Чули цей вислів з вуст сучасного покоління , що радіо – прожитий етап і нікому не цікава і не потрібна штука? Так, багато свідомих людей знають, що це не так і багато науковців довели, що радіожурналістика володіє найбільшою аудиторією. Для значної частини авдиторії ранкові чи вечірні шоу – своєрідний ритуал чи традиція, згідно з яким радіо стає для них невід’ємною частиною життя. Що ще дає нам радіо у свої так звані «другі зміни” і чому ці нічні радіоетери таке не часте, але таке важливе явище в радіопросторі?
Нічні радіоетери: вікно в таємне
Таке визначення другозмінним програмам дала міжнародна організація ЮНЕСКО. Недарма говорять про те, що вночі все відбувається інакше. І абсолютно правдиво хоча б тому, що на психологічному рівні вночі людина стає більш розкутою, вільною та сміливою, а тому їй простіше сприймати важливі та глибокі філософські речі. Поширюють це твердження і засоби масової інформації.
Пам’ятаєте, ще за часів нашого дитинства на телебаченні фільми «цікавого» змісту показували лише у певний час доби? Така ж сама ситуація була із нічними радіоетерами, враховуючи особливості нічного мовлення та авдиторію, яка є споживачем у цей момент. У минулі десятиліття у темний час доби часто по радіо можна було почути «дорослі» теми у програмах, трансляції вечірок з барів та пабів, радіотрансляції фільмів, п’єс, читання книг під грифом 18+. Але це все в минулому, бо… Дорого. Мабуть чи не єдиний випадок, коли відсутність грошей зіграла позитивну роль і радіо перестало перетворюватися на прірву (у випадку розпущеності нічних програм). Сьогодні мало де існує розподіл денний/нічний формат, а радіомовлення стало цілодобовим. Деякі радіостанції в нічний етер ставлять повтори або записи готових програм та запланований плейлист, а інші – мовлять у реальному часі, таким чином укріплюючи зв’язок з користувачами. Так, це затратно, але ж наскільки важливо.
Як стверджував французький поет та драматург Жан Тардьє: «Радіо – це свого роду голос всього людства, яке вдень і вночі говорить саме з собою» і хоча вночі цей голос почав говорити не одночасно із днем, та уже варто відмітити велику кількість прихильників, для яких нічні радіоефіри стали панацеєю і рятівним засобом, коли безсоння. Хто ж вони, ці відчайдушні слухачі?
Хто слухає нічні радіоетери?
«Ніч, навколо всі сплять, і створюється враження, ніби голос, що звучить з динаміка, звертається тільки до вас, рятуючи від самотності, пробуджуючи уяву і схиляючи до спілкування по душах…». Як ніколи більше влучна цитата в контексті сьогоднішньої теми, а все тому, що головні герої сьогоднішньої розповіді – водії.
Так, саме вони складають левову частку авдиторії радіо і саме вони є головною цільовою авдиторією програм «другої зміни». Для них важлива жива комунікація. Саме голос ведучого дозволяє слухачам відчути себе менш самотніми у нічній тиші, саме він створює відчуття присутності поряд живої душі – відчуття, яке інтернет та соціальні мережі дати не можуть.
Як зауважують багато хто із них, ведучі на радіо стають для них «нічним другом», що не дає заснути і піти у свої думки. Самі ж ведучі прекрасно це розуміють, тому у своїх етерах намагаються якомога більше ненав’язливо говорити про «життєве, земне», давати можливість «дзвінка в етер». Це рятує багатьох від нічного безсоння та депресій, даючи можливість побути «наодинці з собою» з кимось, хто не буде дратувати і навязуватися.
Насправді не варто обезцінювати усе те, що відбувається під час «другої зміни», адже такий, здавалося б, неконтрольований процес не поступається значимістю ранковим шоу, наприклад. Радіо дає місце для уяви, чого не може забезпечити телебачення чи інтернет. Ось цей міцний зв’язок слухача із голосом з динаміка, що не розривається з часом доби – мабуть, найбільший плюс, який не дасть радіо зникнути з наший радарів.
Авторка: Ліза Москаленко
Попередні матеріали цієї авторки: