“Цей закон вирішує долю вільних ЗМІ, тобто залишає їх без жодного вибору”, – повідомляє щоденник “Rzeczpospolita”. 10 лютого у Польщі спалахнув масштабний протест засобів масової інформації – «Медіа без вибору». Яким чином їх позбавили вибору та чи вдалось владнати ситуацію?
В середині лютого у Польщі піднялась хвиля протестів: уряд країни працює над запровадженням нового закону. Йдеться про оподаткування звичайної та Інтернет-реклами з 2022 року. Передбачають, що введення законопроєкту в дію зможе принести в держбюджет близько 800 мільйонів польських злотих. Однак більшість ЗМІ проти того, щоб цей закон набував чинності, – повідомляє PolskieRadio24.pl.
У відповідь медіа вдалися до найбільшої в історії акції: понад 80% польських ЗМК взяли участь у протесті. Цього дня частково чи повністю припинили телемовлення найбільші незалежні телеканали груп «TVN» і «Polsat». По відомих радіо звучала лише музика (вони відмовились від інформаційних ефірів). Також популярні інтернет-джерела, такі як «Wirtualna Polska», «Interia», «Onet». Цілий день не порушували протестний «режим тиші» й не публікували новини. Загалом близько 40 медіакорпорацій підтримали один одного в цій акції.
У чому суть нового закону?
На початку лютого польська влада проінформувала населення, що ведуть роботу над новим законом «Про додаткові доходи для Національного фонду здоров’я, Національного фонду охорони історичних пам’яток і створення фонду підтримки культури й національної спадщини у сфері ЗМІ». Цей законопроєкт передбачає оподаткування реклами у всіх видах ЗМІ та соцмереж: в газетах, на радіо, на телебаченні, в інтернет-ресурсах, у «Фейсбук», «Твіттер», «Інстаграм», «ТікТок», «Гугл», «Ютуб». Головною метою введення цього податку була допомога ЗМІ у боротьбі з наслідками COVID-19 у сферах культури та охорони здоров’я.
На думку журналістів, цим законом влада намагається втримати незалежні медіа в жорстких рамках, аби на перший план виступили державні ЗМІ, що підтримують діяльність уряду.
«Розмова про те, що це обмеження свободи слова і закривання рота медіа, є звичайною брехнею і маніпуляцією», – наголосив наступного дня після протесту по радіо «Plus» голова канцелярії прем’єр-міністра Міхал Дворчик.
«Ми це називаємо даниною, а не податком, оскільки, як компанії, легально працюючи в Польщі, ми платимо великі податки, ідеться про сотні мільйонів злотих. Тим часом влада хоче накласти максимальну данину, аби ще більше послабити незалежні ЗМІ, закрити їм рота», – заступник головного редактора «Gazeta Wyborcza» Роман Імєльський.
Що таке «Медіа без вибору» (пол. «Media bez wyboru»)?
Крім того, що засоби інформації ввели одноденний «режим тиші», вони повідомляли всіма способами, що відбувається з ними. На екранах телевізорів та на сторінках інтернет-ресурсів з’явився великий рухомий надпис на чорному фоні «Медіа без вибору». А телеканали також перепросили, що тут повинна була бути ваша улюблена програма, але сьогодні протестна акція.
Також на всіх ресурсах був опублікований однойменний лист, також написаний на чорному тлі:
“Оскільки ЗМІ працюють у Польщі вже багато років, ми не відмовляємось від своїх зобов’язань та соціальної відповідальності. Щороку ми сплачуємо все більшу кількість податків, зборів та зборів до державного бюджету … Ми підтримуємо поляків та уряд у боротьбі з епідемією… Тому ми рішуче виступаємо проти використання епідемії як приводу для введення чергового, нового, винятково сильного навантаження на ЗМІ” (уривок з відкритого листа)
Звісно, потрібно додати, що не всі ЗМІ були прихильниками протесту й не підтримували колег. Державні, католицькі медіа та ресурси, які симпатизують провладній Об’єднаній правиці Качинського, продовжували публікувати всю заплановану ними інформацію і не висвітлювали дії протестувальників.
Своєю чергою, центр моніторингу свободи ЗМІ при Асоціації польських журналістів (АПЖ) у заяві підкреслив, що «Медіа без вибору» – це акція приватних ЗМІ щодо захисту інтересів своїх медіавласників від накладення на них нового податку.
Як змінилась ситуація зараз?
Варто зазначити, що єдиний закон, який ухвалював сейм, що стосується польських ЗМІ належить до використання іноземного капіталу. Владна партія «Право і справедливість» запропонувала ввести поправки до закону, згідно з якими можна відмовляти в ліцензії медіа, чиї штаб-квартири розташовані за межами Європейської економічної зони.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що запропоновані зміни суттєво послаблюють свободу ЗМІ в Польщі, «над створенням якої поляки так довго працювали…закон прямо націлений на інвестиції США, які забезпечують спільний розвиток і безпеку».
Як наслідок неочікуваного для влади протесту, представники уряду переконують, що це тільки проєкт закону. А також, що вони не хочуть «забирати в медіа вибір». Хоч найімовірніше, що президент ухвалить цей законопроєкт. Державні ЗМІ підтримують дії влади, адже їм і далі виділятимуть кошти з бюджету. А незалежні розуміють, що провладні журналісти можуть працювати за їх рахунок.
Що ж, ми підтримуємо польських колег і віримо, що ситуація владнається й незалежна польська журналістика процвітатиме й надалі.
Автор: Брезгунова Лілія
Попередні матеріали цього автора: