Для ЗМІ

Коротка шпаргалка про соцопитуваня

Ставлення до соцопитування в Україні неоднозначне, та це й не дивно, адже існує безліч фейкових досліджень, замовних опитувань, маніпуляцій даними й купа іншої брехні чи напівправди. Однак зараз ви маєте можливість за кілька хвилин самостійно з’ясовувати кому ж вірити і як розрізнити фейк від істини в соціології.

Соцопитування надзвичайно потрібне явище у демократичній державі, бо воно має змогу продемонструвати настрої серед населення стосовно різних питань. Звичайно, найбільший попит мають опитування щодо політичних уподобань електорату. Результати подібних досліджень справді мають велике значення для розуміння загальної ситуації у країні чи регіоні. Проте ЗМІ по-різному розшифровують результати досліджень, проведених соціологічними організаціями. Від цього залежить релевантність поданої інформації, її заангажованість/незаангажованість.

Хто такі псевдосоціологи та як вони маніпулюють?

Перед виборами чи іншими важливими подіями, що стосуються широкої громадськості, кількість соціологічних організацій росте в геометричній прогресії. Такі організації псевдосоціологів зазвичай фінансуються політсилами, а цикл їхнього життя триває рівно до тривалості політичної кампанії. Вони оприлюднюють вигідні замовникам підтасовані дані, викривляють відповіді респондентів. Як же зрозуміти, яка з організацій, фейкова? Texty.org.ua створили базу псевдосоціологів, де кожен може перевірити джерело, використане у тому чи іншому медіа. 

На що звертати увагу при аналізі соцопитування?

Яка організація опублікувала соціальне дослідження? 

Першою справою перейти на сайт організації, ознайомитись з іншими дослідженнями, вияснити у який період проводяться нею дослідження. Довіряти можна Київському міжнародному інституту соціології (КМІС), Інституту соціології НАН України, Соціологічній групі “Рейтинг”, Центру Разумкова, Центру “Соціальний моніторинг”, Українському інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка та іншим (з ними можете ознайомитись на сайті Texty.org.ua). Корисно також поцікавитись чи входить організація до міжнародної асоціації ESOMAR (ESOMAR — Європейська асоціація дослідників громадської думки й маркетингу — одна з найвідоміших і шанованих дослідних асоціацій у світі, утворена в 1948 році. На сьогодні ESOMAR налічує більш ніж 5000 членів з понад 120 країн світу). 

Яким чином проводили дослідження?

Тут важливо подивитись чи вказаний метод збору інформації ( телефонне опитування, опитування на вулиці, поквартирне опитування, гугл-форми і тд.). Обов’язковою є інформація скільки людей брало участь, який період проведення дослідження (чіткі дати), чи є вибірка репрезентативна щодо теми опитування. &nbsp

Чи свіже це соціальне опитування?

Люди — істоти мінливі. Особливо це стосується їхніх поглядів на важливі суспільно-політичні явища. З цієї причини опитування, проведене 2-3 місяці тому не можна вважати дійсним та керуватись ним у висвітленні теми.

Яке медіа інтерпретує результати дослідження? 

Як кажуть, і біле називають чорним. Ненадійні медіа можуть перекрутити дослідження авторитетної організації до невпізнаваності. Отож, поради дві: користуйтесь перевіреними медіа та ходіть за першоджерелом.

А ось і приклад для наочності. Politeka — чудовий зразок неякісних, маніпуляційних та відверто пропагандистських матеріалів. Автор матеріалу нібито використав опитування з авторитетного джерела (КМІС), однак:

Не надав посилання на першоджерело;Маніпулятивно трактував вирвані з контексту результати дослідження;Не надав пояснення методу дослідження, вибірки, похибки та іншої важливої інформації.

Висновки зробіть самі щодо надійності цього ресурсу.

Автор: Ліза Бровко

Попередні матеріали цього автора

https://pressassociation.org.ua/ua/tvoya-czifrova-bezpeka/

https://pressassociation.org.ua/ua/slovo-zbroya-hejt…

By Ліза Бровко, назад

Яке воно, студентське медіа?

Мрія про майбутню професію може переслідувати людину з дитинства, може з’явитись в шкільні роки, можливо в студентські. Коли ця мрія залишається надовго в серці, хочеться отримати якомога більше знань і практики з цієї сфери діяльності. Професія журналіста точно дає можливість проявити свої здібності та отримати знання в будь-якому віці. Прикладом цього є шкільні та студентські медіа. Звісно, вони відрізняються від професійних ЗМІ, мають свої особливості, але це і формує початковий рівень майбутніх медіа працівників.

Студентське ЗМІ — свого роду лабораторія для формування професійної кваліфікації, трансформація освітніх форматів, нова форма засвоєння знань. Це платформа розвитку, навчання, практики й творчості, що проявляється у різних форматах і жанрах журналістики.

Основа студентських медіа

Університети, що мають спеціальність «Журналістика», розуміють, що практика безпосередньо в редакціях, в телекомпаніях не завжди доступна, тому студентські ЗМІ — чудова можливість отримувати її, не виходячи з закладу освіти. Тим більше щоб опановувати основи журналістики та спеціалізації в ній, треба виробляти конкретний продукт.

Кожного року змінюються студенти, тому й методи, підходи до навчання модернізуються. Рух до студентських ЗМІ не тільки зробить з них окремий формат, який визначає майбутні професійні перспективи, а й допоможе студентам пізнавати дійсність навколо себе та занурюватись у професію.

Найчастіше на лекціях втрачається увага, на семінарах презентуються копії рефератів з Інтернету, і тільки студентське медіа — це самостійна форма творчості і показник того, як засвоєні знання програми. Медіа-лабораторії залучають студентів до активного громадського життя, допомагають розвивати професійні та індивідуальні здібності, реалізовувати власні ініціативи та ідеї, створювати студентські медіа-проєкти, де висвітлюються актуальні проблеми студентства й найважливіші події життя університету.

Види студентських медіа

Сьогодні існує багато варіантів та способів подачі інформації. Деякі з них ледь тримаються на хвилі сучасного життя, а деякі стрімко розвиваються та модернізуються. Звичайно молодь, велику частину якої складають студенти, більше тяжіють до прогресивних медіа. Серед них: 

Телевізійні програмиВеб-сайтиСоціальні мережі

Зазвичай саме такі засоби масової інформації створюють та наповнюють студенти. Окрім офіційних сторінок університету в соціальних мережах, молодь часто створює інформаційні платформи їх факультету, студентського парламенту або студентського медіа. Про що ж писати звичайним студентам?

Класифікація контенту студентських медіа

Подієві (заходи, свята, події в університеті, офіційні зустрічі з гостями та т.д)Знайомство (міні-біографії викладачів та представників адміністрації закладу вищої освіти, голови студентського парламенту, інтерв’ю з ними) Підрозділи університету (важлива інформація про освітні й наукові центри закладу)Досягнення (участь та/або перемоги у міжнародних проєктах, різних заходах, конференціях і т.д)Історична довідка (історія університету, цікаві факти, життя й досягнення випускників)Розваги (поле творчості й фантазії. Тут можуть буди дуже різні рубрики, програми, теми, медіа-проекти, дозвілля студентів, творчі ідеї).

Крім інформування всього університету і глядачів, студенти навчаються працювати в команді, обробляти отриману інформацією, грамотно подавати її, правильно користуватись технікою та апаратурою тощо. Серед жанрів, які найчастіше зустрічаються в студентських ЗМІ, автору вдалось виділити інтерв’ю (з викладачами, представниками адміністрації, між студентами), замітки (зазвичай це пости в соціальних мережах), рецензія (оцінка та обговорення фільму, книги), репортаж (важливі події в університеті). Цікаво, що соціальні мережі студенти ведуть та оформлюють найбільш активно й оригінально. Різні розважальні рубрики можна помістити в сторіс в Instagram у вигляді відео або ілюстрації, цикл випусків окремої рубрики можна зібрати в YouTube. 

Підсумовуючи цю тему, варто наголосити, що студентські медіа це не про нудну освітню інформацію, яка необхідна лише людям, що навчаються та працюють у конкретному закладі вищої освіти. Це про натхнення та свободу самовираження, про актив та юність, про яскраве життя та море можливостей. 

Автор: Анастасія Заволока

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/top-5-kanban-doshok-dlya-roboti-z-komandoyu

https://pressassociation.org.ua/ua/profesiya-kopirajter-plyusi-ta-minusi…

By Анастасія Заволока, назад

Соціальні проблеми: фокус сучасних реклам

Говард Госедж: “Реклама (соціальна реклама) виправдовує своє існування, коли її використовують у громадських інтересах” (джерело: українська правда)

Кожен із нас, дивлячись телевізор чи слухаючи радіо, коли починається реклама, шукає інший канал і навіть не звертає уваги. Чи в інтернеті, ми скаржимось на спам, коли в стрічці новин бачимо рекламу. Але чи завжди це сповіщення чи вставка настільки негативна чи не варта нашої уваги?

Мабуть, ми звикли до того, що реклама це здебільшого про політиків під час виборів чи щось про ліки, засоби догляду чи нової фарби для волосся. Але чи часто ми помічаємо невеликий надпис на екрані “соціальна реклама”?

Яка мета “соціальної реклами”?

Соціальна реклама – інформація, що розповсюджується в будь-якій формі (відео/текст/аудіо/зображення), мета якої – досягти суспільно корисних цілей та популяризувати загальнолюдські чи цінності окремої країни. Цей вид реклами не несе прибуток тим, хто її знімає чи поширює.

Таким чином, цей тип реклами фокусує увагу суспільства на глобальних проблемах: ВІЛ, СНІД, наркоманія, алкоголізм, водіння в нетверезому стані, расизм чи нетолерантне ставлення до інших. 

Які соціальні аспекти порушує реклама в Україні?

На жаль, у нашому суспільстві питання соціальних норм стоїть не так гостро, скажімо, як в європейських країнах-сусідів. Тому ми можемо спостерігати тенденцію, що соціальний інститут в Україні не в повній мірі несе відповідальність за становлення особистості. Це стало однією з причин стрімкого поширення серед молоді проблем наркоманії, алкоголізму, інфекцій чи ранньої вагітності.

Нашому суспільству необхідне соціальне оздоровлення. Чому це так важливо? Бо соціальний інститут – це осередок становлення індивідуальностей, які й складають суспільство.

Через те, що молодь перебуває під постійним впливом інтернет-ресурсів та ЗМІ, то перегляд соціальної реклами може допомогти привернути їх увагу до проблем у суспільстві чи у світі. Відповідно до однієї з теорій змін поведінки людей, першим етапом до свідомого ставлення до інформації є поінформованість. Вона викликає стурбованість ситуацією, вона, своєю чергою, породжує інтерес, далі набуття нових знань, навичок. Згодом ці знання стають звичною частиною життя, яку люди пропагують іншим. 

Таким чином, соціальна реклама стає рушійною силою механізму, який впливає не лише на свідомість однієї людини, а й на її оточення, яке теж буде змінюватись під позитивним впливом.

Які види соціальної реклами є найбільш доцільними?

Якщо досліджувати питання з точки зору націленості на молодь, то найдоцільнішою буде реклама в інтернеті (формат короткого відео чи гасло з емоційним зображенням, яке буде представлене не у форматі спам-реклами). 

З меншим відсотком для молодого покоління, але актуальним для старшого – реклама на телебаченні, мета якої не так описати проблему, як вплинути на емоції тих, хто переглядатиме, та білборди з гаслами, які легко запам’ятовуються.

Соціальна реклама про захист природи

Мабуть, кожен останнім часом чув про проблеми, пов’язані з екологічною ситуацією у світі. Ми з цим стикаємось щодня: на вулицях біля не посортованого сміття, в магазинах з поліетиленовими пакетами чи в кав’ярнях, коли беремо каву з собою.

Якщо колись на цьому увагу не так яскраво акцентували, то зараз з’явились цілі фонди. Вони запускають й поширюють соціальну рекламу про захист довкілля. Її можемо помітити насправді будь-де: телебачення, радіо, інтернет чи білборди на вулицях. Так, можливо, це не завжди дієво, особливо якщо вона створена аматорами чи без знань маркетолога. Але факт залишається фактом: якщо хоча б на одну людину подіє фраза: “Наші океани тонуть в пластиці” чи фото того, як горить ліс, то ця реклама не буде даремною. Адже, як згадували вище, все починається з поінформованості. А, мабуть, кожен погодиться, що інформація тоді зберігається в пам’яті, коли викликає певні емоції.

Отож, якщо підсумувати, то можемо зазначити, що український ринок соціальної реклами не до кінця готовий виконувати свою місію. Те згадане соціальне оздоровлення – це важливий етап для першого кроку до засвоєння й поширення ідеї соціальної реклами.

Автор: Лілія Брезгунова

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/istoriya-legendarnih-vidan-harpers-bazaar/

https://pressassociation.org.ua/ua/vidpovidalnist-za…

By Лілія Брезгунова, назад

Дайджест OMG реклам за вересень 2021 року

Дайджест — коротко про найнеймовірніші новини у світі маркетингу, блогінгу, бізнесу, журналістики та соціальних мереж. Це швидко та корисно про найголовніше та найцікавіше. Дайджест – це твоя обізнаність і водночас економія часу.

Перший випуск дайджесту (за червень) був про новинки у сфері технологій. У липні були новини про бізнес. Третій був про неймовірні рекламні кампанії серпня.

А сьогодні ви побачите насправді ШОК-контент рекламних кампаній за вересень 2021 року.

Як оживити борд або крісло невідомого

«Епіцентр» запустив нову унікальну рекламну кампанію, що складається з двох втілених ідей:

1. Крісло, що з’являється випадково та неочікувано в будь-яких місцях Києва. Воно говорило з прохожими, запрошувало на відкриття реформаторів Центру Меблів та галереї Деко 11 і 12 вересня в Єпіцентрі на вул. Берковецькій 6-В.

2. Живий борд з кріслом, на якому сидить справжня дівчина. Героїня реклами, яка ще й гімнастка, вражала та зацікавлювала потенційних покупців завітати в меблевий центр.

Компанія запропонувала своїм покупцям зовсім новий спосіб придбання товарів: з відомими шоу-румами, масштабною зоною проектування та digital-сервісами.

Небесна реклама

Еміратська авіакомпанія “Emirates” зняла рекламу на Бурдж-Халіва в Дубаї. Це найвища будівля у світі, 828 метрів над землею.

На диво, героїнею ролику стала дівчина, яка добровільно погодилась стояти на такій висоті. Вона є стюардесою авіаперевізника.

Сюжет відеоролику складається з детального плану, як провідниця тримає таблички, в знак поваги до знаменитої сцени в культовому фільмі 2003 року “Love Actually”. У рекламі не використовувались ніякі спецефекти, зелені екрани. Все знімалось вживу. Тож сміливість героїні і детальне планування дали свій результат.

Нагадаймо, раніше на цій будівлі були Том Круз і наслідний принц Дубаї шейха Хамдана бін Мохаммеда бін Рашида Аль Мактума.

Джеймс Бонд в Adidas

Компанія Adidas випустила кросівки, які присвячені відомим смокінгам Джеймса Бонда.

Ідея виникла через випуск 25-фільму про героя «Не час вмирати». Тож всі фанати фільму та любителі зручного і стильного взуття зможуть придбати ці кросівки вже наступного місяця.

Старт продаж запланований на 24 вересня. Ціна взуття буде 200 доларів. Проте як бонус, окрім кросівок, можна придбати спортивні костюми та футболки агента 007.

Doja Cat

Pepsi запускають рекламну кампанію, як повертає покупців в епоху 50-х, 60-х, коли всі пили магазинну содову. Це нововведення присвячене 50-річчю мюзкла «Grease», за участі відомої реперші Doja Cat.

Цей відеоролик та новий смак має поєнати старі та нові види музики, забезпечити стан ностальгії, коли люди забувають про теперішні проблеми і потрапляють в епоху минулого століття.

У самому відео є багато відомих локацій, наприкрад, Rydell High і магазин содових напоїв, що дуже схожий на ресторан Frosty Palace, де пепсі з’явилась в екранізації 1978 року з Джоном Траволтой та Олівією Ньютон-Джон в головних ролях.

До речі, Doja Cat в рекламі бігає не за чоловіком, як в оригіналі мюзиклу, а за Pepsi.

Євробачення+Gucci=Maneskin

Gucci вразили всіх новими обличчями осінньо-зимової колекції. Кампанію очолила група Mаneskin

Концепція зйомки в готельних номерах нагадує початок творчого шляху Гуччіо Гуччі. Адже спершу він працював ліфтером в лондонському The Savoy.

Популярні знімки цієї рекламної кампанії створював дует фешн-фотографів: Mert and Marcus.

Автор: Анна Завірюха

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/dajdzhest-wow-reklam/

https://pressassociation.org.ua/ua/dajdzhest-novin…

By Анна Завірюха, назад

«Harper’s Bazaar»: історія легендарних видань (ч.1)

Це перший журнал, який вийшов з поміткою: «Репозитарії моди, насолоди та навчання».

Видання, що з моменту свого створення позиціонує себе як гід по стилю для жінок. Мета яких — не лише віднайти свій стиль, а й слідкувати за останніми модними трендами.

Історія створення журналу

Історія «Harper’s Bazaar» розпочалась в США у 1867 році. Його заснувала компанія «Harper & Brothers» (яка керувалась трьома братами Джеймсом, Джоном та Джозефом Уеслі, а також Флетчером Харпером), яка на той час була власником ще одного успішного медіа: «Harper’s Magazine». Це був щомісячний журнал, який охоплював всі важливі теми тогочасного життя: література, політика, економіка, культура та мистецтво.

Якою була ідея створення журналу?

У 1867 році Флетчер Харпер на одному з прилавків магазину побачив журнал «Der Bazar», який був копією публікації видання братів. Однак німецький журнал висвітлював більшу кількість рубрик, ніж «Harper’s Magazine». Головною відмінністю була публікація новин зі світу моди. 

В той час промислова ситуація в США створила новий клас населення, який був звернений на все європейське. Саме тоді, на думку Флетчера, пора було створювати ЗМІ для нового класу суспільства — заможних жінок.

Так «Harper’s Bazaar

Звісно, крім моди, читачів потрібно було зацікавити ще чимось. Саме тут містер Харпер поставив на те, що згодом принесло приголомшливий успіх. Здавалось, що в той час було важко здивувати поезією, літературою чи роздумами про сенс життя, але їм це вдалося. Еммелін Раймонд (засновниця впливового французького видання «La Mode Illustrée») стала паризьким кореспондентом журналу. Письменник Джордж Вільям Кертіс розповідав про культуру та сімейний побут в колонці під назвою «Манери на дорозі», а Мері Елізабет Вілсон Шервуд досліджувала сфери етикету і соціальних благ. Крім того, багато відомих письменників вели, свого часу, колонку в журналі, серед яких Чарльз Діккенс, Генрі Джеймс і Елеанор Хойт Брейнерд.

Епоха розквіту журналу

Ця епоха розпочинається для «Harper’s Bazaar» з приходом нового головного редактора – Кармель Сноу. Саме за її ініціативою зробили те, чого не дозволялось раніше: фотокореспондент Мартін Мункачі робив світлини моделей в купальниках прямо на пляжі, а не в студії, як це робили до того. 

Так запалена ідеями Сноу вдихнула нове життя в журнал. Вона сама підбирала кожного, хто працюватиме з нею. Один із тих, кого знайшла Сноу був виходець з Росії Олексій Бродович (саме він розробив канонічний дизайн обкладинки). Фотограф, чиї схвальні коментарі цінувались дуже високо. «Для фотографічного дизайну та макетування Бродович значить приблизно те ж саме, що Dom Pérignon для шампанського».

Кармель Сноу створила фантастичну команду: Бродович, Аведон і Вріланд, які і досі вважаються одним із найяскравіших явищ в історії моди. Разом вони працювали до 1957 року, коли Сноу подав у відставку і тоді, в 1958 році, звільнився й Бродович, переїхавши до Франції. 

Діана Вріланд, наступниця Кармеля Сноу, теж ввійшла в історію моди. Але її пам’ятатимуть як канонічний образ модного редактора. Адже саме їй належать фрази: «Рожевий — це індійський синій» та «Елегантність — вроджене почуття».

Сьогодні головний редактором “Harper’s Bazaar” є Гленда Бейлі. Згідно з рейтингом американського журналу «Forbes», у 2009 році вона була шостою найвпливовішою редакторкою у світі моди.&nbsp

“Harper’s Bazaar” сьогодні

Ще з 20-х років минулого століття журнал виходить щотижня. Й не змінилась його цільова авдиторія: досі це жінки вище середнього класу. 

З моменту заснування й до сьогодні з журналом співпрацюють кращі фотографи, художники, дизайнери. На обкладинках фото найвідоміших зірок та моделей. 

Головні розділи — мода, краса, мистецтво, крім того, новини зі світу зірок та цікаві інтерв’ю. Також у журналу є свій онлайн-магазин, цікаво, що у ньому є окремий відділ для наречених.

Зараз “Harper’s Bazaar” видається у 32 країнах (державною мовою, рідше — англійською). Крім того, вони мають онлайн-версію, яка зараз вважається основою журналу, адже саме вона продовжує традиції Флетчера Харпера.

Автор: Брезгунова Лілія

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/vidpovidalnist-za-vchinennya-zlochiniv-proti

https://pressassociation.org.ua/ua/dzhejms-nahtvej-istoriya-dokumentalno%d1%97-fotozhurnalistiki…

By Лілія Брезгунова, назад

«Медіа без вибору» або найбільший протест ЗМІ в історії

“Цей закон вирішує долю вільних ЗМІ, тобто залишає їх без жодного вибору”, – повідомляє щоденник “Rzeczpospolita”. 10 лютого у Польщі спалахнув масштабний протест засобів масової інформації – «Медіа без вибору». Яким чином їх позбавили вибору та чи вдалось владнати ситуацію?

В середині лютого у Польщі піднялась хвиля протестів: уряд країни працює над запровадженням нового закону. Йдеться про оподаткування звичайної та Інтернет-реклами з 2022 року. Передбачають, що введення законопроєкту в дію зможе принести в держбюджет близько 800 мільйонів польських злотих. Однак більшість ЗМІ проти того, щоб цей закон набував чинності, – повідомляє PolskieRadio24.pl.

У відповідь медіа вдалися до найбільшої в історії акції: понад 80% польських ЗМК взяли участь у протесті. Цього дня частково чи повністю припинили телемовлення найбільші незалежні телеканали груп «TVN» і «Polsat». По відомих радіо звучала лише музика (вони відмовились від інформаційних ефірів). Також популярні інтернет-джерела, такі як «Wirtualna Polska», «Interia», «Onet». Цілий день не порушували протестний «режим тиші» й не публікували новини. Загалом близько 40 медіакорпорацій підтримали один одного в цій акції. 

У чому суть нового закону?

На початку лютого польська влада проінформувала населення, що ведуть роботу над новим законом «Про додаткові доходи для Національного фонду здоров’я, Національного фонду охорони історичних пам’яток і створення фонду підтримки культури й національної спадщини у сфері ЗМІ». Цей законопроєкт передбачає оподаткування реклами у всіх видах ЗМІ та соцмереж: в газетах, на радіо, на телебаченні,  в інтернет-ресурсах, у «Фейсбук», «Твіттер», «Інстаграм», «ТікТок», «Гугл», «Ютуб». Головною метою введення цього податку була допомога ЗМІ у боротьбі з наслідками COVID-19 у сферах культури та охорони здоров’я.

На думку журналістів, цим законом влада намагається втримати незалежні медіа в жорстких рамках, аби на перший план виступили державні ЗМІ, що підтримують діяльність уряду. 

«Розмова про те, що це обмеження свободи слова і закривання рота медіа, є звичайною брехнею і маніпуляцією», – наголосив наступного дня після протесту по радіо «Plus

«Ми це називаємо даниною, а не податком, оскільки, як компанії, легально працюючи в Польщі, ми платимо великі податки, ідеться про сотні мільйонів злотих. Тим часом влада хоче накласти максимальну данину, аби ще більше послабити незалежні ЗМІ, закрити їм рота», – заступник головного редактора «Gazeta Wyborcza» Роман Імєльський.

Що таке «Медіа без вибору» (пол. «Media bez wyboru»)?

Крім того, що засоби інформації ввели одноденний «режим тиші», вони повідомляли всіма способами, що відбувається з ними. На екранах телевізорів та на сторінках інтернет-ресурсів з’явився великий рухомий надпис на чорному фоні «Медіа без вибору». А телеканали також перепросили, що тут повинна була бути ваша улюблена програма, але сьогодні протестна акція.

Також на всіх ресурсах був опублікований однойменний лист, також написаний на чорному тлі:

 “Оскільки ЗМІ працюють у Польщі вже багато років, ми не відмовляємось від своїх зобов’язань та соціальної відповідальності. Щороку ми сплачуємо все більшу кількість податків, зборів та зборів до державного бюджету … Ми підтримуємо поляків та уряд у боротьбі з епідемією… Тому ми рішуче виступаємо проти використання епідемії як приводу для введення чергового, нового, винятково сильного навантаження на ЗМІ” (уривок з відкритого листа)

Звісно, потрібно додати, що не всі ЗМІ були прихильниками протесту й не підтримували колег. Державні, католицькі медіа та ресурси, які симпатизують провладній Об’єднаній правиці Качинського, продовжували публікувати всю заплановану ними інформацію і не висвітлювали дії протестувальників. 

Своєю чергою, центр моніторингу свободи ЗМІ при Асоціації польських журналістів (АПЖ) у заяві підкреслив, що «Медіа без вибору» – це акція приватних ЗМІ щодо захисту інтересів своїх медіавласників від накладення на них нового податку.

Як змінилась ситуація зараз?

Варто зазначити, що єдиний закон, який ухвалював сейм, що стосується польських ЗМІ належить до використання іноземного капіталу. Владна партія «Право і справедливість» запропонувала ввести поправки до закону, згідно з якими можна відмовляти в ліцензії медіа, чиї штаб-квартири розташовані за межами Європейської економічної зони. 

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що запропоновані зміни суттєво послаблюють свободу ЗМІ в Польщі, «над створенням якої поляки так довго працювали…закон прямо націлений на інвестиції США, які забезпечують спільний розвиток і безпеку».

Як наслідок неочікуваного для влади протесту, представники уряду переконують, що це тільки проєкт закону. А також, що вони не хочуть «забирати в медіа вибір». Хоч найімовірніше, що президент ухвалить цей законопроєкт. Державні ЗМІ підтримують дії влади, адже їм і далі виділятимуть кошти з бюджету. А незалежні розуміють, що провладні журналісти можуть працювати за їх рахунок.

Що ж, ми підтримуємо польських колег і віримо, що ситуація владнається й незалежна польська журналістика процвітатиме й надалі.

Автор: Брезгунова Лілія

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/vidpovidalnist-za-vchinennya-zlochiniv-proti-zhurnalistiv/

https…

By Лілія Брезгунова, назад

Інститут репутації

Регіна Тодоренко, яка сказала, що жінки самі винні, що їх б’ють, і втратила можливіть співпраці з Рampers і напоєм J7 компанії PepsiCo. Едвард Біл, який їздить на машині без правил, потім платить хабарі суду, але втрачає співпрацю та повагу у компаній і брендів. Це лише найгучніші скандали про те, що нарешті у світі блогінгу починає формуватись інститут репутації.

Поки немає чіткого визначення, що таке інститут репутації, тому можна лише узагальнити повсякденне поняття: Інститут репутації – норми, які формують репутацію, для взаємодії з об’єктом, а також це офіційні та неофіційні закони, які можуть цю репутацію відновити у разі виникнення проблемної ситуації.

Коли ми розуміємо значення терміну, то маємо також знати чи можна довіряти інституту репутації, бо схема “Я спросил мошенники они или нет. Они сказали нет і я им поверил” не є дієвою у сучасному світі блогінгу. Почнемо з переваг:

Надійність = прибуток

В умовах капіталізму, особливо це прослідковується на Заході, але починає формуватись і в європейських країнах, великі компанії звертають увагу на репутацію інфлюенсера, адже це напряму впливає на їхній прибуток. Вони як ніхто розуміють, яких збитків можуть зазнати, якщо їх інфлюенсер потрапить під шквал негативу через свої дії та висловлювання.

Менше бруду

Інститут репутації при правильному розвитку допоможе сформувати дуже чистий контент у різних соцмережах. Фільтрування рекомендацій та реклами буде набагато якісніше. А блогери з небезпечним контентом не зможуть продовжувати свою діяльність через маленьку кількість аудиторії.

Проте є і недоліки у явища “інститут репутаці”:

Різні погляди

Інститут репутації може працювати у зворотній бік (негативний), якщо це стосується поглядів громадськості. Яскравим прикладом є американська практика «відміни» публічних персон за їх висловлювання. Наприклад, Джина Карано, позбавилась ролі в «Зоряних війнах» через репости та лайки дуже неоднозначних статтей та постів про війну, про коронавірус, про конфлікти між республіканцями та демократами, євреїв та інше. Якщо брати у глобальному плані, то вона висловлювала свою думку, але деякі з її стверджень були фейками або непідтвердженою інформацією. Вона позбавилась багатьох ролей.

Щодо інституту репутації, то цей приклад є крайністю, але можна взяти корисний висновок. Що деколи висловлювання людини про її життєву позицію, не глобальну, наприклад, що вона християнка і не підтримує ЛГБТ спільноти, можуть зашкодити її роботі, навіть якщо вона професіонал своєї справи.

Різкість

Практика «відміни» або інститут репутації має ще один недолік, що полягає у швидкості винесення вироку. Громадскість може не розібратись детально у проблемі, або почути лише позицію однієї сторони, і зруйнувати відомій особі життя. Особливо ця різкість вигідна людям, якщо ця позиція їм кардинально не близька, вони навіть і розбиратись не хотітимуть.

Яскравим прикладом є історія пов’язана з Джоні Депом. Його дружина звинуватила у насиллі, після чого на нього полились хейтери, доброзичливі люди, які знущались та раділи, що його звільнили з усіх можливих фільмів. Проте як виявилось згодом, він довів, що це дружина у нього ще та штучка. Майже палець йому відрізала.

Як ми можемо вплинути на формування інституту репутації:

1. Не лайкати осіб, що хочуть продукувати небезпечний контент та не підписуватись на них.

Завжди діє правило немає попиту – немає пропозиції. Якби люди масово не підписувались на соцмережі осіб з небезпечним провокаційним контентом, то ми б не чули про жінку, яка потрапила в кому, через спеціальне порушення правил дорожнього руху Едвардом Білом, про персонал, що обслуговує і є 100% жебраками, за словами інстасамки і тд..

2. Поширювати правдиву інформацію про небезпечних блогерів та сповіщати знайомих про їх контент.

Сарафанне радіо і бабасі під під’їздом – це звичайно методи далеких років, але в сучасній інтерпретації діють і зараз. Якщо ви знаєте друзів, що люблять такий контент, поясніть їм, які наслідки це може мати, а вони розкажуть своїм знайомим і так далі.

Пам’ятайте, що в сучасному світі ми є творцями контенту, адже блогери роблять те, що користується попитом і привертає увагу.

Автор: Анна Завірюха

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/kreativnist-shho-zminyu%d1%94-svit-yak-narodzhuyutsya-ta

https://pressassociation.org.ua/ua/dajdzhest-novin-za-lipen…

By Анна Завірюха, назад

Відповідальність за вчинення злочинів проти журналістів

За даними багатьох соціологічних опитувань, а також відповідно до створених спеціалістами рейтингів, журналістика входить в десятку найнебезпечніших професій у світі. Крім того, якщо розглядати подібний рейтинг в Україні, то зазначимо, що рівень загрози для журналістів значно вищий. Але якщо безпека журналістів – питання, що стоїть так гостро, то як їх захищають у нашій країні? 

Безпека журналістів постійно було однією з найголовніших проблем цієї професії. Мабуть, більшість з тих, хто здобув чи продовжує здобувати цей фах, неодноразово чули від близьких, що ті наражають себе на небезпеку. На жаль, у цих словах існує частка правди. Адже, за даними Міжнародної Федерації Журналістів (далі МФЖ), з 1995 року на території України загинули 16 журналістів. Сім з них були іноземцями (один італієць та шість росіян) (станом на 2019 рік). Та жодна зі смертей не була розслідувана в повному обсязі. 

Можемо зробити неприємний висновок, що якщо не розслідують гучні вбивства, то інші справи як, наприклад, побиття, розкриють ще з меншою імовірністю. 

Відомо, що у 2020 році до відділків Національної поліції надійшло понад 173 заяви про порушення щодо працівників ЗМІ. 

За словами наступника начальника головного слідчого управління Національної поліції Степана Довгуня, станом на жовтень 2020 року, зі 173 відкритих справ 132 – це перешкоджання професійній діяльності. Решта 41 заява повідомляє про погрози чи насильства щодо журналістів.

Крім того, цього ж року Національна поліція і національна спілка журналістів України створили новий канал для повідомлень про правопорушення стосовно медійників. Його назвали електронна адреса Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України. “Для оперативної комунікації із журналістами створено електронну адресу. Туди всі представники ЗМІ можуть надавати інформацію про вчинення відносно них будь-яких протиправних дій: dzisd_media@police.gov.ua”. Про це повідомила пресслужба Нацполіції з посиланням на слова голови департаменту Євгена Макарова.

Мета створення «гарячої лінії» – привернути увагу до небезпеки навколо журналістської діяльності, чого не може зробити поліція на місцях.

Що змінилось у 2021?

Прочитавши лише кількість заяв журналістів, можемо зробити висновок, що закон не належною мірою забезпечував захист професійної роботи медійника. А також особиста безпека журналістів не була захищена: новини про погрози й побиття журналістів часто займають нашу інформаційну стрічку.

Як відповідь на кількість правопорушень у 2020 році, Верховна Рада України, 2

Основна мета закону – встановлення ще жорсткіших санкцій на основі 171 статті Кримінального Кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Які зміни внесені до статті?

– незаконне вилучення фото-/відео-/аудіоматеріалів журналістів карається від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, арештом до 6-и місяців чи позбавленням волі до 3-ьох років;

– вплив на журналіста для подальшого перешкоджання його професійній діяльності «карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років»;

– перешкоджання роботі журналістів службовими особами «карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

Якою є думка юристів щодо змін у Законі?

