Для ЗМІ

Як свій Telegram канал зробити популярною цукеркою?

Число користувачів у месенджері Telegram зростає. Збільшується і кількість компаній, брендів, що хочуть мати своєрідний зв’язок з аудиторією. Просування Telegram каналу є не менш важливим, як SMM стратегія. Тож сьогодні ми розглянемо як просувати Telegram канал, щоб про нього було чути з кожного вікна.

Створення Telegram каналу

Якщо бренд має аудиторію в інших соціальних мережах, канал потрібно називати так само. Наприклад, це можуть бути однакові назви або ніки, щоб аудиторія не потонула в багатьох нікнеймах і злегкість змогла відшукати вашу сторінку.

Писати варто короткі пости з відповідними картинками. Якщо пост про статтю, то спершу потрібно коротко про неї розповісти, додати хештеги та посилання на неї. Посилання варто скорочувати, а знімок з екрана додавати окремо від тексту, щоб виглядало акуратно. Найкраще публікувати 1-2 пости в день, бо якщо це робити анадто часто або рідко, користувачі будуть відписуватись.

Як просувати канал безкоштовно?

На просторах інтернету є інформація, що для просування каналу потрібно залучати дуже багато реклами. Розберемо інструменти, що допоможуть просувати Telegram канал без вкладень та набрати аудиторію.

Привести аудиторію з інших платформ.

Якщо бренд чи компанія розвивається в інших соціальних мережах, потрібно анонсувати статті. Маленький лайфхак: показуйте, що в Telegram є контент, якого ніде немає. Так людям стане цікаво і вони залишаться на каналі.

Взаємний піарЩоб вигідно отримати взаємний піар дивіться на кількість підписників, щоб це не були боти. Також варто врахувати те, щоб аудиторія відповідала каналу, адже якщо ви пишете про маркетинг, то робити взаємний піар з каналом про садівництво немає сенсу.

Можна написати адміністратору каналу і попросити опублікувати пост із посиланням — теж саме зробити на своєму каналі. Також можна переслати публікації каналу на свій канал. Взаємний піар також може бути з відомими людьми. Можна зробити «перестрілку»: надати критику та схвалення щодо каналу, як це робив Telegram канал «Заварили бизнес».

Потрапити у підбірку

При створенні підбірки варто врахувати, що вона має налічувати до 10 каналів, адже читати підбірку з 40 каналами ніхто не буде. Опис має бути коротким та лаконічним. Не варто забувати про якість контенту, можливо хтось помітить з авторів популярних каналів та допоможе безкоштовно прорекламувати канал.

Варто врахувати, що канали мають бути подібної тематики та не містити каналів сміттярки. Брати участь у підбірці можна час від часу, таким чином може назбиратись чимала аудиторія. 

Писати про канал всюди

Існує багато сайтів де можна писати статті від імені каналу. Таким чином обіцяючи аудиторії, що в Telegram каналі чекає ще більше цікавих матеріалів і що такого контенту ніде немає, люди будуть натискати «підписатись».

Створити наліпки

У назву стікерпаку зашити ім’я каналу через символ «@». Якщо наліпки будуть дуже круті їх будуть поширювати у чатах, то вони стануть доволі непоганою рекламою.

Як просувати Telegram канал платно? 

Реклама в інфлюенсерів.

Знайдіть лідерів думок, яких обожнює ЦА, і зробіть рекламу в Інстаграмі. Важливо щоб рекламували не просто канал, а матеріали які у ньому присутні. Також перевагою буде, якщо інфлюенсер буде підписаний на ваш канал.

Закупити рекламу

Для того, щоб можна було оцінити ефективність реклами, потрібно дивитись на охоплення. І кращим варіантом буде купувати рекламу у декількох каналів, де буде лояльна аудиторія і вузьке коло експертів.

Щоб аудиторія залишалась або ж приводила нових підписників, залишайте коментарі відкритими. Людям потрібна можливість щось обговорити, поділитись думками, знайти однодумців. За допомогою ботів можна налагодити роботу з каналом: проведення конкурсів, реакції на пости або тести.

Висновок

Telegram канал – популярний спосіб отримати додаткову платформу для комунікації з авдиторією та для отримання прибутку. Тож обравши споіб просування та взаємодії з підписниками можна отримати успішний результат.

Авторка: Анна Завірюха

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org

https://pressassociation.org.ua/ua/molodi-ale-vplivovi-blogeri-alina-bojko-pro-hejt-ta-uspih…

By Анна Завірюха, назад

Як почати свій блог?

Уявіть, ви – блогер-початківець. Маєте багато ідей, планів, знань, але не впевнені, чи зможете їх реалізувати, тому що не знаєте з чого почати. Don’t worry! Ми пропонуємо 3 пункти, які точно допоможуть вам вдало стартанути і створити свій блог.

Які соціальні мережі у 2022 році будуть найпопулярніші?

Впевнена ви точно знаєте це визначення. Соціальна мережа – це інтернет-співтовариство користувачів, об’єднаних за будь-якою ознакою на базі однієї платформи. Існує багато класифікацій, видів соцмереж, та щоб почати свій блог – рік заснування, історію створення й засновників – знати зовсім не обов’язково. Насамперед треба зрозуміти, яка платформа для блогу підходить саме вам і який тип контенту ви хочете продукувати (фото, відео, тест).

За прогнозами аналітичної компанії Insider Intelligence, в 2022 році серед соціальних мереж перше місце буде посідати Facebook, друге Instagram, а трійку лідерів замкне TikTok, адже він цьогоріч випередив Snapchat і Twitter .

Загалом «Tik Tok» підходить більше для тих, хто завжди зможе «бути в тренді». Тут ваша популярність зможе зрости дуже швидко й так само швидко може зникнути. Наприклад, 1 ваше відео потрапило в рекомендації і на вас підписалося декілька тисяч людей – непоганий старт, але, щоб не лише утримувати свою авдиторію, а й збільшувати її число, потрібно постійно потрапляти в рекомендації. Ось з цим уже складніше, адже в мережі є певні алгоритми, які або просувають ваш профіль, або ж, навпаки, не дають йому розвиватися. «Instagram» же, мережа більш «спокійна». Тут ріст вашої аудиторії може відбуватися органічно, тому що кількість підписників буде зростати поступово, але постійно. Цю аудиторію називають якісною. Ваші підписники не просто стежать за вами, а ще й проявляють активність на сторінці: коментують пости, ставлять на них вподобайки, репостять у свої сторіс. Щодо Facebook, то це серйозна соцмережа, яка більше орієнтується на спільні інтереси, репости та врешті-решт рекламні пости за вподобаннями.

Знайдіть тему свого блогу

Ви хочете створювати контент про лайфстайл, моду, екологію, подорожі чи обираєте розважальний напрям? Визначіться з темою, щоб вашим майбутнім підписникам було зрозуміло: про що ви розповідаєте, фотографуєте чи знімаєте. Поставте собі питання: що я транслюю в блозі й чим відрізняюся від інших? 

Хто ж вони – підписники?

Від розуміння, хто ж є ці люди залежить дуже багато. Це і місце розміщення реклами, і ваш лексикон, і час виходу постів тощо. Зрозумійте: ви не зможете створювати контент для всіх, наприклад, тому що більшість жінок не цікавиться автомобілями, а більшості чоловікам байдуже до моди. Це якщо розрізняти за статтю. А ще цільову аудиторію розділяють за віком, професією, освітою і навіть наявністю домашніх тварин! Саме тому на етапі створення блогу ви мусите визначитися: хто є моїми підписниками?

Коментар від профі ведення блогу

Слідуючи таким простим, але таким дієвим порадам ви зможете не лише почати вести успішний блог, а робити це вдало й надалі, тому що фундамент, закладений цими трьома пунктами, – основа всього. А для ще більшої мотивації – коментар блогерки, сторінка якої налічує майже 70

«Раджу знайти мотивацію в собі, зрозуміти для чого вам блог, тому що при чіткому розумінні мети набагато легше рухатися в цьому напрямку й долати труднощі, що виникають. Треба просто почати – з часом втягнетеся, звісно ж, якщо це дійсно «ваша» справа.»

Авторка: Алла Пунько

Попередні матеріали про блог та блогерів:

https://pressassociation.org.ua/ua/molodi-ale-vplivovi-blogeri-alina-bojko-pro-hejt-ta-uspih/

https://pressassociation.org.ua/ua…

By Алла Пунько, назад

“Креатив проти”. Дайджест реклам за січень 2022

Дайджест – рекламні кампанії, що вражають. Це швидко, стисло але ти в курсі найважливішого. Дайджест – креатив, що рятує, застерігає та допомагає.

Січневий дайджест про креатив, що змінює світ, кричить про головне і водночас є чудовим способом популяризувати продукт. Поговоримо про те, як і добро зробити, і на цьому вигоду для компанії чи бренду заробити.

Креатив проти сексуального насилля над дітьми

Українські тктокери підтримали соціальний проєкт Ради Європи “Боротьба з насильством щодо дітей в Україні”. У рамках проєкту вони зняли інформаційні ролики, які привернули увагу до проблеми сексуального насильства над дітьми.

Головна мета проєкту — розповсюдження серед вразливої ​​авдиторії інформації про те, що насильство над дітьми — це не нормально, а кримінально відповідально. За реалізацію проєкту відповідав український офіс міжнародної комунікаційної агенції Action Global Communications.

Натискайте, щоб переглянути відеоролик.

https://www.youtube.com/watch?v=uRqbmKieLOU&t=53s

Креатив проти ножових поранень

Згідно статистики, у Лондоні за останній рік зросла кількість злочинів із застосуванням ножа. Через це Арсенал і Adidas запустили кампанію No More Red

На вихідних 8-9 січня під час матчу Кубка Англії проти «Ноттінгем Форест» гравці клубу змінили свої фірмові червоні футболки на повністю білу форму, як знак підтримки та зменшення кількості випадків смертей серед молоді.

Креатив проти виснаження тіла

Тренажерний зал SATS у своїй новій новорічній кампанії закликає всіх, не поспішати з виснажливими тренуваннями, а почати з чогось простого.

Звички перемагають силу волі, тому, щоб виконати новорічні обіцянки, потрібно розпочати із легкого і поступово збільшувати навантаження, а не виснажувати себе після набраних кілограмів олів’єшки.

https://vimeo.com/662957834

Креатив проти кібербулінгу

Шеф-кухар із Дубаї Карім Бурджі та агентство MullenLowe MENA вирішили розповісти про наслідки кібербулінгу за допомогою шоколаду з унікальним дизайном.

Разом вони створили три види шоколаду Chocapologies. Це своєрідне вибачення, яке вкрите цукром, з твердою вірою в те, що Інтернет стане кращим, якщо ми всі будемо #SugarcoatIt. Шоколад надіслали відомим людям, впливовим особам, геймерам та жертвам тролінгу. Одержувачі, у свою чергу, поділилися своїми історіями у своїх соціальних мережах, щоб підвищити обізнаність та спонукати людей до #SugarcoatIt.

Адже, серед опитаних людей:

61% підлітків, повідомили про цькування через їхню зовнішність;80% людей стикалися з ненависними висловлюваннями в Інтернеті;40% були атаковані через соціальні мережі. ;24% думали про самогубство після кібербулінгу;У 37% розвинулася соціальна тривожність після кібербулінгу;36% впали у депресію після кібербулінгу.

Креатив проти забруднення навколишнього середовища

Adidas та екологічна організація Parley

Плаваючий корт був запущений в океан, щоб привернути увагу до глобальної проблеми пластикових відходів і щою просувати нову лінійку одягу Adidas, до складу якої входить також перероблений пластик.

«Нова колекція тенісного одягу Adidas, який носитимуть гравці під час Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу в Мельбурні, була натхненна красою Великого Бар’єрного рифу і складається з продуктів одного з наших новаторів у сфері сталого розвитку, Parley Ocean Plastic», – сказав представник Adidas.

Австралійські зірки спорту такі, як плавець Ян Торп, гребінка-слаломістка Джесс Фокс, гравець ліги регбі Натан Клірі та модель Стеф Клер Сміт зіграли на майданчику, щоб відсвяткувати запуск корту. Adidas заявив, що всі м’ячі витягли з води.

Згодом після чемпіонату в Мельбурні спортивний майданчик для школи в місті Таунсвіл.

Креатив – висловлення думки чи спосіб просунути продукт

Це симбіоз, адже не можна сказати, що великі компанії та організації витрачають багато коштів лише, щоб висловити свою громадянську чи суспільну позицію. Такий мікс різних цілей допомогає донести до суспільства важливі речі через довіру до великого бренду. Проте водночас це стійкий та вдалий плацдарм для поширення свого нового продукту чи просто ім’я компанії.

Тож не можна стверджувати, що вигоди в цьому немає. Але ж і не можна стверджувати, що ці креативи створюються лише через вигоду.

Авторка: Анна Завірюха

Попередні дайджести:

https://pressassociation.org.ua/ua/dajdzhest-shok-reklam-listopad-2021-r/

https…

By Анна Завірюха, назад

Особливості жіночого й чоловічого мовлення

В медіа сфері працюють і жінки, і чоловіки, займаючи різні посади, виконуючи різні ролі та функції. Основним аспектом у роботі в ЗМІ є комунікація, спілкування та робота з інформацією. Чи замислювались ви, як людьми сприймається жіноче й чоловіче мовлення? У чому їх різкі відмінності й особливості? Хто є більш ефективним у ролі ведучого чи диктора: чоловік або жінка?

Мовлення — це процес породження мови чи спілкування за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.

Психологи виділяють такі функції мови у спілкуванні:

1) засіб існування, передавання і засвоєння суспільно-історичного досвіду;

2) засіб інтелектуальної діяльності (сприймання, мислення, уяви);

3) засіб комунікації.

Гендерні особливості в процесі комунікації створюють певну специфіку сприйняття того чи іншого мовлення. Чоловіки сприймають переважно лівою півкулею головного мозку, яка відповідає за аналітичне мислення людини і його вербальне втілення. Жінки сприймають як лівою, так і правою півкулею, що відповідає саме за обробку інформації, як виражена символами й образами, а не словами.

Помітним в житті стало те, що жінка в спілкуванні близька до формату співробітництва, а чоловік до стилю конкуренції. Виходячи з цього, вони використовують різні способи комунікації: представники сильної статі тяжіють до самоствердження й домінування, а жінки більше дотримуються почерговості мовлення. 

Варто зауважити, що навіть реакція на зворотне повідомлення у людей досить різна: жінка сприймає це більше як знак взаєморозуміння; чоловіки ж сприймають як інформацію, що може не збігатися з їх розумінням, підлягати сумніву.

Мовлення чоловіка

Ми вже зрозуміли, що у різних статей комунікація та сприйняття інформації відбувається по-різному. Що характерно для мовлення чоловіків? 

Стриманість.Розмірковування.Якісний підбір слів до свого висловлювання.Висловлювання чоловіків пряме, тверде, іноді різке та дещо грубе, прямолінійне. 

Є встановлені норми поведінки чоловіків, які від них очікує суспільство. Наприклад, нам завжди казали, що справжні чоловіки не мають показувати своїх переживань, завжди бути лідерами, фізично витривалим, незалежним і стійким.

Існують такі особливості комунікативної поведінки у представників сильної статі: 

1) Мета. Чоловіки охоче спілкуються, коли знають мету даної розмови, адже для них важливий результат.

2) Зміст розмови. Чоловіки схильні говорити більше про політику, роботу та спорт, ці теми зазвичай даються при розмові їм досить легко. Також, вони нерідко при розмові можуть хвалитися своїми досягненнями, успіхом або перемогами.

3) На роботі. Чоловікам важливіше займатись необхідними справами і розмовляти по роботі, не відволікаючись на розмови з колегами. Цікаво, що вони не полюбляють консультування, адже зазвичай скептично ставляться до навчання. 

4) Роздуми. Іноді їм складно прямо висловити свої почуття й міркування, тому чоловіки частіше за все роблять це мовчки, а висловлюють вже остаточні думки й висновки.

5) Слухання. В середньому чоловік уважно слухає жінку 10-15 секунд. Це пов’язано з тим, що чоловік намагається дати готові поради, не задаючи зайвих питань. 

6) Стислість. Чоловіки більш категоричні у висловлюваннях, тому їх мова досить коротка.

7) Емоційність. Часто чоловіки приховують свої почуття, тому їх мова менш емоційна, проте більш недбала й розкріпачена.

Мовлення жінок

Чим саме характеризується жіноче мовлення, на відміну від чоловічого?

Витонченість слів.Насичена лексика.Експресивно-забарвлена мова.Висловлювання жінок більш спокійне, довірливе, мирне, іноді наївне.

Нас навчали з дитинства, що справжнім жінкам личить бути терплячими, мудрими, сентиментальними, ніжними, тендітними тощо. Потреба багатьох жінок до розмови настільки велика, що через відсутність звичайної дружньої розмови навіть на роботі, може погіршуватись настрій, зменшуватись продуктивність і енергія. Ось декілька особливостей комунікативної поведінки представниць слабкої статі:

1) Мета. Для жінок важливий саме процес розмови, а не кінцевий результат. Їх ціль – розташувати співрозмовника до себе.

 2) Зміст розмови. Жінки, на відміну від чоловіків, частіше розмовляють про свої невдачі, охоче обговорюють побутові теми, онови тощо.

3) Роздуми. Свої почуття жінка висловлює легко, тому й розмірковує частіше за все вголос.

4) Слухання. Жінкам характерно уважне слухання й активна участь у розмові. 

5) Невербальні сигнали. Жінки здатні помічати й розрізняти такі сигнали при розмові, як-от: пози, жести, рухи тіла, що здійснюються в момент мовлення. Саме тому вони мають високу чутливіть до прихованого підтексту.

6

7) Емоційність. У жінок звичайно ця риса демонструється більше. Це проявляється в більшому вживанні емоційно забарвленої лексики, вигуків, метафор, порівнянь, епітетів.

В інформаційній сфері людям завжди необхідно спілкуватись, тому варто знати гендерні особливості комунікації, аби ефективніше працювати та краще розумітись. Зазвичай, ці якості проявляються в повсякденному житті, а в роботі всі намагаються дотримуватись встановлених стандартів, правил і норм, аби відповідати працівнику медіа-сфери.

Авторка: Анастасія Заволока

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/shho-potribno-znati-pro-rankove-radio-anna-astrovska-pro-vlasnij-dosvid/

https://pressassociation.org…

By Анастасія Заволока, назад

Все встигати і досягати успіху! Досвід телеведучої Tanya Li

Tanya Li — телеведуча М1, М2, радіоведуча Люкс FM та співачка. Працювала на «Русское Радио Украина» та була учасницею групи «Selfy». PRessA поспілкувались з Тетяною про її шлях до успіху, мотивацію, сміливість до змін та вміння реалізуватись у трьох сферах одночасно.

By Анна Завірюха, назад

Таблетки від безсоння або чому так важливі нічні радіоетери?

Чули цей вислів з вуст сучасного покоління , що радіо – прожитий етап і нікому не цікава і не потрібна штука? Так, багато свідомих людей знають, що це не так і багато науковців довели, що радіожурналістика володіє найбільшою аудиторією. Для значної частини авдиторії ранкові чи вечірні шоу – своєрідний ритуал чи традиція, згідно з яким радіо стає для них невід’ємною частиною життя. Що ще дає нам радіо у свої так звані «другі зміни” і чому ці нічні радіоетери таке не часте, але таке важливе явище в радіопросторі?

Нічні радіоетери: вікно в таємне

Таке визначення другозмінним програмам дала міжнародна організація ЮНЕСКО. Недарма говорять про те, що вночі все відбувається інакше.  І абсолютно правдиво хоча б тому, що на психологічному рівні вночі людина стає більш розкутою, вільною та сміливою, а тому їй простіше сприймати важливі та глибокі філософські речі. Поширюють це твердження і засоби масової інформації.

Пам’ятаєте, ще за часів нашого дитинства на телебаченні фільми «цікавого» змісту показували лише у певний час доби? Така ж сама ситуація була із нічними радіоетерами, враховуючи особливості нічного мовлення та авдиторію, яка є споживачем у цей момент. У минулі десятиліття у темний час доби часто по радіо можна було почути «дорослі» теми у програмах, трансляції вечірок з барів та пабів, радіотрансляції фільмів, п’єс, читання книг під грифом 18+. Але це все в минулому, бо… Дорого. Мабуть чи не єдиний випадок, коли відсутність грошей зіграла позитивну роль і радіо перестало перетворюватися на прірву (у випадку розпущеності нічних програм). Сьогодні мало де існує розподіл денний/нічний формат, а радіомовлення стало цілодобовим. Деякі радіостанції в нічний етер ставлять повтори або записи готових програм та запланований плейлист, а інші – мовлять у реальному часі, таким чином укріплюючи зв’язок з користувачами. Так, це затратно, але ж наскільки важливо.

Як стверджував французький поет та драматург Жан Тардьє: «Радіо – це свого роду голос всього людства, яке вдень і вночі говорить саме з собою» і хоча вночі цей голос почав говорити не одночасно із днем, та уже варто відмітити велику кількість прихильників, для яких нічні радіоефіри стали панацеєю і  рятівним засобом, коли безсоння. Хто ж вони, ці відчайдушні слухачі?

Хто слухає нічні радіоетери?

«Ніч, навколо всі сплять, і створюється враження, ніби голос, що звучить з динаміка, звертається тільки до вас, рятуючи від самотності, пробуджуючи уяву і схиляючи до спілкування по душах…». Як ніколи більше влучна цитата в контексті сьогоднішньої теми, а все тому, що головні герої сьогоднішньої розповіді – водії.

Так, саме вони складають левову частку авдиторії радіо і саме вони є головною цільовою авдиторією програм «другої зміни». Для них важлива жива комунікація. Саме голос ведучого дозволяє слухачам відчути себе менш самотніми у нічній тиші, саме він створює відчуття присутності поряд живої душі – відчуття, яке інтернет та соціальні мережі дати не можуть.

Як зауважують багато хто із них, ведучі на радіо стають для них «нічним другом», що не дає заснути і піти у свої думки. Самі ж ведучі прекрасно це розуміють, тому у своїх етерах намагаються якомога більше ненав’язливо говорити про «життєве, земне», давати можливість «дзвінка в етер». Це рятує багатьох від нічного безсоння та депресій, даючи можливість побути «наодинці з собою» з кимось, хто не буде дратувати і навязуватися.

Насправді не варто обезцінювати усе те, що відбувається під час «другої зміни», адже такий, здавалося б, неконтрольований процес не поступається значимістю ранковим шоу, наприклад. Радіо дає місце для уяви, чого не може забезпечити телебачення чи інтернет. Ось цей міцний зв’язок слухача із голосом з динаміка, що не розривається з часом доби – мабуть, найбільший плюс, який не дасть радіо зникнути з наший радарів. 

Авторка: Ліза Москаленко

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/kudi-znikli-novorichni-myuzikli/

https://pressassociation.org.ua/ua/uspishnij-televeduchij…

By Ліза Москаленко, назад

«Четверта влада» в Україні: міф чи реальність?

«Четверта влада» – саме так журналістику колись назвав Томас Карлайл (шотландський письменник, есеїст та історик). Однак якими є насправді умови такого терміну й чи можливо назвати ЗМІ ще однією гілкою влади в Україні? 

Як відомо, існує три гілки влади: законодавча, виконавча та судова. Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. «Гілками влади» називаємо тих, хто подає, розглядає і створює закони, а також контролює їх виконання.

Чи є тут місце для журналістики?

Ще з часів Томаса Карлайла чи можливого іншого автора цього вислову – Жан-Жаку Руссо, журналісти виконували важливу роль у суспільстві. Вони поширювали інформацію, вислови впливових людей чи матеріали, які в майбутньому могли змінити щось в одній із трьох гілок влади.

«За допомогою масової інформації можна впливати на громадську думку як стан масової свідомості. Масові комунікації сприяють тим самим найкращій реалізації цілей суб’єктів соціальних інтересів. Цей факт став підставою виникнення терміну «четверта влада», яка наділяє масові комунікації якимись особливими владними повноваженнями» (з роботи «Четверта влада як соціологічна категорія»).

