Адвокат для журналіста

За даними багатьох соціологічних опитувань, а також відповідно до створених спеціалістами рейтингів, журналістика входить в десятку найнебезпечніших професій у світі. Крім того, якщо розглядати подібний рейтинг в Україні, то зазначимо, що рівень загрози для журналістів значно вищий. Але якщо безпека журналістів – питання, що стоїть так гостро, то як їх захищають у нашій країні? 

Безпека журналістів постійно було однією з найголовніших проблем цієї професії. Мабуть, більшість з тих, хто здобув чи продовжує здобувати цей фах, неодноразово чули від близьких, що ті наражають себе на небезпеку. На жаль, у цих словах існує частка правди. Адже, за даними Міжнародної Федерації Журналістів (далі МФЖ), з 1995 року на території України загинули 16 журналістів. Сім з них були іноземцями (один італієць та шість росіян) (станом на 2019 рік). Та жодна зі смертей не була розслідувана в повному обсязі. 

Можемо зробити неприємний висновок, що якщо не розслідують гучні вбивства, то інші справи як, наприклад, побиття, розкриють ще з меншою імовірністю. 

Відомо, що у 2020 році до відділків Національної поліції надійшло понад 173 заяви про порушення щодо працівників ЗМІ. 

За словами наступника начальника головного слідчого управління Національної поліції Степана Довгуня, станом на жовтень 2020 року, зі 173 відкритих справ 132 – це перешкоджання професійній діяльності. Решта 41 заява повідомляє про погрози чи насильства щодо журналістів.

Крім того, цього ж року Національна поліція і національна спілка журналістів України створили новий канал для повідомлень про правопорушення стосовно медійників. Його назвали електронна адреса Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України. “Для оперативної комунікації із журналістами створено електронну адресу. Туди всі представники ЗМІ можуть надавати інформацію про вчинення відносно них будь-яких протиправних дій: dzisd_media@police.gov.ua”. Про це повідомила пресслужба Нацполіції з посиланням на слова голови департаменту Євгена Макарова.

Мета створення «гарячої лінії» – привернути увагу до небезпеки навколо журналістської діяльності, чого не може зробити поліція на місцях.

Що змінилось у 2021?

Прочитавши лише кількість заяв журналістів, можемо зробити висновок, що закон не належною мірою забезпечував захист професійної роботи медійника. А також особиста безпека журналістів не була захищена: новини про погрози й побиття журналістів часто займають нашу інформаційну стрічку.

Як відповідь на кількість правопорушень у 2020 році, Верховна Рада України, 2

Основна мета закону – встановлення ще жорсткіших санкцій на основі 171 статті Кримінального Кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Які зміни внесені до статті?

– незаконне вилучення фото-/відео-/аудіоматеріалів журналістів карається від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, арештом до 6-и місяців чи позбавленням волі до 3-ьох років;

– вплив на журналіста для подальшого перешкоджання його професійній діяльності «карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років»;

– перешкоджання роботі журналістів службовими особами «карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

Якою є думка юристів щодо змін у Законі?

Дмитро Воронцов

Юрист «ADER HABER». «Щодо звернення журналістів за правовою допомогою, то такі випадки непоодинокі. А 2021 рік, на моє переконання лише підтверджує тенденцію до зростання запитів на кваліфікований юридичний захист. Це пов’язано з активним розвитком напрямку журналістських розслідувань, а також загальносоціальними процесами у нашій державі: масовими заходами чи мітингами, які висвітлюються журналістами (приміром, випадок із побиттям журналіста видання «Букви» Олександра Кужельного). 

У практиці нашої компанії такі звернення переважно стосуються захисту у кримінальному провадженні, у якості потерпіли. Адже як я вказав вище, журналістська діяльність часто супроводжується ризиком для життя та здоров’я, а також представництва інтересів у так званих дифамаційних справах.»

Артем Бондаренко

Адвокат Адвокатського Бюро «Ципін і партнери». «Звичайно, все більше громадян звертаються за правовою допомогою до фахівців, зокрема, це стосується й журналістів…

Вчасна та доречна реакція з боку адвоката може стати запорукою ефективного правового захисту. Зокрема, сьогодні органи Національної поліції України частіше за все уникають обов’язку відкривати кримінальні провадження за статтями, потерпілими в яких є журналісти. Вони просто надають часто вживану загальноправову кваліфікацію. Оскільки, злочини з належною кваліфікацією часто перебувають на контролі у керівництва. Як наслідок, ефективність та швидкість таких розслідувань мало хто може гарантувати через те, що такі справи попросту губляться серед інших»

Після змін від 2-о лютого 2021 року актуальним залишається питання: «Чи посилення відповідальності за злочини проти журналістів змінить кількість заяв та чи справді можна допомогти в такій ситуації?»

Помічниця адвоката Тищенко Кристина

На думку помічниці адвоката, Тищенко Кристини, Адвокатського Бюро «Ципін і партнери»: «Варто наголосити на тенденцію, що відбувається останнім часом  в Україні в частині посилення кримінальної відповідальності за той чи інший злочин. Зміни до Кримінального Кодексу України частіше за все вносяться тільки після «гучної справи». Як наслідок, кількість не завжди переходить у якість. За загальним правилом ефективність покарання визначається не його суворістю. А невідворотністю, тобто розумінням людини, що за його вчинки необхідно відповідати незалежно від того, яке б покарання воно тягло за собою.»

Дмитро Воронцов

«…зважаючи на зміст тексту автори закону вважають, що збільшення розміру штрафу за перешкоджання журналістській діяльності з 850 до 8 500 гривень та виокремлення погрози або насильства, щодо журналіста, вчиненого повторно або за попередньою змовою осіб в окрему кваліфікуючу ознаку такого злочину достатньо для забезпечення ефективного захисту прав журналістів.

Втім, злочини проти журналістів мають комплексний характер і зокрема пов’язані із запитом суспільства на висвітлення дій влади. Саме тому лише посилення кримінальної відповідальності не призведе до зменшення кількості протиправних посягань на життя та здоров’я журналістів. Наразі, увага громадськості, журналістської спільноти до випадків насильства, щодо журналістів може бути дієвим інструментом у покаранні винуватців, особливо, коли такі протиправні дії вчиняються чиновником»

Можемо зробити висновок, що з кожним роком безпека журналістів захищається краще. Національна спілка журналістів України діє активніше, створюють «гарячі лінії» та вносять зміни до Законів. Основним лише залишається питання: “Чи ці нововведення справді допомагають? Чи сім’ї загиблих працівників ЗМІ дізнаються, хто це зробив? Чи й далі залишиться понад 100 порушень, а єдиною допомогою буде прийнятий «гарячою лінією» лист?”.

Автор: Брезгунова Лілія

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua

https://pressassociation.org.ua/ua/brifing-i-prezentacziya-yak-obgovoryuyutsya-najaktualnishi-pitannya-chastina-2…