Дмитро Воронцов

Юрист «ADER HABER». «Щодо звернення журналістів за правовою допомогою, то такі випадки непоодинокі. А 2021 рік, на моє переконання лише підтверджує тенденцію до зростання запитів на кваліфікований юридичний захист. Це пов’язано з активним розвитком напрямку журналістських розслідувань, а також загальносоціальними процесами у нашій державі: масовими заходами чи мітингами, які висвітлюються журналістами (приміром, випадок із побиттям журналіста видання «Букви» Олександра Кужельного). 

У практиці нашої компанії такі звернення переважно стосуються захисту у кримінальному провадженні, у якості потерпіли. Адже як я вказав вище, журналістська діяльність часто супроводжується ризиком для життя та здоров’я, а також представництва інтересів у так званих дифамаційних справах.»

Артем Бондаренко

Адвокат Адвокатського Бюро «Ципін і партнери». «Звичайно, все більше громадян звертаються за правовою допомогою до фахівців, зокрема, це стосується й журналістів…

Вчасна та доречна реакція з боку адвоката може стати запорукою ефективного правового захисту. Зокрема, сьогодні органи Національної поліції України частіше за все уникають обов’язку відкривати кримінальні провадження за статтями, потерпілими в яких є журналісти. Вони просто надають часто вживану загальноправову кваліфікацію. Оскільки, злочини з належною кваліфікацією часто перебувають на контролі у керівництва. Як наслідок, ефективність та швидкість таких розслідувань мало хто може гарантувати через те, що такі справи попросту губляться серед інших»

Після змін від 2-о лютого 2021 року актуальним залишається питання: «Чи посилення відповідальності за злочини проти журналістів змінить кількість заяв та чи справді можна допомогти в такій ситуації?»

Помічниця адвоката Тищенко Кристина

На думку помічниці адвоката, Тищенко Кристини, Адвокатського Бюро «Ципін і партнери»: «Варто наголосити на тенденцію, що відбувається останнім часом  в Україні в частині посилення кримінальної відповідальності за той чи інший злочин. Зміни до Кримінального Кодексу України частіше за все вносяться тільки після «гучної справи». Як наслідок, кількість не завжди переходить у якість. За загальним правилом ефективність покарання визначається не його суворістю. А невідворотністю, тобто розумінням людини, що за його вчинки необхідно відповідати незалежно від того, яке б покарання воно тягло за собою.»

Дмитро Воронцов

«…зважаючи на зміст тексту автори закону вважають, що збільшення розміру штрафу за перешкоджання журналістській діяльності з 850 до 8 500 гривень та виокремлення погрози або насильства, щодо журналіста, вчиненого повторно або за попередньою змовою осіб в окрему кваліфікуючу ознаку такого злочину достатньо для забезпечення ефективного захисту прав журналістів.

Втім, злочини проти журналістів мають комплексний характер і зокрема пов’язані із запитом суспільства на висвітлення дій влади. Саме тому лише посилення кримінальної відповідальності не призведе до зменшення кількості протиправних посягань на життя та здоров’я журналістів. Наразі, увага громадськості, журналістської спільноти до випадків насильства, щодо журналістів може бути дієвим інструментом у покаранні винуватців, особливо, коли такі протиправні дії вчиняються чиновником»

Можемо зробити висновок, що з кожним роком безпека журналістів захищається краще. Національна спілка журналістів України діє активніше, створюють «гарячі лінії» та вносять зміни до Законів. Основним лише залишається питання: “Чи ці нововведення справді допомагають? Чи сім’ї загиблих працівників ЗМІ дізнаються, хто це зробив? Чи й далі залишиться понад 100 порушень, а єдиною допомогою буде прийнятий «гарячою лінією» лист?”.

Автор: Брезгунова Лілія

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua

https://pressassociation.org.ua/ua/brifing-i-prezentacziya-yak-obgovoryuyutsya-najaktualnishi-pitannya-chastina-2…

By Лілія Брезгунова, назад

Дайджест WOW реклам. Серпень 2021

Дайджест — короткий огляд найголовніших новин у світі маркетингу, блогінгу, бізнесу, журналістики та соціальних мереж. Це стисло та лаконічно, щоб бути у курсі всіх подій та новин, що відбулися протягом минулого місяца. Дайджест — швидкість та обізнаність. Дайджест — бути в темі.

Перший випуск дайджесту (за червень) був про новинки у сфері технологій. У липні були новини про бізнес.

А сьогодні ми поговоримо про неймовірні рекламні кампанії цього місяця.

Пиво собакам лише з 18

Компанія Busch Dog Brew випустила нову для сприйняття вакансію – головного дегустатора собачого пива. Насправді назва “пиво” не зовсім відповідає нашому уявленню. Адже це не алкогольний напій, там навіть хмелю немає. Пиво для собак – живильний бульйон зі свинини на кістці, цільної кукурудзи, селери, базиліку, м’яти, куркуми й імбиру.

Цей напій був випущений у продаж ще в минулому році і став фаворитом серед власників домашніх тварин. Адже він дуже зручний для власників цуценят, які ще не можуть вживати тверду їжу. Перевагою є те, що пиво можна нагрівати до кімнатної температури, адже багато улюбленців не люблять холодну їжу.

Двері зачиняються! Наступна станція «Supreme»

Компанія «Supreme» та Управління міського транспорту Нью-Йорку створили вже вдруге спільний проєкт. Вперше їхня співпраця відбулась у 2017 році, коли вони випустили квитки для проїзду з логотипом. В цьому році вони запустили не просто поїзд, а брендований поїзд «Supreme».

Маршрут поїзду «Челсі-Бруклін», що з’єднує Восьму авеню в Челсі, Манхеттен, Канарсі, Бруклін.

Просто але креативно

Сучасний світ наворотів та хайпу вже стає нудним та одноманітним, тому хочеться повернутись до чогось простого. Так можна охарактеризувати нову рекламну кампанію та бренд-стратегію морозива «Моржо». Цього разу вони виділяються простотою того, що це 100% пломбір.

Курочка – в центрі уваги

Компанія «Наша ряба», що спеціалізується на виготовленні м’ясної продукції у своєму Instagram заявили про відмову від брендингу.

Вони прибрали усі можливі деталі з упаковки, щоб зосередити всю увагу покупця на продукцію. «Ми відмовляємось від свого брендингу, аби надати увагу нашій курочці» – заявляє в Instagram пост компанії.

Тепер на їх пакованні пише лише «Та сама курочка».

Нова я – нова героїня «Бріджетон»

Тепер всі фанати популярного серіалу «Бріджертон» зможуть відкрити в собі Леді Уіслдаун. Адже компанія Netflix разом з італійським брендом Malone Souliers розробляють спільну колекцію взуття за мотивами цього серіалу.

Поки ніякої детальної інформації про ціну немає. Відомо лише, що колекція буде мати 15 пар чоловічого та жіночого взуття.

Які підручники, є ж ноут!

Нова рекламна кампанія Rozetka разом з Fedoriv руйнує стандартні шаблони про початок навчального року, де лише синя шкільна форма, портфелі і підручники. Тепер школа – це сучасний та модний шмот, ноут і увага на кожну особистість окремо.

Основною ідеєю ролику, яка озвучена у словах MONATIKа, є уроки життя, які ми дізнаємось протягом шкільних років.

Покрути, булькни…

Компанія Oreo відкрила своє перше кафе. Воно знаходиться у Нью-Джерсі в торговому центрі American

Основна особливість та унікальність кафе – можливість відвідувачів приготувати власні вироби: вафлі, сендвіч з морозивом, ріжок або молочний коктейль, обравши компоненти з більш ніж 200 комбінацій.

Також фанати можуть купити лімітовану серію товарів Oreo, і, на диво, предмети домашнього декору, мерч, сумки, як сувеніри.

Dior

На двох хмарочосах Tianxi Twin розмістився логотип бренду Dior на честь масштабної виставки, що запрошує гостей відвідати та розглянути експозиції.

Вперше виставку «Christian Dior: Designer of Dreams» показали в 1996 році в музей Метрополітен в Нью-Йорку. Сучасні ж глядачі зможуть побачити 200 виробів Будинку Dior, що присвячені 70-річчю спадщини дизайнера.

Автор: Завірюха Анна

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua

https://pressassociation.org.ua/ua/dajdzhest-shokuyuchih-novin-cherven-2021…

By Анна Завірюха, назад

Автопостинг в Інстаграмі: що це та як налаштувати

Автопостинг — це справжня знахідка для кожного SMMника. Завдяки цій функції пости та сторіс публікуються на сторінці без вашої участі: ви просто встановлюєте потрібну дату та час, і все, що потрібно, з’являється в блозі.

Чому автопостинг потрібен?

·        Економія часу: тепер не потрібно постійно відволікатися на те, щоб завантажити чергову фотографію о дванадцятій ночі, бо в цей час ваші публікації чомусь заробляють більше вподобайок. Система сама все опублікує, а ви будете спокійно займатися своїми справами.

·        Управління декількома блогами: часто менеджери з соціальних мереж займаються декількома акаунтами, й тут дуже легко заплутатися, що, куди та коли викладати. Автопостинг значно полегшує цю справу.

·        Ефективне планування: якщо ви викладаєте в соцмережі тільки те, що вам хочеться прямо зараз, у вас навряд чи вийде якісний блог. Іноді не вистачає часу щось написати, іноді не має натхнення. Якщо SMMник заздалегідь розробив план, то підписники ніколи не залишаться без контенту, навіть якщо в країні одночасно сталися економічна криза, землетрус та потоп.

Програми для автоматичного постингу

Зазвичай, щоб налагодити автопостинг в Інстаграмі, як і в будь-якій іншій соціальній мережі, користуються спеціальними програмами. Потрібно прив’язати до неї потрібний акаунт і завантажити необхідний матеріал, попередньо вказавши бажану дату публікації. Серед найпопулярніших програм виокремлюють такі:

·        Kuku.io

·        RePublic.

·        SMMR.

·        SMMbox.

·        SMMPlanner

Ці програми зручні, в них зрозумілий інтерфейс, тому впорається навіть новачок. Але вам завжди слід бути обережними: Інстаграм завжди підозріло відноситься до неофіційних сторонніх програм. Якщо соцмережа зафіксує підозрілу діяльність з іншої айпі-адреси, то може обмежити вам доступ до певних функій у вашому акаунті або навіть заблокувати сторінку. Як же тоді бути? Щоб мінімізувати будь-які ризики користуйтеся офіційною програмою Facebook Creator Studio.

Інструкція з налагодження автопостингу

1.     Відкриваєте Facebook Creator Studio, щоб зробити автопостинг зручніше на комп’ютері.

2.     Прив’язуєте потрібну Інстаграм-сторінку.

3.     Зверху посередині знаходиться іконка Інстаграму, натискаєте на неї.

4.     Ви з лівого боку побачите панель з різними функціями, зверху є «створити публікацію». Далі вибираєте, куди завантажити матеріал, це може бути стрічка або сторіс.

5. &nbsp

6.     Після того, як ви створили публікацію, вибираєте час та дату, коли ви хочете викласти свій матеріал.

Автопостинг зараз відіграє дуже важливу роль. Він допомагає організувати роботу в соціальних мережах. Досвідчений SMM-спеціаліст має вміти автоматизовувати більшість процесів, за це його цінуватимуть роботодавці, оскільки можуть доручити йому більше обов’язків. Робітник своєю чергою отримує вищу зарплатню, концентрується не на технічних моментах, а на, наприклад, розробці контент-стратегії.

Автор: Марія Смальоха

Читайте попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/top-5-grup-pro-smm-u-soczialnih-merezhah/

https://pressassociation.org…

By Марія Смальоха, назад