Фактчекінг – необхідна навичка для виживання у світі інформаційного буму. Чи часто ти перевіряєш достовірність новини? Якщо ні, то скоріше готуй нотатки!

У першу чергу розберемося:                                        

Фейк — це спосіб надання неповної та спотвореної інформації, щоб свідомо підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

Найчастіше фейк можна розпізнати за такими ознаками:

  • Мотиваційний заголовок для привернення уваги. У стрічці новин можна знайти «неймовірну», «сенсаційну», «шокуючу» інформацію. Ці та інші епітети — характеристики найкращих фейків.
  • Відсутність або анонімність джерела. Також, інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані, посилання на маловідомі сайти та медіа, які замішані у перекручуванні фактів.
  • Емоції та думки. Варто пам’ятати, що новина – це інформативний жанр журналістики, тобто факти подаються точно. Тут немає місця коментарям, припущенням та прогнозам.
  • Відсутність балансу думок. Якщо в статті однобоке подання фактів, оцінок і присутні узагальнення – вітаю, ти знайшов фейк!
  • Спотворена пряма мова. Зазвичай цитати засновані на відео або аудіо, тому оригінал можна побачити “на власні очі” переглянувши запис.

Як же перевірити інфу?

Для початку скористайтеся старою професійною приказкою “чим більше джерел – тим краще”. Факти будуть однакові, якщо медіа подає достовірну інформацію. Також, на цьому етапі якнайкраще звірити цитати та точні дані (місце, дата, час, умови, причини).

Після перевірки вихідних даних розбери новину за складовими: фото або відео підтвердження, посилання на офіційні сайти, перевірка свідчень. У цьому допоможуть професійні інструменти верифікації даних.

 Професійні інструменти для верифікації даних

Єдиний державний веб-портал відкритих даних дає можливість переглянути данні корпорацій, компаній, комітетів та інше.

politHub.org допоможе дізнатися про кнопкодавів, прогульників та фігурантів антикорупційних розслідувань, а також про історію створення, основних донорів та результати роботи партій.

Za parkanom інформаційно-аналітичний сервіс, який повідомляє про державних службовців України на основі електронних декларацій.

Prozorro  відкритий офіційний портал, де оприлюднюється вся інформація про публічні закупівлі. А у Dozorro є окремі модулі аналітики, наприклад, медичний модуль аналітики, закупівлі COVID-19, мапа закупівель шкіл.

Clarity Projectє корисним інструментом для виявлення взаємозв’язків між учасниками торгів. Антикорупційна карта ремонтів контролює витрати із міських бюджетів на ремонти житлових будинків і соціальних закладів.

YouControl має повне досьє на кожну компанію України. Система дозволяє за хвилину отримати інформацію про компанію або ФОП із понад 50 джерел. Надається безкоштовний доступ для журналістів.

Де чекнути фото?

Для аналізу фотографій можна скористатися додатками для браузерів, що допомагають аналізувати знімки. Серед них, наприклад, EXIF Quick Viewдля Chrome, FxIFдля Firefox або Fake Image Detector У сервісі InVIDможна перевірити відео і картинки на достовірність, а також віднайти першоджерело.

Photo Location допоможе побачити місце зйомки, просто проаналізувавши світлину. Достатньо просто завантажити фотографію на сайт і в результаті його роботи можна отримати точку на карті, в якій це фото було зроблено. pipl.com– ресурс ідентифікує особу (за імейлом, номером телефону тощо), якщо ця особа залишила цифровий «слід» у мережі (соцмережі, публічні профілі тощо). Схожі ресурси: spokeo.com,webmii.com
Для пошуку інформації за доменним ім’ям або ІР-адресою використовуй who.is.                                                                                                                  

Відомі фактчекінгові організації

Українські проекти VoxCheck, FactCheck.com.uaперевіряють теми, які стосуються політики та економіки. Найчастіше у поле зору потрапляють саме політичні агітації та суперечки між державнослужбовцями. Також StopFakeє зручним сайтом, який  спростовує неправдиві новини в ЗМІ та Фейсбуці.

Один із найвідоміших іноземних проектів фактчекінгу – американський PolitiFact. Організація перевіряє колективні заяви організацій, груп, партій, благодійних організацій тощо. Також на сайті є підрозділ, який верифікує заяви блогерів. Аналогом є фактчекінгова організація Snopes.

У наші часи потрібно вміти розрізняти справжню інформацію, так само як підтверджувати матеріали та факти. Всі інструменти верифікації корисні не тільки журналістам, а і споживачам новин.

А якщо ти все ж таки бажаєш перейти на темну сторону новин, пропоную створити найгірше ЗМІ і стати популярним.

Автор: Ольга Бондар

 

Попередні статті цього автора:

Безкоштовне навчання у США: мрія чи реальність?