Достовірність – один з найважливіших стандартів журналістики, що передбачає перевіреність та відповідність дійсності кожного факту, який висвітлюється в матеріалі. Тобто вся інформація, яку ми подаємо публіці, має пройти фактчекінг. Як правильно перевіряти дані та які інструменти використовувати – читайте далі в матеріалі.
Звісно, потрібно дотримуватися формули перевірки інформації в щонайменше трьох джерелах, але це далеко не все, що має зробити журналіст перед публікацією матеріалу.
Верифікація інформації
Перш за все, треба згадати, що скептицизм та сумнів – головні інструменти журналіста. Інформації не можна повністю довіряти, якщо там відсутні логіка, посилання на джерела та факти. Дайте відповідь на запитання: чи є новина фактом, а не судженням в чиюсь користь? Якщо є можливість отримати інформацію від протилежної сторони, зробіть це. У пригоді можуть стати коментарі експертів – людям, що орієнтуються в темі, легше визначити достовірність фактів. Для перевірки даних також можна скористатися сайтами Snopes.com та Factcheck.org. Але там є можливість перевірити лише новини англійською мовою. Фактчекінг іншими мовами допоможе здійснити ресурс Google Fact Check Explorer. Також можна перевірити, чи спростовувалася потрібна вам інформація на українському сайті боротьби з фейками StopFake.
Варто зазначити, що новина може бути частково неправдивою. В такому разі, намагайтеся знайти «пазли», яких не вистачає, та перевірити їх.
Якщо ви хочете перевірити достовірність фотографій
Дайте відповідь на такі питання:
- Чи джерело, що опублікувало фото є надійним?
- Чи немає там вотермарок або інших позначок?
- Чи відповідає локація, люди та події на фото змісту новини?
- Чи не виглядає фото відредагованим?
Для перевірки можете скористатися такими сервісами:
TinEye – сайт, який допоможе перевірити, чи публікувалася фотографія на інших ресурсах та чи оброблялася у редакторах.
Image Edited з’ясує, чи редагувалося зображення до публікації. Сервіс ідентифікує найменші корективи та покаже дані про пристрій, на який було знято фото, назву програми, в якій проводили обробку, час зйомки тощо.
Сервіс Yomapic допоможе знайти фото за заданою геолокацією в соцмережах та з’ясувати, чи стосується воно події.
Для звіряння локації також можна використовувати Google Maps та Google Street View.
Перевірка інформації в соціальних мережах.
Соціальні мережі – не досить надійне джерело інформації, тому варто прискіпливо аналізувати факти, які там подають.
Перш за все, варто проаналізувати акаунт, на якому була оприлюднена інформація.
Чи виглядає він реальним? Чи справжні там фото (скористайтеся вищезгаданими сервісами)? Як часто з’являлися публікації, чи вона одна? Чи існують інші профілі (Twitter, Facebook, Youtube, блоги, сайти), пов’язані із першоджерелом? Чи є в них інформація про мiсцезнаходження користувача, місце роботи? Чи є подані дані є фактом, чи це упереджене судження? Можливо, користувач зацікавлений у висвітленні такої інформації?
Якщо на акаунті є фото власника скористайтеся сервісом This person does not exist — генератором фейкових облич. Можливо, фото несправжнє.
Для перевірки сайту
Сайт, звідки плануєте взяти інформацію, здається підозрілим? Сервіс Who is допоможе визначити, хто і коли зареєстрував домен.
Завдяки DNS History можна дізнатися дату створення домену та подивитися, які зміни з ним відбувалися. Таким способом можна простежити, чи це надійний сайт, що працює вже кілька років, чи нещодавно створений ресурс, який використовується для розповсюдження фейків.
Пам’ятайте, що будь-яку інформацію варто ставити під сумнів, якщо вона отримана з неофіційних джерел. Не забувайте, що перевірка достовірності фактів важливіша, ніж швидкість!
Авторка: Ольга Ковальчук
Читати попередні матеріали авторки:
Якими соціальними темами суспільство найбільше переймається сьогодні