В Україні з’явилося перше медіа з розслідуваннями екологічних злочинів

В Україні запрацювала аналітично-інформаційна платформа GreenPost. Це перше видання загальнонаціонального рівня, яке має на меті не лише об’єднати та скоординувати дії розкиданих по всій країні активістів, але висвітлює політично-економічну складову реформ, які Україна заявила в екологічній, медичній, аграрній та енергетичній сферах.

Всіх їх об’єднує знаменник під назвою СТАЛИЙ РОЗВИТОК. 

Видання у своєму розвитку в першу чергу робить ставки на гучні розслідування та роз’яснювальну журналістику. Як запевнили у GreenPost, вони не входять до медійних холдингів та не представляють інтереси жодних політичних груп. При цьому видання декларує свою відкритість до співпраці з експертами, блогерами та усіма небайдужими до соціальних та екологіних проблем, які вони висвітлюють.
Про що пишуть та які існують рубрики на сайті? 
Еко — найпопулярніша рубрика сайту. Особливу увагу присвячено розгляду таких підрубрик: зміні клімату, вирубці лісів, погіршення водозабезпечення, зменшення біорізноманіття, поводження з відходами, промислове забруднення та інше;

Здоров’я — популяризація доказової медицини, наукових відкриттів у медицині та висвітлення актуальних проблем здоров’я (коронавірус і медична реформа в Україні);

Енерго — популяризація зеленої енергетики, енергоефективності, тарифи та їх складова й аналітичне дослідження енергонезалежності України;

Агро — аналітичний аналіз реформи ринку землі, інновації в агросфері та популяризація екологічного агровиробництва.

На думку авторів  ідеї, онлайн-платформа greenpost.ua має стати місцем об’єднання, обміну інформацією та підтримки як для пересічних громадян, так і для ініціативних груп, регіональних некомерційних організацій та державних органів влади. 
«Оскільки громадяни з кожним роком все більше прагнуть особисто впливати на зміни в країні та брати участь в соціальних ініціативах щодо стану довкілля, якості медицини та безпечності продуктів харчування, то зараз важливо надати всю необхідну інформацію про здобутки та недоліки України у цих сферах, а також максимально показати міжнародний досвід», – говорить виконавчий директор GreenPost Катерина Пампуряк.
Яку роль відіграє Україна у боротьбі з екологічними проблемами в світі? 

Мало хто знає, що Україна вже кілька років є серед світових лідерів по формуванню нової кліматичної політики. Про це невідомо, бо більшість вітчизняних ЗМІ тема клімату не цікавить. Головне для рейтингів – екшн і політичні баталії. При цьому у провідних країнах світу екологічна політика, а саме наслідки зміни клімату на других-третіх позиціях державних пріоритетів після боротьби з тероризмом та соціального захисту населення.
«Ми вважаємо, що лише ЗМІ здатні вивести тему довкілля в пріоритети України на найближчі роки чи хоча б десятиліття. Тим паче, що українці вже досить голосно заявляють про необхідність врегулювання екологічного законодавства, запровадження, наприклад, штрафів за несанкціоноване забруднення річок, спалювання сухої трави чи браконьєрську вирубку лісів не тільки на папері. Зі свого досвіду знаю, що лише активна позиція ЗМІ та громадян – запорука запровадження реальних змін. Лише об’єднавши зусилля влади, бізнесу, громадянського суспільства і окремо взятих людей, ми зможемо говорити про зміну нашої ментальності і наближення  до західноєвропейських цінностей», – резюмує Катерина.  
Крім он-лайн платформи, щопонеділка виходить друкована версія видання GreenPost. В обох з них, окрім розслідувань, окреме місце відведено актуальним інтерв’ю з лідерами думок, експертами, ініціаторам реформ, репортажам та авторським аналітичним матеріалам. Також відслідковувати новини медіа можна на їх офіційних сторінках у соцмережах – Facebook, Instagram або у месенджері Telegram. 

&nbsp…

“Як зачаровувати людей. Мистецтво впливати на розум і вчинки” – Гай Кавасакі

Ви – бізнесмен, маркетолог або людина, яка розуміє силу ідеї? Знайомтеся, Гай Кавасакі – один з тих, кому Apple зобов’язана своїм високим статусом сьогодні. Як колишній працівник корпорації, відповідальний за маркетинг Macintosh в далекому 1984 році, Кавасакі швидко усвідомив силу ідеї, її здатність впливати на відданість певному бренду.

Озбройтеся основними секретами впливу на людей, придбайте ваших перших послідовників і змініть нарешті світ.
Секрет 1. Залишилося тільки почати. З чого ж?
Почніть з надихаючої історії – радить автор. Нескінченні занудні прес-релізи, багатогодинні презентації цілком виправдано викликають сонливість в аудиторії – і не дарма. Навчіться розповідати людям цікаві історії. Цікава і, важливо, переконлива історія, тримається на 4 китах.

Перший – ваш великий ідеал, ваше бачення світу і спосіб зміни реальності.

Другий – демонстрація мужності, приклад відчайдушного подолання поневірянь.

Третє – боротьба маленьких, але гнучких підприємливих компаній з неповороткими гігантами.

І четвертий, найбільш важлива основа вашої історії – ваша особиста приналежність або конкретно ваше ставлення до історії. Намагайтеся зацікавити аудиторію, зануривши людей у вашу ідею.

Покажіть, що нового ви можете привнести навіть у повсякденні речі. Якщо презентуєте продукт – влаштуйте тест-драйви, дозвольте людям самим оцінити продукт і зробити власні висновки про його якість. Забудьте про нудні характеристики свого продукту, більшості вони не цікаві, покажіть, те, наскільки продукт функціональний з побутової точки зору, наприклад, скільки картинок або музики вміщує презентований вами телефон замість монотонного перерахування технічних особливостей.
Секрет 2. В основі мистецтва впливу на людей – уміння їм подобатися
Якщо ви насправді хочете подобатися людям – доведеться забути про егоїзм, придбати щиру увагу до оточуючих. Автор радить частіше посміхатися – знову ж таки, щиро, тому що нещира посмішка дуже помітна, вона сильно відштовхує оточуючих від вас.

Привнесіть в вашу мову риси персональної активності – (трохи) більше «я зробив», «я вирішив», «я готовий», означте свою тверду позицію. А ваш зовнішній вигляд – одяг, повинен в цілому відповідати вашому статусу та іміджу, але уникайте химерною і надто дорогого одягу. Як і надто дешевого, скромною.
Секрет 3. Про підготовку
Якщо ви думаєте, що можна відразу створити продукт, за яким побіжать сусіди, то навряд чи ви знаєте про колосальні зусилля, витрачені на презентації найпопулярніших і революційних продуктів.

Мати корисну ідею – мало; необхідно нею поділитися з оточуючими. Але хороша реалізація – лише половина успіху, відмінний продукт потрібно і подати на відповідному рівні.

Кавасакі наводить кілька обов’язкових критеріїв якості вашої ідеї: розв’язання певних задач (як розв’язувати проблеми людей), естетичність (чи здатне викликати почуття прекрасного), відкриває можливість прогресу (тобто є точки для зростання, вдосконалення), продуманість (то, наскільки передбачені бажання клієнта в ході використання продукту), всеосяжність (клієнт повинен відчувати підтримку і турботу).
Секрет 4. Чаруємо інших
Бувши начальником – спробуйте закохати вашими ідеями підлеглих, і якщо вам вдасться зачарувати тих, хто на вас працює, ви створите ідеальні умови для зростання самих співробітників. Малоймовірно, що люди будуть процвітати в тій справі, в ідею якої не вірять.

Не робіть акцент на гроші, це не єдина мотивація співробітників. Кавасакі кожному керівнику радить запам’ятати просту абревіатуру карти, де К – кваліфікація, тобто можливість удосконалювати свою майстерність і кваліфікацію, А – це автономія, яка на противагу повному контролю залишає можливість проявляти ініціативу, РТ – розумність праці, співробітники повинні відчувати, що беруть участь в корисній для суспільства справі.

Станьте прикладом для своїх підлеглих – долайте власні недоліки, гідно тримайтеся навіть в складні часи та не змушуйте робити підлеглих те, що не зробили б самі.

Дозвольте Вашим співробітникам допомагати клієнтам, залишаючи певний простір для дій. Часто начальник – сам підлеглий.

Як зачарувати свого боса? Досить просто – ставте його інтереси вище своїх. Зробіть роботу свого начальника комфортніше – нехай він зрозуміє, що може на вас розраховувати, навіть у найвідповідальніший момент. Підіть на маленьку хитрість – робіть завжди трохи більше, ніж обіцяєте.
Секрет 5. Користуйтеся сучасними технологіями
Наприклад, push
Секрет останній
Вчимося не піддаватися чужим чарам. На жаль, наміри оточуючих не завжди чесні, вони використовують озвучені прийоми для того, щоб наживатись на вас, щоб маніпулювати вами. Але ви можете протистояти недобрим намірам.

По-перше, уникайте ситуацій, коли вам доведеться робити щось проти своїх інтересів.

По-друге, пам’ятайте, що кожне рішення тягне за собою довгі наслідки.

По-третє, яким обережним ви себе не вважали, навіть геніальні люди схильні помилятися.

Скептично поставтеся до популярних продуктів, проаналізуйте ідеї, що лежать в їх основі і історію успіху компанії.
Автор: Ліліанна Айнцберн…

“Літературний марафон. Як написати книгу за 30 днів” – Кріс Бейті

Чи хотіли Ви коли-небудь написати книгу? Напевно, хотіли, але все руки не доходили. Робота, сім’я, домашні обов’язки – і ось ваше натхнення до кінця дня зникає. Кріс Бейті – дотепний творець марафону National Writing Month, він звик у невимушеній манері розв’язувати проблеми початківців-письменників. Завдяки йому з’явилися на світ десятки бестселерів.

Тепер же Кріс готовий відкрити секрети письменницької майстерності усім охочим на сторінках своєї книги. Зацікавилися?

Тоді беріть ручки та нотуйте:
Секрет 1
Розумно розподіліть свій час і накидайте хоча б приблизний графік роботи над книгою. Так, дефіцит часу – це одна з найважчих проблем сучасної людини, і впоратися з нею буває, часом, непросто. Тому важливо навчитися розумно розподіляти Ваш час.

Автор вважає, що рідко можна знайти таку зайнятість, яка не дозволила б Вам почати писати книгу. Отже, розпишіть все, на що ви витрачаєте час, скільки часу йде на конкретну справу протягом кожного дня тижня.

Намагайтесь зробити це якомога докладніше. Врахуйте все, навіть дрібниці – перекуси, поїздки на транспорті, час, проведений в мережі й так далі. В кінці тижня будуть потрібні кольорові маркери та крапля самокритики.

Припустимо, червоним маркером виділіть те, що вважаєте за необхідне: роботу, догляд за собою, походи за покупками. Далі синім кольором виділіть ті дії, які можуть бути перенесені на інший час, хоча перенесення і викличе у вас відчуття дискомфорту. Наприклад, відмовтеся від відвідування заходів або безцільного походу до торгового центру.

Далі зеленим маркером виділіть те, від чого без зусиль зможете відмовитися. Припустимо, це перегляд телепередач або безглуздий серфінг в інтернеті. Порахуйте кількість годин, які віднімають у вас «зелені» дії.
Чи вважаєте, що у вас немає часу для написання книги?
Автор радить писати книгу як раз замість «зелених» справ.

Зустрічаються, випадки, коли у людини немає практично часу, день його розписаний буквально по хвилинах. Тоді можна скоротити «блакитний» список справ, наприклад, трохи рідше бачитися з друзями або рідше ходити на майстер-класи. Але прибирати повністю «блакитні» дії не можна – вони все ж важливі для нас.

Після того, як Ви знайшли вільний час, можете починати писати, складіть певний графік роботи над Вашою книгою. Важливе зауваження – не повинно бути великих перерв між роботою, не більше 2 ночей поспіль. Великі проміжки породжують великі сумніви в написаних рядках, з плином часу Ви будете все більше і більше критично сприймати результати своєї праці. Вам не потрібні зайві сумніви, поки працю не закінчено.

Також намагайтесь співвіднести години роботи над книгою з годинником вашої максимальної продуктивності.

І, звичайно ж, працювати над книгою буде значно легше, якщо Ви знайдете на милість близьких. Можливо, саме їх підтримка надихне Вас «вічні» рядки. Якщо у Вас не знайдеться однодумців серед близьких людей, то не турбуйтеся, Ви зможете знайти колег або друзів, які б також хотіли написати роман. Запропонуйте працювати спільно або влаштуйте творче змагання.
Секрет 2
Важливу роль відіграє місце, де Ви пишете. У когось це особистий кабінет, а у когось улюблена лава в парку, або затишний куточок в кафе. Знайдіть своє місце, в якому Ви не будете відволікатися на сторонні справи. Можна припустити, що багато хто буде працювати вдома. Якщо це так, то постарайтеся пояснити близьким вагомість Вашої роботи – і попросіть не відволікати якийсь час.

Записуйте ідеї, часто вони приходять несподівано, навіть коли Ви займаєтеся рутинною роботою. Можна використовувати диктофон або планшет.
Секрет 3
Обмежуйте себе в часі. Встановіть жорсткий дедлайн. Багато хто з нас любить відкладати справи на потім, письменники теж дуже люблять це робити. Тому важливо встановити конкретні терміни. Інакше Ви можете скільки завгодно довго обмірковувати персонажів, лінії сюжетів, оцінювати характери героїв. Тому намагайтеся постійно просуватися вперед, не зупиняючись на дрібниці – залиште в спокої, нарешті, колір очей головної героїні та постарайтеся писати далі. Встановіть собі місячну норму слів, припустимо, автор радить почати з 50000. Звичайно, Ви будете багато писати й поспішати, проте, серйозно просунетеся вперед в написанні книги
Секрет 4
Дуже простий секрет – поділіться з кимось планами написати 50000 слів в місяць, попросіть цю людину (наприклад, одного, але все ж краще двох) проконтролювати Вас. Передчуття можливого сорому – потужний мотиватор.
Секрет 5
Поєднуйте непередбачуваність і багатогодинне обдумування. Інші письменники годинами обмірковують сюжет своєї книги, малюючи детальні біографії героїв, приділяють чимало часу дрібним деталям. Що ж, це непогано, але залиште місце спонтанним ідеям. Чим довше Ви готуєтеся писати, обдумуючи, тим більше будете лякатися обсягу майбутньої роботи.
Секрет 6
Пишіть про те, що Вам цікаво. На жаль, занадто багато людей пишуть про те, що їх зовсім не приваблює, а тому твір виходить дуже банальним.

Складіть невеликий список жанрів, які вам подобаються, письменників, яким би хотіли наслідувати. Випишіть, нарешті, ідеї, які вас приваблюють в літературі – наприклад, ідея нещасної любові. Не пишіть про те, що вам не подобається і те, в чому не розбираєтесь.
Секрет 7
Вам знадобиться багато знань. І не страшно, якщо для їх отримання, доведеться багато часу провести за підручниками, в інтернеті, або розпитайте в оточуючих. Якщо ви не сильні у певній сфері, то можна скористатися технікою автора під назвою – «Гугл в п’ять кліків».

Забийте в пошуковик тему і відкрийте перші п’ять результатів пошуку. Як правило, цієї інформації буває достатньо. Навколишні люди також можуть вам добре допомогти розібратися в якійсь сфері. Ваш головний герой – медик? Запитайте у вашого знайомого лікаря про особливості роботи, труднощі, з якими той стикається і так далі.

Записуйте цікаві історії людей, шукайте нестандартні рішення, помічайте цікаві типажі, можливо, вони стануть прообразами ваших героїв. Придумайте особливості своїм персонажами, додайте їм дивацтв. Обміркуйте їх оточення – то, з ким вони спілкуються, теж може вплинути на характер героїв. Визначте момент кульмінації сюжету, подумайте, в чому полягає конфлікт головних героїв. Не соромтеся брати за основу сюжети інших письменників, піднесіть їх по-своєму. Все нове – це добре забуте старе.
Секрет 8
На кожному тижні вашої роботи існують певні проблеми. Отже, ви твердо маєте намір за місяць написати книгу. Будьте обережні, багато хто з письменників на кожному тижні своєї роботи стикаються з проблемами, що і показав літературний марафон, проведений автором. Основна проблема першого тижня – бажання редагувати. Постійно переписувати розпочате.

Стримаєте себе і продовжите працювати. Редактура обов’язково знадобиться, не сумнівайтеся. Знадобиться після завершення книги, а не на початку її написання.

Головні труднощі другого тижня – подолати деяке розчарування. З ходом роботи, у вас будуть збиратися питання і претензії до своєї роботи, і ось, Ви вже починаєте розчаровуватися у своєму задумі. Доповніть образи ваших героїв або введіть нових.

Розчарування – нормальна частина процесу, не опускайте руки. І не вважайте слова через кожні п’ять хвилин, не забувайте, Ви пишете тому, що Вам цікаво, а не тому, що вас змусили.

Якщо ваш внутрішній письменник пережив другий тиждень, то на третій ви повинні подвоїти зусилля, писати досхочу, не стримуючи себе, пишіть стільки, скільки вам захочеться, навіть якщо подолаєте ті самі 50000

На останньому тижні автор радить відпочити – оцініть вашу працю, відпочиньте кілька днів, подбайте про своє здоров’я.

Якщо ви закінчите роботу достроково, то все одно продовжуйте писати. Покажіть вашу книгу оточуючим і знайте, що ви – великий молодець.

Бажаємо вам цікавих книг 🙂
Автор: Ліліанна Айнцберн…

Щоденник журналіста: перший день в редакції

Тут міг би бути банальний і ванільний вступ про те, як щось ми зробили вперше: сказали перше слово “мама”, перший поцілунок, перша співбесіда і робота, але ніт. Лише хардкор. Бо перші слова, які я почула в редакції були “Ти хоч розумієш, що журналістика – це невдячна професія?”.

Привіт, мене звати Оля Пташка, я працюю у відомому журналі Бізнес і це мій щоденник – щоденник журналіста! Частина №1.
Варто чи ні жити без тебе
Але почнемо спочатку і теж з хардкору. У далекому 10-му класі я вирішила, що стану журналістом. Моя віра у те була такою ж непохитною, як віра Лукашенко у відсутність коронавірусу. Я пішла стажуватися в одне із ЗМІ, де редактор запитав: “Хочеш, аби я відбив бажання працювати у журналістиці чи просто побігати з кореспондентами?”. Як бачите, бажання він не зміг відбити. Як і ті, хто на співбесідах говорив, що ніколи мені не бути журналістом. Ну-ну… 😉
Повернення папуги
У студентські роки я встигла попрацювати у PR, маркетингу, HR, копірайтингу і SMM. І про ту підліткову мрію забула, хоч оточення час від часу нагадувало мені про те, що я “блудний папужка”. Якось моя компанія організувала івент на Подолі з лекторами і картами. Тут чую їде пожежна, якась метушня, усі кричать, бігають. Я журналіст простий: бачу хаос – беру до рук телефон і знімаю. Зніми мене, типу я веду стрім. Багато часу пройшло після того, але коли я йшла з цієї компанії, HR-менеджер зізналася мені: “Олю, в той день стріму, мені стало страшно за нас і радісно за тебе, що ти підеш від нас у журналістику. Бо ти – природжений журналіст”.

Пройшло ще кілька років і я, як Фігаро тут, Фігаро там, йшла з роботи на роботу. Ніби душа, яка шукає своє чистилище і ніяк його не знайде. І у день, коли я прийшла у свою першу справжню редакцію, після усіх робіт, студентського життя – мене вже нічого не лякало.  
День Х
Провівши переді мною співбесіду, рекрутер Настя почала, звісно ж, розпитувати мене про мій попередній досвід роботи, про хобі та оці всі питання про моє майбутнє через 5 років. А потім каже: “Все, ходімо знайомитися з головним редактором”.

[caption id="attachment_596" align="alignright" width="300"] Я та екс-випускаючий редактор журналу “Бізнес” Юрій Гусєв[/caption]

І поки поки я сиділа на дивані і чекала головного редактора, Настя розповідала йому про мій досвід роботи і мої скіли. Але тут до мене підійшов випускаючий редактор і одразу сказав мені: “Журналістика – це дуже невдячна професія. Скажи, чи ти готова присвятити цьому невдячному ремеслу своє життя?”. Тоді мені здалося, що він прийняв мене за дівчинку, яка марить побувати “на тєліку” і передати привіт мамі (телевізійники, я вважаю вашу працю важкою). Він дав мені як тестове написання двох матеріалів по 6 тисяч знаків за два дні. Легко. Випускаючий прочитав і з настороги до мене, його очі наповнилися добром і тоді я почула перший комплімент у редакції: “Слухай, Олю, а ти гарно пишеш”.
Цікавий колектив
Річ у тім, що раніше, до журналу Бізнес, я працювала лише з молоддю, яким було максимум від 20 до 30 років. А тут я потрапила в колектив, де я була найменшою з усіх. Однак, вони виявилися не менш драйвові і сповнені ідей! А тим паче, мої знання усіх старих фільмів, мультфільмів та музики швидко мене тут адаптували. Більш того, моя “юність” стала плюсом, адже я отримала одразу безліч дорослих наставників. Ідеальна синергія: я компанії даю драйвові ідеї, формати і діджитал, вона мені – справжню “стару” журналістську закалку.

А далі було усе як у подружніх пар: медовий місяць, притирання, закоханість, що переростає в любов…
…to be
Автор: Ольга Пташка…