Діяльність журналіста, як і загалом медіадіяльність у реаліях сьогодення – справа нелегка та потребує розуміння, зокрема, правового захисту. Адже до журналістів висунуто чимало вимог: і щодо дотримання стандартів, і щодо балансу між свободою слова та журналістською етикою, і щодо достовірності й повноти інформації.
Про вимоги до журналістів та правовий захист результатів їхньої діяльності: захист авторських прав на журналістські тексти – роз’яснили експерти LIGA ZAKON.
Почнімо з визначення професії “Журналіст”. Згідно із Законом України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” журналіст – це творчий працівник. Він професійно збирає, одержує, створює та займається підготовкою інформації для засобів масової інформації. Він виконує редакційно-посадові службові обов’язки в ЗМІ (у штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста. Вони зазначені у Державному класифікаторі професій України.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки і слова. А також на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Проте в цього права є й обмеження. Так, зазначені права може бути обмежено законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності. Також для збереження громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення. Або/і для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно. І ще для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя. Це справедливо, адже інколи зібрана інформація насправді може нашкодити.
Про діяльність ЗМІ як засобів, призначених для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, зазначено в Законі України “Про інформацію”. Ним визначено, що масова інформація – інформація, поширювана з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
Особливості роботи ЗМІ та журналістів і гарантії їхньої роботи закріплено у статті 25 Закону України “Про інформацію”.
Основні гарантії:
– під час виконання професійних обов’язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;
– журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які вони проводять. А також може бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;
– журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає змогу встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов’язано до цього рішенням суду на підставі закону;
– після надання документа, що засвідчує його професійну належність, працівник ЗМІ має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, а також на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжито адміністративних і медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом;
– журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали за власним підписом (авторством) або під умовним ім’ям (псевдонімом);
– журналіст ЗМІ має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;
– права й обов’язки журналіста, працівника ЗМІ, визначені Законом “Про інформацію”, поширюються й на закордонних журналістів і працівників ЗМІ, які працюють в Україні.
Варто зазначити, що забороненою є цензура – будь-яка вимога, зокрема, до журналіста, ЗМІ, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони (чи перешкоджання в будь-якій іншій формі) на тиражування чи поширення інформації.
Заборонено також і втручання у професійну діяльність журналістів; контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема, з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації; накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них; заборони критикувати суб’єкти владних повноважень, крім випадків, установлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.
Отже, перейдімо безпосередньо до прав журналіста на свої тексти.
Авторське право журналіста
Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон) автор – це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Суб’єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону. А також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до правочину або закону.
Об’єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури й мистецтва, а саме:
літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) та інші твори.
Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені в частині першій статті 8 Закону, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).
Авторське право діє протягом усього життя автора та 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених зазначеною статтею.
Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після оприлюднення твору. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно чи під псевдонімом, буде розкрито не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосуванню підлягає строк, передбачений частиною другою статті 28 Закону.
Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) передбачено, що майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено цим Кодексом або договором (стаття 429 ЦКУ).
Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 430 ЦКУ).
За трудовим договором журналіст виконує свої завдання відповідно до вимог, передбачених цим договором, посадовою інструкцією та завданням роботодавця. Зазвичай за договором майнові права журналіст передає (відчужує) роботодавцю (засобу масової інформації).
На відміну від штатного журналіста, предметом цивільно-правового договору позаштатного журналіста є конкретно виконана робота. Зазвичай договором визначають належність (передання) майнових прав суб’єкту господарювання – засобу масової інформації.
Захист авторських прав
Діяльність засобів масової інформації в контексті створення та використання об’єктів авторського права має дуалістичний характер. Відповідно до законодавства ЗМІ використовують твори авторів (інших осіб, які мають авторське право) і водночас самі мають безпосередній стосунок до створення творів.
Захист особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права та (або) суміжних прав здійснюють у порядку, установленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. За захистом свого авторського права та (або) суміжних прав суб’єкти цих прав можуть звертатися в установленому порядку до суду та інших органів згідно з їхньою компетенцією.
Читайте інший матеріал про захист авторських прав: