Ставлення до соцопитування в Україні неоднозначне, та це й не дивно, адже існує безліч фейкових досліджень, замовних опитувань, маніпуляцій даними й купа іншої брехні чи напівправди. Однак зараз ви маєте можливість за кілька хвилин самостійно з’ясовувати кому ж вірити і як розрізнити фейк від істини в соціології.
Соцопитування надзвичайно потрібне явище у демократичній державі, бо воно має змогу продемонструвати настрої серед населення стосовно різних питань. Звичайно, найбільший попит мають опитування щодо політичних уподобань електорату. Результати подібних досліджень справді мають велике значення для розуміння загальної ситуації у країні чи регіоні. Проте ЗМІ по-різному розшифровують результати досліджень, проведених соціологічними організаціями. Від цього залежить релевантність поданої інформації, її заангажованість/незаангажованість.
Хто такі псевдосоціологи та як вони маніпулюють?
Перед виборами чи іншими важливими подіями, що стосуються широкої громадськості, кількість соціологічних організацій росте в геометричній прогресії. Такі організації псевдосоціологів зазвичай фінансуються політсилами, а цикл їхнього життя триває рівно до тривалості політичної кампанії. Вони оприлюднюють вигідні замовникам підтасовані дані, викривляють відповіді респондентів. Як же зрозуміти, яка з організацій, фейкова? Texty.org.ua створили базу псевдосоціологів, де кожен може перевірити джерело, використане у тому чи іншому медіа.
На що звертати увагу при аналізі соцопитування?
- Яка організація опублікувала соціальне дослідження?
Першою справою перейти на сайт організації, ознайомитись з іншими дослідженнями, вияснити у який період проводяться нею дослідження. Довіряти можна Київському міжнародному інституту соціології (КМІС), Інституту соціології НАН України, Соціологічній групі “Рейтинг”, Центру Разумкова, Центру “Соціальний моніторинг”, Українському інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка та іншим (з ними можете ознайомитись на сайті Texty.org.ua). Корисно також поцікавитись чи входить організація до міжнародної асоціації ESOMAR (ESOMAR — Європейська асоціація дослідників громадської думки й маркетингу — одна з найвідоміших і шанованих дослідних асоціацій у світі, утворена в 1948 році. На сьогодні ESOMAR налічує більш ніж 5000 членів з понад 120 країн світу).
- Яким чином проводили дослідження?
Тут важливо подивитись чи вказаний метод збору інформації ( телефонне опитування, опитування на вулиці, поквартирне опитування, гугл-форми і тд.). Обов’язковою є інформація скільки людей брало участь, який період проведення дослідження (чіткі дати), чи є вибірка репрезентативна щодо теми опитування.
- Чи свіже це соціальне опитування?
Люди — істоти мінливі. Особливо це стосується їхніх поглядів на важливі суспільно-політичні явища. З цієї причини опитування, проведене 2-3 місяці тому не можна вважати дійсним та керуватись ним у висвітленні теми.
- Яке медіа інтерпретує результати дослідження?
Як кажуть, і біле називають чорним. Ненадійні медіа можуть перекрутити дослідження авторитетної організації до невпізнаваності. Отож, поради дві: користуйтесь перевіреними медіа та ходіть за першоджерелом.
А ось і приклад для наочності. Politeka — чудовий зразок неякісних, маніпуляційних та відверто пропагандистських матеріалів. Автор матеріалу нібито використав опитування з авторитетного джерела (КМІС), однак:
- Не надав посилання на першоджерело;
- Маніпулятивно трактував вирвані з контексту результати дослідження;
- Не надав пояснення методу дослідження, вибірки, похибки та іншої важливої інформації.
Висновки зробіть самі щодо надійності цього ресурсу.
Автор: Ліза Бровко
Попередні матеріали цього автора