Російська пропагандистська система у світі працює не один рік та навіть не одне десятиліття. Українці називають свої міста російською, а іноземці розповідають про акторів у Бучі. Як це відбувається і чому ця пропаганда працює настільки якісно?
Як працює пропаганда?
Перше, що варто розуміти, не кожне переконання є пропагандою, але вся пропаганда є способом переконати. Чим вони відрізняються?
Історик Збинєк Земан виділяє три види пропаганди:
- біла (прямо декларує мету та джерела інформації);
- сіра (джерела інформації та мета можуть бути прихованими чи неоднозначними);
- чорна (від імені опонента створюється фальшива інформація).
Можемо проаналізувати, який із цих типів використовує наш ворог, щоб війна тривала далі. Якщо за часів проголошення Незалежності України росіяни використовували здебільшого сіру, то від Революції Гідності почали поширюватись наративи, що однозначно є прикладом чорної пропаганди.
Тобто, робота пропаганди складається з аналізу авдиторії, продуманого плану, обрання «промовця» (тобто пропагандиста) і прихованого й системного поширення інформації спочатку в обрану цільову авдиторію, пізніше завдяки тим, хто пропаганді піддався, розширення до масштабу країни та вихід за її межі.
Головне, виділити конкретну тему, яку буде розвивати велика кількість людей і якщо до масштабної маніпуляції пропаганда готуватиме суспільство не один рік, тоді ймовірність активної згоди населення значно вища. Стосовно України, то велика частина маніпуляцій діяла через телебачення й радіо на старше покоління, яке перебуває під впливом слів ведучих. Якщо лише згадати події 2014 року в Донецьку та Луганську, то більшість людей з прапорами та георгіївськими стрічками – похилого віку.
Наймасштабніші приклади російського впливу
- kyivnotkiev
Протягом останніх років рух #kyivnotkiev став активно поширюватись серед українців, аби іноземці запам‘ятали як пишеться назва нашої столиці.
Основним аргументом є те, що «Kiev» вживали ще з часів радянського союзу і що це міжнародна назва міста, яку розуміють всі. Це один із прикладів російської пропаганди, що стосується української мови, оскільки за правилами кожної мови міста на іноземну транслітеруються, але лише не в країні під довгим російським впливом.
Найгірше те, що впливові іноземні ЗМІ теж використовують саме цей варіант назви. Наприклад, італійська газета «La Repubblica» використовує цей варіант назви як у тексті, так і у заголовках: «Ucraina – Russia, le news dalla guerra oggi. Kiev, i russi potrebbero far esplodere Zaporizhzhia. Putin, Kiev rifiuta di negoziare dietro ordine Usa». Проте Київ не єдиний страждає від так званої «радянської» назви міста. Це і Kharkov, Lvov, Nikolaev, Rovno… Список надто довгий, аби вмістити в один матеріал.
- Російський Крим, автономія Донецька та Луганська
З 2014 року досить часто можемо зустріти в новинах інформацію, що в певній країні випустили підручники, де Крим – частина росії, а зараз вже зустрічаються такі, де й окуповані території – частина країни-агресора. Втім жодна з цих держав на офіційному рівні не визнає ні приєднання, ні автономії.
- Естонія:
у 2018 році в шкільному підручнику англійської мови для 7 класу «I love English 7» знайшли карту, на якій Крим позначений як територія росії. Проте видавництво одразу попросило вибачення та замінило цю партію.
- Італія:
минулого року в країні вийшли друком підручники, де розповідають, що у нас дві державні мови, що в Криму був референдум про приєднання до росії, а також те, що Донецьк та Луганськ, через етнічні суперечки українців та російської меншості, стали автономними (проте жодної згадки про російську агресію).
- Угорщина:
не так давно спалахнув скандал про підручник з географії для 7 класу в Угорщині. Річ в тім, що на сторінках присвячених Україні була ілюстрація з підписом «Кому має належати Україна?» де росія, ЄС і США роздирають на шматки перевернутий прапор України. При цьому російський ведмідь виглядає впевненим у перемозі. Крім того, автори підручника ніби забули про кримські гори. При цьому зазначили, що «Карпати – єдині гори в Україні, біля підніжжя яких розташовані історичні угорські міста: Унгвар (Ужгород), Мункач (Мукачево), Хуст». Угорці пообіцяли змінити скандальні сторінки у підручнику.
- Іспанія:
в одному з іспанських підручників географії на політичній мапі Європи Україна без тимчасово окупованих територій Криму, Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжчини. Автори підручника зобразили ці українські регіони як частину рф.
- Вторгнення, спецоперація та українська війна
Значна частина провідних країн світу висловлює зараз нас свою підтримку: навчанням, технікою, порятунком поранених та прихистком наших людей. Здається наче ця безмежна підтримка поширюється всюди, та не завжди у ЗМІ. Гортаючи іноземні ЗМІ, на жаль, можна прочитати і про українську війну, і про конфлікт, і про те, чим захищається російська опозиція – війна путіна. Але ні, єдина риторика щодо війни в Україні – російсько-українська війна. Все інше є частиною російської пропаганди, що сягає 2014 року.
Серед наймасштабніших прикладів використання «Ukraine war» та «Ukraine conflict» можна назвати службу BBC. Ось декілька з їхніх заголовків: «Ukraine war: Massive Russian strikes target energy grid – Zelensky», «Ukraine war: Russia deploys dozens of drones in two days – Zelensky», «Ukraine conflict: Kyiv braces for Russian assault». Щодо прикладів інших медіа, то можемо наводити такі назви як: «Euronews», «The Guardian», «Sky news», «The Washington Post», «Reuters». У всіх наведених прикладах можемо спостерігати «Ukraine war», та виникає одразу декілька запитань: «Україна сама розпочала війну? Вона на когось напала? Просила когось її звільнити?». На кожне з цих запитань відповідь – ні. То ж і використовувати варто найпоширенішу форму серед ЗМІ – «Russia-Ukraine war», аби одразу було зрозуміло, хто війну розпочав.
Інший приклад заголовків – «Russia-Ukraine conflict», але це теж недоречне слово, що обрали «CoinTelegraph», оскільки триває війна, а не конфлікт. Прикладами пропаганди також можемо назвати використання російськомовними ЗМІ «на Украине» та «the Ukraine» англомовними.
Який основний інструмент російської пропаганди?
Явище популяризації будь-якої ідеї, прихованої пропаганди можна пояснити раціонально, за допомогою явища, яке називається «вікно Овертона». На початку воно сконцентроване довкола ідеї, яка абсолютно неприйнятна для суспільства на даному етапі його еволюції. Далі «вікно» буде поступово привідчинятись.
Результати соцопитувань демонструються політикам, які тепер зобов’язані законодавчо закріпити думку народного. Відтепер колись немислима ідея стає суспільною нормою, законом.
Проросійське «вікно Овертона»
Антиукраїнське вікно Овертона явище дуже цікаве, особливо після початку повномасштабного вторгнення рф, коли всі його ознаки ще яскравіше почали використовуватись засобами масової пропаганди.
На початку «вікно» почало працювати навколо немислимої для суспільсва ідеї «хохлів», «вони не наші менші брати» «вони вороги Росії, якими керує Америка».
На другому кроці засоби масової пропаганди ретельно пішукували радикальніший ефізм до слова «хохли» і віднайшли його. Ним стало популярні зараз слова «бандеровци», «правосєки».
На третьому етапі евфемізм «бандеровци» був віднесений до розряду «божевільних» ідей і відповідно прирівняний до поняття «фашизму», «націоналізму». Саме тоді почали формувати гасла, що росія «когда то спасла мір от фашизма і тєпєрь ето здєлаєт».
Далі поняття «бандеровци» почали швидко поширювати в маси. Хто в цей момент не погоджувався з визначенням українців, як фашистів, ставився до цього нейтрально чи насміхався – автоматично ставав фашистом.
На п’ятому етапі проводились опитування громадської думки, які підтвердили, що росіяни вже вірять про існування «фашистов на Українє» та можливість розширення НАТО до кордонів Росії через запроданство українців.
Всі ці результати були продемонстровані російському політикуму. Через це:
- Рада Федерації надала президентові РФ Володимиру Путіну право ввести війська на територію України;
- було посилене «антифашистське» законодавство РФ.
Інновації путінського «вікна Овертона»
Раніше «вікно Овертона» використовувалось для зміни раніше прийнятих суспільством цінностей, як-от: толерантність до гомосексуальних шлюбів, евтаназій тощо. У рф його інструмент «вікно Овертона» викоистали по-новому, бо:
Висновки
Отож, можемо сказати, що російська пропаганда досить активно впливає як на іноземні медіа, так і на їхню систему освіти. Через українську владу, ЗМІ та кожного користувача соціальних мереж ми повинні якнайактивніше звертати увагу на усі подібні порушення, адже за такими висловлюваннями стоїть ставлення світу до України та роль нашої країни у міжнародній спільноті, оскільки пропаганда робить усе, аби знівелювати нас.
Також пропаганда діє і на самих росіян, щоб через засоби масової інформації створити необхідний образ українців, європейців, американців, і згодом легко мобілізовувати населення на розгорнення воєн. Засоби пропаганди рф незмінні лише з часом зазнають певних модифікацій, як-от технологія «вікна Овертона».
Знаючи засоби дії ворога можна складати і втілювати чіткий план боротьби з пропагандою, адже сучасна війна – «війна за сенси, увагу авдиторії» – тому діяти активно потрібно і на інформаційному фронті. Тоді у міжнародної спільноти буде правильне розуміння російсько-української війни, а пропаганда росії залишатиметься ефективною лише для їхнього внутрішнього споживача.
Авторка: Завірюха Анна
Читайте інші матеріали: