаю подібних прикладів на тих ресурсах, які часто відвідую. Ще декілька десятиліть чи навіть років назад це була дійсно серйозна проблема, яка постійно заганяла в рамки, як жінок, так і чоловіків, надягаючи їм на очі штори. У різних людей різні інтереси, уподобання й погляди на життя, а тому читати, у ЗМІ що твоя робота, хобі чи захоплення тобі не підходить — щонайменше дивно та неприємно. Зараз, щоправда, це отримало поштовх в іншу сторону, і деякі напівбожевільні «бійці за рівність» знаходять прояви сексизму скрізь, навіть там, де немає нічого образливого і все виглядає адекватно, проте це вже зовсім інша історія».

Євгеній Гладун, «ЛБ»

«До сексизму в ЗМІ ставлюся різко негативно. Я вважаю, він має бути заборонений. Заголовки на кшталт «така-то показала свої булочки» формують сприйняття зневажливого та об’єктивізованого ставлення до жінок у суспільстві як те, що відповідає нормі. ЗМІ, які впливають на суспільну думку, не можуть дискримінувати жодну із верств населення, враховуючи і жінок».

Олеся Бойко, «Читомо»

«Загалом, більшість випадків сексизму у ЗМІ, що мені доводилося бачити, це новинні заголовки, у яких йде акцент не на якусь подію, а саме на зовнішній вигляд людини. Можливо для якихось модних журналів це буде підходити, але, вибачте, яким чином чиясь фігура відноситься до ЗМІ, а особливо до журналістики. Зрозуміло, що такі заголовки використовуються не просто так, на них є попит, якщо вони досі існують та збирають досить велику кількість переглядів. Використання подібних тактик для підняття свого рейтингу базується на фізіологічних потребах людини. Для таких ситуацій є інші ресурси, де можна спожити такого роду контент, якому не місце у ЗМІ. Моє ставлення до сексизму у ЗМІ негативне. Треба відходити від нав’язаних суспільством стереотипів, де «жінка має мити посуд вдень та вночі, а чоловік має бути справжнім мужиком». Винищення сексизму є одним зі шляхів до ментально здорового суспільства, де люди співіснують один з одним у злагоді та повазі».

Вадим Дубенцов, «Укрінформ»

Як знайти гендерну нейтральність та писати про фемінізм?

Писати правильно про «дражливі» теми має кожен контент-мейкер. І ні, не для того, щоб його не закидали яйцями. Хоча й таке буває: в Україні щорічно вручають антипремію «Це Яйце!» за сексизм у медіа. Отримати її можуть окремі особи або ціла редакція за сексистські матеріали або ж висловлювання. Якщо хочете уникнути цієї номінації, читайте далі.

Писати про фемінізм – не дорівнює закликати людство до винищення чоловічої статі. Достатньо, наприклад, брати коментарі щодо якоїсь події і у фахівців, і у фахівчинь. Уникайте мови ворожнечі та вживайте фемінітиви. Якщо пишете про недобросовісне виконання обов’язків лікарки, то не чіпайте її особисте життя: «У неї вдома троє дітей, коли ж їй належно думати про роботу».Заповідь медійника «Бережи баланс». Вона стосується і гендерного балансу. Пишете про судову реформу – залучіть коментар експертки. Хочете розповісти про дітей-зумерів – попросіть чоловіка розказати про його методики виховання.Використовуйте «дзеркало». Саме так називається журналістський метод, який убереже вас від антипремії «Це Яйце!». Якщо ви маєте сумнів щодо гендерної нейтральності тексту, поставте на місце жінки чоловіка. Чи будете ви в матеріалі про чоловіка згадувати його стиль одягу чи зачіску?Хочете писати на феміністичні теми, але страшно отримати купу критики? Спершу дослідіть обрану тему. Навчіться розрізняти феміністок/феміністів та профеміністок/профеміністів. А ще слідкуйте за нішевими медіа («Повага», «Гендер в деталях», «Зміна», розділ «Небайдужа» в «Рубриці»).  Не бійтеся просити експертних коментарів! Скористайтесь HelpSMI. Цей ресурс допоможе знайти фахівців майже на будь-який смак, то ж додайте його в закладки.

Пам’ятайте, що медіа – це форматор поглядів суспільства, тож пишіть так, як хочете жити самі. Пишіть для того, аби жити у прогресивній країні!

Авторка: Ліза Бровко

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/korotka

https://pressassociation.org.ua/ua/tvoya-czifrova-bezpeka…

By Ліза Бровко, назад

Яке воно, студентське медіа?

Мрія про майбутню професію може переслідувати людину з дитинства, може з’явитись в шкільні роки, можливо в студентські. Коли ця мрія залишається надовго в серці, хочеться отримати якомога більше знань і практики з цієї сфери діяльності. Професія журналіста точно дає можливість проявити свої здібності та отримати знання в будь-якому віці. Прикладом цього є шкільні та студентські медіа. Звісно, вони відрізняються від професійних ЗМІ, мають свої особливості, але це і формує початковий рівень майбутніх медіа працівників.

Студентське ЗМІ — свого роду лабораторія для формування професійної кваліфікації, трансформація освітніх форматів, нова форма засвоєння знань. Це платформа розвитку, навчання, практики й творчості, що проявляється у різних форматах і жанрах журналістики.

Основа студентських медіа

Університети, що мають спеціальність «Журналістика», розуміють, що практика безпосередньо в редакціях, в телекомпаніях не завжди доступна, тому студентські ЗМІ — чудова можливість отримувати її, не виходячи з закладу освіти. Тим більше щоб опановувати основи журналістики та спеціалізації в ній, треба виробляти конкретний продукт.

Кожного року змінюються студенти, тому й методи, підходи до навчання модернізуються. Рух до студентських ЗМІ не тільки зробить з них окремий формат, який визначає майбутні професійні перспективи, а й допоможе студентам пізнавати дійсність навколо себе та занурюватись у професію.

Найчастіше на лекціях втрачається увага, на семінарах презентуються копії рефератів з Інтернету, і тільки студентське медіа — це самостійна форма творчості і показник того, як засвоєні знання програми. Медіа-лабораторії залучають студентів до активного громадського життя, допомагають розвивати професійні та індивідуальні здібності, реалізовувати власні ініціативи та ідеї, створювати студентські медіа-проєкти, де висвітлюються актуальні проблеми студентства й найважливіші події життя університету.

Види студентських медіа

Сьогодні існує багато варіантів та способів подачі інформації. Деякі з них ледь тримаються на хвилі сучасного життя, а деякі стрімко розвиваються та модернізуються. Звичайно молодь, велику частину якої складають студенти, більше тяжіють до прогресивних медіа. Серед них: 

Телевізійні програмиВеб-сайтиСоціальні мережі

Зазвичай саме такі засоби масової інформації створюють та наповнюють студенти. Окрім офіційних сторінок університету в соціальних мережах, молодь часто створює інформаційні платформи їх факультету, студентського парламенту або студентського медіа. Про що ж писати звичайним студентам?

Класифікація контенту студентських медіа

Подієві (заходи, свята, події в університеті, офіційні зустрічі з гостями та т.д)Знайомство (міні-біографії викладачів та представників адміністрації закладу вищої освіти, голови студентського парламенту, інтерв’ю з ними) Підрозділи університету (важлива інформація про освітні й наукові центри закладу)Досягнення (участь та/або перемоги у міжнародних проєктах, різних заходах, конференціях і т.д)Історична довідка (історія університету, цікаві факти, життя й досягнення випускників)Розваги (поле творчості й фантазії. Тут можуть буди дуже різні рубрики, програми, теми, медіа-проекти, дозвілля студентів, творчі ідеї).

Крім інформування всього університету і глядачів, студенти навчаються працювати в команді, обробляти отриману інформацією, грамотно подавати її, правильно користуватись технікою та апаратурою тощо. Серед жанрів, які найчастіше зустрічаються в студентських ЗМІ, автору вдалось виділити інтерв’ю (з викладачами, представниками адміністрації, між студентами), замітки (зазвичай це пости в соціальних мережах), рецензія (оцінка та обговорення фільму, книги), репортаж (важливі події в університеті). Цікаво, що соціальні мережі студенти ведуть та оформлюють найбільш активно й оригінально. Різні розважальні рубрики можна помістити в сторіс в Instagram у вигляді відео або ілюстрації, цикл випусків окремої рубрики можна зібрати в YouTube. 

Підсумовуючи цю тему, варто наголосити, що студентські медіа це не про нудну освітню інформацію, яка необхідна лише людям, що навчаються та працюють у конкретному закладі вищої освіти. Це про натхнення та свободу самовираження, про актив та юність, про яскраве життя та море можливостей. 

