У журналістиці відбуваються метаморфози пов’язані з відмиранням традиційних медіа. Їхнє місце впевнено займають онлайн-альтернативи з оперативним контентом, доступним кожному будь-де та будь-коли. Більшість таких медіа на цей час є безкоштовними, що теж має суттєвий вплив на людей при виборі свого джерела інформації.
Цифрова революція у світі почалась ще років 20-30 тому, у журналістиці — близько 10 років. Кожен з нас не може уявити ні дня без гаджетів, які вкорінились у щоденний процес існування. Ми буквально «поглинаємо» інформацію з неймовірною швидкістю (часто забуваючи «пережувати» її як слід). Такий тип сприйняття контенту аудиторією ставить виклик перед сучасними та майбутніми журналістами.
Кліпове мислення — хвороба сучасності?
Розвиток інформаційних технологій змушує нас динамічно сприймати терабайти новин, фактів, даних і так далі. Прискорений ритм життя і жага встигнути все призводять до формування клікабельного суспільства, або ж кліпового мислення.
Кліпове мислення — схильність людини осягати світ через короткі яскраві образи. Девізом може слугувати вираз: «Стисло та влучно». Такий тип мислення притаманний поколінню Y і Z, що надають перевагу фрагментарному споживанню контенту без глибокого аналізу та критичного осмислення.
Одна інформація миттєво змінюється на іншу, новини стають застарілими й неактуальними через кілька годин, лонгріди набирають мізерну кількість переглядів, а от шотріди процвітають — все це вияви перенасиченого інфопростору.
На думку науковців, кліпове мислення сьогочасний механізм адаптації людського мозку до нових умов, такий собі спосіб захисту від контент-штурму. На жаль, це призводить до зниження рівня концентрації та чутливості до маніпуляцій: легко керувати людською свідомістю, що не здатна на детальний розбір фактів чи даних.
Однак, не мінусами єдиними. Кліпове мислення — вияв тенденції до багатозадачності. Інтенсивне виробництво медіа-продуктів не потерпить повільності та неоперативності. Багатозадачність журналіста — важливий навик для успішної кар’єри.
Правила виживання для журналіста
Цифрова революція особливо масштабувалась під час пандемії коронавірусу. Багато журналістів перейшли у «домашні» офіси та брали інформацію не на фізичному місці подій, а з онлайну. Це змусило зайвий раз задуматись над технічною підкованістю та універсальністю професії журналіста.
Інновації в журналістиці диктують нові правила та створюють модерні характеристики, якими повинен володіти сучасний фахівець. Тому відкладіть свої записники з ручками, громіздкі диктофони й мікрофони та прочитайте дієві поради:
- Здатність до швидкого опанування знань та підлаштування під мінливі тенденції.
- Застосування новітніх моделей подання інформації (інфографіки, гіф-презентації, відео, ставка на мультимедійність та інтерактивність).
- «Цифровий» журналіст мусить вміти поєднувати текст+зображення+звук+відео+графіку для активного притягування аудиторії. Тому, треба володіти хоча б базовими навичками роботи у фото- та відеоредакторах, онлайн-сервісах, що дають можливість створювати унікальний і персоналізований контент, націлений саме на ваших читачів/слухачів/глядачів.
- В ідеалі можна навчитись основам веб-розробки та працювати з такими кодами як HTML або CSS.
- Всі ми представники клікабельного суспільства, а отже рідко затримуємся на одній сторінці надовго. Це змушує журналістів подбати про комфорт своєї аудиторії, розробляючи матеріали максимально концентрованими, не забуваючи при цьому про якість, достовірність та повноту інформації.
Журналістика із текстів у інфографіку
Щоб зробити подачу журналістських матеріалів насиченішою та «клікабельнішою» якнайкраще підходить метод візуалізації. Такий спосіб комунікації має дійсно підвищений фідбек аудиторії та сприяє комерційному успіху ЗМІ.
Людський мозок першим сприймає зображення, а вже потім текст, тому інфографіки мають численних прихильників. Подумайте самі: одна візуалізована сторінка може дати більше інформації, аніж текст розтягнутий на три. Це максимально спрощує процес «засвоєння» нових знань.
Інфографіка допомагає впорядкувати та структурувати великі об’єми інформації, унаочнити алгоритми, подати сухі таблиці, графіки, схеми яскраво та свіжо. Проте, важливо зазначити: інфографіка це не декоративний, а повноправний компонент контенту ЗМІ, хоча бувають винятки.
«Відео – письмо нашого часу, мова, якою розмовляє наш час, і цю мову треба знати» Чарльз Емпонсах
Корисні ресурси для цифрового журналіста:
- Програми від Adobe такі як Photoshop (фотомонтаж), Illustrator (створення ілюстрацій), Premiere Pro (відеомонтаж), Audition (аудіоредактор), Dreamweaver (HTML-редактор) і тд.
- visyal.ly, piktochart.com, everviz.com, vizualize.me — все для інфографіки та візуалізації даних.
- app.datawrapper.de, InstantAtlas.com, modestmap.com — створення інтерактивних карт, які можна «вшити» у веб-сторінку.
- plotly.com, chartjs.org, dygraphs.com, zingchart.com, wolframalpha.com — всеможливі мультимедійні діаграми та графіки робіть тут.
І наостанок, сучасний журналіст має не тільки вміло перетворювати нудні дані в привабливі, а ще й захищати їх.
🤓 Найпростіші поради для протекції особистої інформації це встановлення двофакторної авторизації на пошту/акаунти в соціальних мережах; використання надійних паролів (для кожного сайту різний пароль); створення резервної копії важливих документів/фото/листів і тд.; шифрування вмісту жорстого диску.
Феномен підкастів
У загальному підкаст це аудіофайл, що шириться Інтернетом на платформах: Apple, Google, Spotify, SoundCloud та окремих веб-сайтах. Якщо коротко, то осучаснене радіо в онлайні. З першого погляду ніякої феноменальності немає, але бажання власного комфорту, можливість вибору теми, жанру, місця й часу пришвидшили популяризацію підкастів.
Пандемія 2020 року дала потужний поштовх до розвитку такого типу комунікації для професійних ЗМІ, громадських проектів, блогерів, журналістів-фрілансерів, вузькокваліфікованих спеціалістів, відомих осіб та всіх охочих ділитись будь-чим у форматі аудіо.
Людям настільки не вистачало спілкування, що вони знайшли й справді чудовий віртуальний аналог з ефектом «присутності» у розмові. Онлайн-занурення в новий цифровий вимір приваблює тисячі користувачів Інтернету.
Тренд сьогодення — використання часу з щонайбільшою користю, простіше сказати багатозадачність, тому замість пасивного прослуховування музики, люди надають перевагу активному навчанню через підкасти для саморозвитку та світопізнання («Що відбувається», «Історії кіно», «Простими словами», «ЇЇ» подкаст, Modern Love, The New Yorker: Fiction and Poetry, «Люди»).
Під час поїздки на роботу, ранкових ритуалів, пробіжки, прибирання, на косметичних процедурах є вибір: слухати тишу, чужі розмови чи «вижати» з вільних хвилин поживу для мізків. Прогресивна людина, звичайно, обере другий варіант.
Це зрозуміли багато ЗМІ, що націлені на вдумливу, інтелектуальну аудиторію. Власні підкасти мають авторитетні медіа України як «Радіо НВ», «TheUkrainians», «Українська правда», The Village Україна та інші. Тут також можна знайти підкасти на будь-який смак від професійних журналістів.
😉 Особисто від себе раджу послухати «Кунтш» — українське науково-популярне медіа.
Отже, цифрова революція прогресує та видозмінюється у світі щохвилини. А який найкращий спосіб вижити? Ні, не стати сильнішим — швидко адаптуватися до нових умов. Це найголовніше правило і для журналістів, і для кожного з нас.
Автор: Ліза Бровко