Святослав Родюк – кореспондент ТСН та тренер Вищої школи Media&Production. В свої юні 20 років вже встиг пройти кар’єрний шлях від студента-стажера до успішного журналіста, тренера та наставника в медіашколі 1+1. PRessA поговорили зі Святом про роботу в головних новинах країни, роль університецької освіти в роботі журналіста, постановку голосу та зв’язки в медіа.
📌 Розкажіть про свій перший досвід роботи журналістом, як це було?
Уперше я потрапив на телебачення в 12 років. Це був місцевий канал. І я можу сказати, що це був не просто перший досвід роботи журналістом, а ще й ведучим, сценаристом і продюсером. Як знаємо, на регіональному телебаченні одна людина може заміняти одразу кількох.
Було зовсім не важко, бо редактора в нас не було. А тому все, що я писав – потрапляло прямісінько в ефір. Слава Богу, нічого зайвого я жодного разу не ляпнув. Насправді, відсутність редактора дуже дисциплінувала. Я усвідомлював усю відповідальність і щоразу ставав до себе більш прискіпливим.
Я усвідомлював усю відповідальність і щоразу ставав до себе більш прискіпливим.
📌 Як знайти студенту роботу, стажування, якщо нікуди не беруть?
У кожного з нас свій шлях. І я все ж вважаю, що давати якісь поради абсолютно безглуздо. У першу чергу треба зрозуміти чого саме ти хочеш, а потім проаналізувати наскільки тобі це потрібно. Якщо це зроблено, то наступний крок – пошук стажування чи роботи. Я вірю на триста відсотків, якщо в тебе є ціль і ти йдеш до неї, то одного дня ти таки досягнеш свого.
Я вірю на триста відсотків, якщо в тебе є ціль і ти йдеш до неї, то одного дня ти таки досягнеш свого.
📌 Правда, що зв’язки в медіа вирішують усе? Чому?
Можливо, у когось і вирішують. Я потрапив на «1+1» у 18 років без жодних зв’язків. Кілька років тому я прийшов до медіашколи. На той момент я був добряче розчарований університетською освітою і дуже прагнув вчитися. Я був готовий вбирати в себе нове, як губка. Протягом навчання так і робив. Це дало результат. Не раджу людям мислити так, що якщо в тебе немає знайомств – ти не прорвешся. Знайте, що можливо все!
Я був готовий вбирати в себе нове, як губка.
📌 Справді, що від престижу університету залежить чи візьмуть тебе працювати на топовой канал?
Тут і до ворожки не ходи. Звичайно, що не залежить. Усе залежить від тебе самого. Роботодавця цікавить те, що ти вмієш і як. На твій ВНЗ увагу звернуть в останню чергу.
📌 Чи вважаєте університетську освіту потрібною зараз? Чому вона важлива/неважлива для журналістів?
Університетська освіта для журналістів потрібна. Це точно! Бо ми мусимо мати широкий світогляд і бути підкованими. Щоправда, такими вас не зробить жоден факультет журналістики. Тому я би радив обирати, наприклад, філософію, соціологію, маркетинг або право.
📌 Якщо була б можливість повернутися у минуле, що б ви обрали: одразу піти у медіашколу 1+1 чи знову вступити до університету?
Знову вступив би до університету. Але на іншу спеціальність. Паралельно ходив би до медіашколи. І пішов би ще й на інші курси. Важливо розвиватися і не стояти на місці. Журналістика – це «жива» сфера. Вона кожного дня змінюється, перед нами постійно нові виклики і ти маєш бути готовим до них.
Журналістика – це «жива» сфера.
📌 Важливо опинитися в потрібний час в потрібному місці чи завзята праця вирішує усе?
Я вважаю, що мало просто опинитися в потрібний час у потрібному місці. Треба працювати, багато працювати, хапатися за всі можливості, щоб потім не шкодувати.
📌 Як стати кращою версією себе?
Праця вдосконалює людину, чи як там кажуть? Потрібно не просто мріяти і прагнути, а кожного дня робити якісь кроки. Хай навіть вони дуже маленькі і не помітні. Треба затямити, що будь-який крок робить тебе ближчим до мети.
Треба затямити, що будь-який крок робить тебе ближчим до мети.
📌 Цікаво послухати про постановку голосу та техніку мовлення.
Голос – дуже важливий елемент. Дуже писклявий або надто низький і монотонний не затримає глядача перед екраном. І він швидко перемкне на інший канал. Працювати над голосом фахівці радять кожного дня. І хоча для цього треба зовсім мало часу, але лінь часто перемагає. Моя особиста порада – просто не ковтати букви, робити логічні наголоси і час від часу братися за читання скоромовок.
📌 Чи були у Вас якість незручні/комфузні ситуації в прямому ефірі?
На те він і прямий ефір! Пам’ятаю своє перше пряме ввімкнення. Я працював на один із ранкових випусків і вмикався просто з поля, на якому вночі розлили аміак.
Ніщо не віщувало біди: я вже підготував текст, прекрасно знав його і за хвилину мав з’явитися в ефірі. Аж тут – чую гавкіт. Не зрозуміло звідки на мене бігла зграя собак. Оператор і водій почали їх відволікати, махати руками і корчити обличчя. Це мене дуже розсмішило і я ледь не засміявся вголос в ефірі. Обличчя було підозріло усміхненим, як для такої серйозної теми.
Був ще один смішний випадок. Якось у Києві фіксували музичний рекорд. Я мав ввімкнутися звідти двічі. І двічі зависнув у прямому ефірі. Я не знав про це, а тому «вмикався». Шкода тільки чоловіка-рекордсмена, який дуже мріяв заграти на гармоні в прямому ефірі. Сподіваюся, що він не дізнався, що цю гру почули тільки двоє – я і оператор:)
📌 Розкажіть нам трохи про школу Media&Production. Які настанови ви даєте своїм юним студентам?
Не крутити носом і працювати. Бути універсальним бійцем. Але попри все не давати себе образити і знати собі ціну.
📌 Яку дасте пораду для студентів, що читають наш блог?)
Знайти ту сферу, яка близька. І робити те, що любиш понад усе. Це надихає і окрилює.
Спілкувалася Юлія Фокша
Читайте також:
В Україні з’явилося перше медіа з розслідуваннями екологічних злочинів