Автор: Анастасія Заволока

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/top-5-kanban-doshok-dlya-roboti-z-komandoyu

https://pressassociation.org.ua/ua/profesiya-kopirajter-plyusi-ta-minusi…

By Анастасія Заволока, назад

Як піарнику домовитися про безкоштовну публікацію у ЗМІ?

Що слід знати та як використовувати ці знання аби не платити величезні гроші за публікацію у новинах? На цю тему вже багато маркетологів висловили свою думку. Напевне, ви вже чули, що “слід підтримувати гарні відносини з журналістами” або: “не здавайтеся та відправляйте купами свої матеріали з надією, що бодай один з них пролетить”. Але як зробити так, щоб ЗМІ самі хотіли опублікувати вашу рекламу? Про це і поговоримо далі.

На що слід звернути увагу?

Звертайте увагу на телеканали чи інтернет-видання певного напрямку, як правило, не надто широкого. Усі вони знаходяться у постійному пошуку ексклюзивів, які не треба пропускати через призму специфіки їхнього видання чи каналу, чим так часто їм приходиться займатись аби отримати новину або сюжет. Наприклад, це може бути щось про музичну тематику, фільми, зброю чи окуповану територію. Уявімо, що ви знайшли той ресурс, на якому хочете зробити піар книжки, технічної розробки, виступу, організації тощо. Що на вас чекатиме далі.

Перевтілення: перший етап

Почитайте новини або подивіться сюжети, щоб зрозуміти формат. Далі уявіть, що ви — журналіст, який шукає новину. Знайдіть відповідь на такі питання: у чому полягає новина того, що я хочу прорекламувати? Як її знайти? Проаналізуйте свій товар з точки зору новизни та актуальності. На основі аналізу зробіть певний висновок щодо його значущості та ексклюзивності. Для чого це потрібно? — Оцінити його шанси на місце у новині. Буде ідеально, якщо після аналізу ви можете побачити у себе в голові цей сюжет. Це означає, що перший етап пройдено.

Стратегія: другий етап

Будьте впевнені, що, наприклад, на телебачення ваші новини забиратимуть з великим задоволенням. У цьому переконанні криється ваша мотивація і успіх. Намагайтеся нав’язати журналістам свої ідеї стосовно висвітлення вашого товару у якості новини,  який ви вже раніше уявляли в сюжеті.

Приклад. Маловідомий автор написав книгу про Крим і звернувся до вас з проханням пропіарити її. У такому випадку ви прямуєте до каналу про кримську тематику, зв’язуєтеся з журналістами й кажете, що у вас є новина. За допомогою аналізу який ви проводили раніше, розкладіть їм усе по полицях, що збільшить їх бажання до співпраці. Люди іноді ліниві, а деякі — завжди, тому часто трапляється, що навіть професіонали згодні отримувати від вас вже розшифровані та сконструйовані матеріали. 

Висновок: третій етап

Чим більше ви спілкуєтеся з журналістами, тим більше розумієте, що їм треба та в якому вигляді. На мою думку, даний спосіб являє собою більш зважений, побудований не на взаємовідносинах, а на (що досить важливо) взаємовигоді обох сторін. Набирайтеся репутації у різних виданнях, поступово публікуючись у них. Робіть матеріали так, аби догодити журналістам і ваш черговий “інсайд” будуть висвітлювати із великим задоволенням.

Автор: Федір Молодцов

Читати попередні матеріали автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/osvita-dlya-zhurnalistiv/

https://pressassociation.org.ua/ua/yak-uniknuti-pravoporushennya-zhurnalistu-pochatkivczyu…

By Федір Молодцов, назад

Як уникнути правопорушення журналісту-початківцю?

У яку халепу з правопорушенням найчастіше може потрапити звичайний журналіст і як цього запобігти? Випадків, коли журналісту інкримінують якесь правопорушення – безліч. Федір Молодцов, автор блогу PRessA, розповів з власного досвіду, як це буває і як цього уникнути.  

By Федір Молодцов, назад

Першоджерела: звідки ростуть вуха в українських новин

 Щодня трапляється нескінченна кількість подій, які можуть стати новинами. Як же вони з’являються у стрічці новин? Де журналісти їх знаходять? Які є першоджерела новин?

Пограбування бізнесмена, смертельне ДТП, корупційна схема у парламенті — усе це потенційні новини у ЗМІ. У повсякденному житті інфоприводи оточують нас на кожному кроці: сварка вашого сусіда з представниками ЖКП може стати чудовим новинним сюжетом. А якщо ще цю інформацію опублікувати постом в соціальній мережі, прикріпити фото та цитати — ідеальна новина!

