Заборонений плід

“Тато був кабалістом. Він став кабалістом в Нью-Йорку”, – так починається розповідь Даші про батька.

Її тато Антон Скорубський-Кандинський (нащадок Василя Кандинського) поїхав за океан, щоб стати художником світу. Митець обрав складний, тернистий шлях до зірок. Доводилося і в метро ночувати з якого, до речі, виганяють на вулицю, і як результат отримав своє “велике яблуко” – Нью-Йорк. Антон С.Кандинський створював власні полотна в студії на Мангеттені. На 23-й street перехрестя Broadway та 5-ої Avenue.

Він уже був широко відомим пост-радянським pop-art художником. Визнання до нього прийшло після винаходу і розвитку його авторського стилю в мистецтві, відомого як “Gemism”. Його ідея полягає в тому, що людська душа, як єдина вічна річ знаходить свій притулок у найміцнішому матеріалі, у фізичному світі – діаманті (“Gem stone” – дорогоцінний камінь).

В даний час Даша продовжує розвиток і поглиблення батькового стилю, як і її власної художньої мови, яку вона називає “академізм”. Вона вважає, що твір мистецтва має бути синкретичним і тому використовує академізм, як основу для своїх художніх робіт. “Твір мистецтва цілісний тільки тоді, коли він містить, як міф “невербальну філософію”, так і естетику”.

Вона комбінує містичний експресіонізм, голу сексуальність і символічну міфологію. Антон С.Кандинський заснув вічним сном у своїй студії, в той час, коли в Україні вирував Майдан. Його знайшов кур’єр, який приїхав забирати роботи на аукціон. Він не міг розбудити художника і тільки тоді стало зрозуміло, що світ втратив ще одного Кандинського. У цей час його донька, Даша Скорубська-Кандинська закінчувала Національну Академію образотворчого мистецтва і архітектури в Києві. І волонтерила на Майдані. Але довелося їхати до Нью-Йорка і дописувати батькові, незакінчені роботи, на які вже чекали замовники. “Обливаючись слізьми, сиджу я в його студії на Мангеттені, з його ще сирою палітрою і дописую його камінчики.

“Тому що життя художника не закінчується. І мені є що продовжувати”, – наголошує Даша.

Деякий час вона жила і працювала в Нью-Йорку. Там вона втілювала власні проєкти. Та в Україні зараз такий переломний час, що неможливо стояти осторонь. Зараз вона робить власний перший, серйозний художній проєкт на батьківщині під назвою “FASHION. ICON”.

Виставка експонується в галереї “Лавра”, що знаходиться на провулку Лаврському,7. З 3-ого по 12-те жовтня.

Концепція проєкту полягає в тому, що ікони моди freak-cтилю: Вів’єн Вествуд, Анна П’яджі, Айріс Апфель, Леді Гага та інші, зображені на картинах з використанням іконографічного канону православної релігії. За ідеєю художниці, це Freak saints (потворні святі) – вони зображені в фото негативі, що передає суть кліриканства в релігії.

Фотонегатив веде на протилежний бік матеріального світу в метафізику в візуальному її втіленні. Лик ікони апелює до поняття “особистість”, що по-суті є олюднення абстрактного обожнюваного образу. В деякій мірі образи модного глянцю дублюють цей принцип з точністю до навпаки. Ідеалізовані образи fashion-інсдустрії тяжіють до знеособлення обожнюваного об’єкта. Людину без “лику”, без особистості, лише порожня маска для поклоніння та обожнювання. Титульними роботами виставки є “Adam” і “Eve”.

Особливістю цих робіт є те, що в районі другої чакри, яка відповідає за сексуальну енергію людини намальовані два дорогоцінні камені. Це два рубіни, криваво-червоні. В роботі “Adam” цей рубін має трикутну форму основою донизу. Трикутник такої форми є фалічним символом, основою чоловічої енергії. В картині “Eve” ми бачимо такий самий трикутний рубін, перевернутий основою до верху, що символізує жіноче лоно. В світових релігіях та езотеричних вченнях поєднання цих двох трикутників утворює шестикутну Зірку Давида. Гексограму згадують в індуїзмі, ісламі, східних релігіях. В тантричному вченні шестикутна зірка означає гармонію двох світів: матерії і духу. Цей символ ілюструє поєднання чоловічого та жіночого начал. Цей проєкт провокаційний.

Спочатку він створювався для експонування в Москві. Незважаючи на проведену роботу, його заборонили, посилаючись на закон про образу почуттів віруючтх людей. Така сама доля спіткала проєкт в Парижі. За тиждень до відкриття, коли були розпродані квитки і розіслані запрошення гостям, проєкт був заборонений: у зв’язку з морально-етичною позицією власниці галереї. Художниця Даша навіть не сподіваючись на позитивну відповідь, коли запропонувала експонувати цей проєкт Тетяні Мироновій, засновниці і власниці “Mironova Foundation”. “Яка у мене була несподівана радість, коли Тетяна не тільки погодилась організувати цю виставку, але і ще на території Муніципальної галереї “Лавра”.

У безпосередній близькості до “святая святих” всього православного світу – Києво-Печерській Лаври”. Україна – не Росія. В Україні художники вільно дихають, і мають змогу висловитися. І навіть на території “Лаври” можливо провести провокаційний проєкт про моду, релігію та консюмеризм.