Усіх цих подій об’єднує актуальність факту або проблеми — чогось, що насправді відбулося.

Метою журналіста є пошук новин, які зацікавлять широку аудиторію, бо новина —  інформація, яка має викликати інтерес споживачів.

Тут ми підходимо до питання про першоджерела новин. Де ж все-таки взяти інфопривід?

Офіційні джерела новин
До них відносяться прес-релізи, інформаційні агентства, прес-конференції соціальні мережі тощо. Прес-релізи публікуються у різних прес-службах, найвідомішою в Україні є прес-служба Офісу Президента https://www.president.gov.ua/. На сайті публікують останні рішення влади, документи та законопроєкти, інформацію стосовно засідань, конференцій та анонси запланованих подій. Також, у розділі “Робота зі ЗМІ” можна оформити підписку і на пошту будуть приходити сповіщення стосовно нових матеріалів.

Інформаційні агенції, маючи бюро і кореспондентів по всьому світу, висвітлюють багато фото, відео, текстового контенту і продають його клієнтам (медіа) на передплатній основі. Наприклад, онлайн-видання оформило підписку на міжнародну агенцію і використовує її контент.

Найбільші українські новинні агенції:

УНІАН
Укрінформ
Інтерфакс-Україна
ЛІГАБізнесІнформ
Українські новини

 Найбільші світові новинні агентства:

Associated Press (AP) (Штаб-квартира Нью-Йорк, США)
Reuters(Штаб-квартира у Лондоні, Британія)
Agence France-Presse (AFP)(Штаб-квартира: Париж, Франція)
Bloomberg (Штаб-квартира: Нью-Йорк, США)
United Press International
Deutsche Presse-Agentur (Штаб-квартира у Німеччині)
https://www.efe.com/ (Штаб-квартира: Мадрид, Іспанія)
ANSA (Штаб-квартира: Рим, Італія)
DPA (Штаб-квартира: Гамбург, Німеччина)
ТАСС (Штаб-квартира: Москва, Росія)

Agence France-Presse, Associated Press та Reuters мають представництва в більшості країн світу.

А якщо бажаєш створити власну новину, то тримай декілька порад
1)Дотримуйтесь структури!

– заголовок (чітко хто, що зробив, що в цьому особливого?);

– лід(підзаголовок, який поширює заголовок);

– новина/тіло(правило 6 питань);

– цитата(яка підтверджує інформацію);

– бекграунд(нагадування певних деталей із минулого);

– джерело інформації.

2)Основне повідомлення.

Якщо із новини можна виділити одне речення/словосполучення, яке пояснює головний сенс — це успішна новина.

3)Оперативність — наше все. Інформацію, котра існує понад добу, називають “стариною”.

4

Використовуйте лише професійну лексику, говоріть чітко і лаконічно.

5)Лише правда! Перевіряйте інформацію на правдивість, передавайте суть, не змінюючи її контекст.

6)Стандарти журналістики.

Керуйтесь правовими та етичними нормами, не публікуйте приватну інформацію, не розповсюджуйте брехню та копії чиєїсь роботи.

І наостанок, пам’ятайте про відповідальність. ЗМІ – це рушійна сила, яка формує думку суспільства. Перевіряйте кожне слово і речення!
Авторка: Ольга Бондар

Читати попередні статті авторки:
https://pressassociation.org.ua/ua/pravda-chi-brehnya-prosti-poradi-yaki-ubezpechat-vid-fejkiv/

https://pressassociation.org.ua

 …

By Ольга Бондар, назад

Фактчекінг: корисні поради та інструменти

Достовірність – один з найважливіших стандартів журналістики, що передбачає перевіреність та відповідність дійсності кожного факту, який висвітлюється в матеріалі. Тобто вся інформація, яку ми подаємо публіці, має пройти фактчекінг. Як правильно перевіряти дані та які інструменти використовувати – читайте далі в матеріалі.

By Ольга Ковальчук, назад

Інновації: цифрова революція в журналістиці

У журналістиці відбуваються метаморфози пов’язані з відмиранням традиційних медіа. Їхнє місце впевнено займають онлайн-альтернативи з оперативним контентом, доступним кожному будь-де та будь-коли. Більшість таких медіа на цей час є безкоштовними, що теж має суттєвий вплив на людей при виборі свого джерела інформації.

By Ліза Бровко, назад