Зараз журналісти – це ті, хто безпосередньо стоїть між суспільством і гілками влади. Оскільки ми живемо в епоху, коли володіння інформацією ототожнюється з можливістю певного керування людьми, то засоби масової комунікації можна вважати ще однією гілкою влади. В історії було багато прикладів, коли висвітлення конфліктів, судових процесів, протестів, арештів, або революцій впливали на зміни в судовій системі, внесення змін до Конституції чи навіть до референдумів й зміни влади. 

Однак є умови, за яких можна припустити формулювання «четверта влада» стосовно журналістики: дотримання всіх стандартів й публікування важливих матеріалів політичного, громадського чи судового характеру.

В контексті глобалізації владу преси заведено вважати першою, а не четвертою. Власне використання виразу «влада преси» й характеризує цю епоху. Поява нових засобів зв’язку та інтернету гарантувала нові можливості для поширення інформації: оперативніше, чіткіше, актуальніше. Журналістика отримала змогу використовувати глобальні всесвітні перетворення на свою користь. Вона стала ще ближчою до суспільства й, безумовно, той вплив який створюють ЗМІ зараз не можна порівняти, скажімо, з ситуацією в кінці ХХ століття.

Проте іншої думки український політичний журналіст Вадим Карп’як: «Існує вислів, що журналістика – четверта влада, з чим я не до кінця погоджуюсь. В Україні є три гілки влади: законодавча, виконавча та судова. Кожна з яких є законом. Журналісти висвітлюють закони, впливають на певні рішення, але не створюють й не приймають їх».

Подібна позиція описана у праці «Четверта влада» як соціологічна категорія» (Науменко Т.В.): «Четвертою владою ЗМІ бувають лише у двох випадках: перший – коли вони транслюють обов’язкові для виконання рішення законодавчої, виконавчої та судової влади; другий – коли власні виступи ЗМІ щодо законодавчих актів розглядаються як обов’язкові для обліку під час прийняття рішень владою».   

Узагальнивши, можна сказати, що вираз «четверта влада» однозначно прийнятий суспільством. Хоч і за часів СРСР це прийнято було використовувати виключно до західної журналістики, проте зараз, у незалежній Україні й умовах всесвітньої глобалізації, роль засобів масової комунікації у громадянському житті переоцінити важко. Актуальним лише залишається питання «прозорості» медіа й журналістики в цілому.

«Четверта влада» в Україні

Кому довіряти серед українських ЗМІ залишається обрати кожному. Однак не можна пройти повз всі ті спільні кроки, які пройшли журналісти за понад 30 років існування незалежної журналістики.

Поява недержавних телеканалів, інформагенцій та преси, створення потужного сегмента інтернет-ЗМІ стали першим кроком для незалежної журналістики. Від телеканалу «Тоніс», який у 1992 році переїхав до Києва до створення «Української правди» у 2000 році Георгієм Гонгадзе та Альоною Притулою. Саме УП до сьогодні вважають українці найнадійнішим джерелом інформації. Саме Гонгадзе довів, що та журналістика, яка є «незручною» владі може і повинна змінювати країну, це однозначно приклад четвертої влади.

Іншим важливим кроком для журналістики як незалежної гілки влади стало роздержавлення преси, тобто вихід кількасот друкованих видань з-під контролю органів влади та місцевого самоврядування. Проте з’явилась проблема у фінансуванні: багато ЗМІ почали фінансувати олігархи, що впливає на матеріали медіа.

Доступ до публічної інформації. Навіть попри всі вади виконання цього закону, перемога нашого медіасуспільства у можливості за допомогою доступу до публічної інформації контролювати державну владу й місцеве самоврядування. Водночас державні органи стають прозорішими, а дедалі більше даних — відкритими та доступними для медіа.

Прозорість медіавласності. Хоч і недосконалий, закон про прозорість медіавласності змусив багатьох політиків та бізнесменів розкрити свої зв’язки з медіа. А декого навіть втратити сумнівні медіаактиви. Проте навіть без юридичних наслідків ініціатива все одно дає суспільству розуміння, хто «замовляє музику» в медіапросторі.

Журналістика в Україні – це механізм, що постійно переживає певні зміни. Вбивства медійників, цензура, скандали й володіння ЗМІ політиками чи олігархами не до кінця дають зрозуміти суспільству, що функції, які повинні виконувати журналісти в Україні, їх виконують. Їм залишається лише зрозуміти, що на меті четвертої влади завжди будуть інтереси українців. Це, власне, й відрізняє звичайних журналістів від четвертої влади.

Авторка: Лілія Брезгунова

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/fortune-istoriya-dilovogo-zhurnalu/

https://pressassociation.org.ua/ua…

By Лілія Брезгунова, назад

Куди зникли новорічні мюзикли?

Чи пам’ятаєте ви ті часи, коли вся родина збиралася біля телевізора і чекала певного часу, щоб подивитися неймовірний музичний перформанс? Згадають лише одиниці, але новорічні (та й не тільки) мюзикли – унікальна сторінка, ціла епоха музичного і телепростору. Для когось це просто атмосферний фон для настрою, а для когось цілий ритуал, без якого Новий рік не Новий рік. У будь-якому випадку новорічні шоу додають святу веселощів та повертають у минуле, навіючи дух ностальгії.

У чому ж феномен шаленої, але і такої ж швидкоплинної популярності?

Що таке  телемюзикли і з чим їх їдять?

Назва «музичні фільми» ( а саме так ще називають телемюзикли) очевидно говорить сама за себе. Тут присутнє усе від естрадної класичної музики до драматичного мистецтва, це своєрідна інтерпретація музики у візуал, який кіномитці намагаються передати усіма можливими виражальними методами і засобами. 

Ефект від перегляду стрічки покликаний допомогти фантазії якомога детальніше відчути і пропустити крізь себе усю глибину емоцій та почуттів, закладених у картину. Тут найважливіше – настрій, створений і переданий глядачу: легкий, ненав’язливий і виключно позитивний. А у період новорічних свят саме тематичні мюзикли створювали неймовірну атмосферу, котру неможливо було передати нічим іншим.

Особливою ознакою вітчизняних і близько закордонних картин була участь виключно зіркових акторів-співаків, відповідно саме вони спричиняли високі рейтинги переглядів. Авжеж, незвично було побачити улюблених знаменитостей в образах добре знайомих персонажів казок, легенд та історій. Шалену популярність у свій час отримали мюзикли з улюбленою усіма провідницею  Вєркою Сердючкою, спектаклі з Аллою Пугачовою, Богданом Ступкою, Миколою Яковченком та іншими.

Але ж куди це все поділося?

Що сталося з мюзиклами і куди вони зникли? 

Зараз на екранах украй рідко можна побачити новорічні музичні фільми нового виробництва, у крайньому випадку вони виходять у прокат раз на пару років і уже не такі значні за розмахом. Чому? У першу чергу це сталося через великі витрати на продакшн та дуже низьку окупність. Забезпечити фінансово і матеріально таку вагому картину не під силу самостійно державним або приватним телекінокомпаніям. Вони переходять у новий формат, частіше не телевізійний, наприклад, у театральні спектаклі чи вистави. 

Чи можна сказати, що новорічні мюзикли – прожитий етап? 

Звичайно, що ні. Вони все ще продовжують радувати око поціновувачів атмосферних веселощів і старих добрих святкувань. Не в такому форматі як раніше, проте медійники з усіх сил намагаються створити глядачам прекрасний новорічний настрій. Наприклад, цього сезону в прокат вийшло шоу «Нова Снігова Королева», сучасна адаптація відомого літературного твору у виконанні циркових артистів, відомих зірок, співаків та купи спецефектів. 

Тому можемо запевнити – новорічні мюзикли нікуди не зникли, вони адаптувалися під нові реалії і вимоги глядачів і надалі продовжують творити для нас неймовірну святкову атмосферу.

Авторка: Ліза Москаленко

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/uspishnij-televeduchij-yakij-vin-mikola-s%d1%94rga

https://pressassociation.org.ua/ua/bloging-kino-ta-media-velike-intervyu-nadin-medvedchuk…

By Ліза Москаленко, назад

Що потрібно знати про ранкове радіо? Анна Астровська про власний досвід

Чи замислювались ви чим відрізняється ранковий ефір на радіо від денного, вечірнього або нічного? У чому його особливості? Ранок – важливий час для кожного, адже саме тоді людина задає собі настрій на цілий день, обирає в якому стані бути сьогодні, які думки нести з собою, дарувати людям посмішку чи похмурий вигляд. Саме тому ранкове радіо – час для позитиву, гумору, приємних та цікавих новин, музики та посмішок. 

Ранкове радіо – зручний інструмент для чудового початку дня в будь-якому місті: в автомобілі, вдома, в офісі чи в громадському транспорті. Приблизно з 9 до 11 години радіо слухає найбільша кількість людей, тому ранкові програми мають бути максимально якісними, цікавими й легкими для сприйняття. Існує багато нюансів та особливостей у веденні ранкових програм на радіо. Що ж потрібно зробити, аби ранковий ефір був дійсно вдалим?

Особливості ранкового радіо

1) Музика має бути знайомою для слухача, тому зранку вмикають хіти та всім відомі пісні. Список музики має уникати стильових і жанрових контрастів (реп, рок, клубна музика) та нових пісень, адже тоді люди можуть дратуватись через те, що мають прислуховуватись, звертати увагу на слова, відволікаючись від основних ранкових справ. У таких ранній час краще вмикати енергійну, бадьору й не довгу музику.

2) Чергування композицій. Тільки вранці вони є найбільш гнучкими та ліберальними. Зранку час на добірку пісень одного композитора в рази менше, ніж вдень. Йдеться насамперед про темп, стилістику композицій, тому що в ранкової фонотеки немає крайнощів.

3) Час виходу програми. Її середній хронометраж – 3-4 години. Більшість ранкових шоу на радіо розпочинають свою роботу з 7:00.

4) Інформація. Новини можна подавати порціями – два рази на годину. Перший блок новин має бути дуже оперативним без навантажень і негативу, лише сухі факти. Другий блок – новини одним рядком: короткий динамічний перелік найгарячіших останніх подій. 

5) Ранкове шоу – це в першу чергу особистість радіоведучих. Аудиторія позитивно відгукується на діалоги та бесіди ведучих зі слухачами, розіграші, вікторини. Швидкість подачі матеріалу в ранковому шоу дуже важлива, але на передньому плані має бути потік миттєвої інформації, наприклад, про погоду, час і т.д..

6) Спеціальні рубрики. Слухачі дуже полюбляють цю частину ранкової програми на радіо, наприклад, вітання іменинників, гороскопи, поради для домогосподарок, короткі огляди преси, анекдоти тощо. Одна з найголовніших функцій радіо – розважальна, тому інтерактивності, що створюють зворотний зв’язок, завжди користуються великою увагою. Це дає можливість слухачу брати участь у ході програми, бути героєм якоїсь гри, продемонструвати свої здібності та отримати приз від радіостанції. 

7) Гості. На ранкові програми часто запрошують відомих особистостей, щоб поспілкуватись, поставити цікаві запитання й передати слухачам легку, дружню атмосферу. Іноді інтерв’ю можуть бути записані раніше ефіру, іноді з людиною зв’язуються й спілкуються по телефону.

Отже, ранкове радіо – поле творчості, інтерактиву, гарного настрою, корисної та розважальної інформації. Але як воно на практиці, вести ранкове шоу?

Досвід роботи й поради від Анни Астровської

Анна Астровська – ведуча раннього шоу «Wake up show» на Power

Спеціально для PRessA ведуча розповіла про особливості ранкових програм на радіо, секрети й поради для успішного ведення ефіру: 

📌 Як бути бадьорим, коли о 7 ранку вже потрібно розпочинати ефір?

Зазвичай ведучі, які збираються вести ранкове шоу, це саме той тип людей, які рано прокидаються і їм це зручно. Я вважаю, що це стиль життя, і коли ти прокидаєшся рано вранці та їдеш на ефір, ти заряджаєшся емоціями, адреналіном, у тебе вистачає енергії на цілий день вперед.

📌 У чому для тебе особливість саме ранкових програм на радіо?

Глобально я вважаю, що ранок для людини – найголовніша частина дня. Для мене дуже важливо, що я несу корисну інформацію, класну енергетику на всю країну. Відчуття власної користі для суспільства і люди, які слухають вранці нашу радіостанцію, а потім дзвонять і пишуть: «Дякую, ви заряджаєте нас на цілий день» є дуже важливим для мене.

📌 Чи можна виділити одне і найголовніше вміння в цій професії?

Для мене це вміння вмикатись, бо коли ти 5 днів на тиждень прокидаєшся дуже рано і маєш їхати на роботу, не завжди в тебе прекрасний настрій, гарне самопочуття і так далі. У мене таке було: фізично організм дуже втомився й хотілось спати, але коли я знаю, що час починати ефір, можу прокинутись за лічені секунди й налаштуватись.

📌Що є більш важливим – голос радіоведучої чи жарт в ефірі?

Звичайно голос, адже якщо в тебе буде сумний голос, то ти не зможеш нормально пожартувати. Навпаки, якщо у людини легкий, веселий голос з посмішкою, то будь-яка новина чи жарт буде нести позитив. Також дуже важливо самовідчуття, щоб не грати радісну людину 4 години в ефірі (що дуже складно і навіть неможливо), а дійсно бути такою.

📌 Як веселитись в ефірі, якщо поганий настрій?

Особисто я в такі моменті наспівую свою улюблену пісню і сама собі покращую настрій, адже це – майстерність. Слухачам байдуже, що відбувається в твоєму житті, вони вмикають радіо і хочуть почути веселий, радісний голос ведучої. Це про досвід і професіоналізм.

Авторка: Анастасія Заволока

Читайте попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/moralni-normi-zhurnalista-profesijna-etika/

https://pressassociation.org.ua/ua…

By Анастасія Заволока, назад

Журналістика в обличчях. Анастасія Норіцина про власний шлях

Велика серія інтерв’ю з молодими представниками журналістських професій починається з цього матеріалу. Чому саме журналістика, чому саме молоді спеціалісти, а не люди з багажем досвіду? Мені цікаво дослідити свіжий погляд на медійний світ. Вам теж хочеться почути ровесників, котрі досягли успіху, незважаючи на юний вік? Як це у 18 років почати влиття у медіасвіт? ЦІ та інші питань, які «болять» кожного новачка. Ласкаво прошу до прочитання!

Вона поставила на терези юриспруденцію та журналістику, при вступі її зустрічала сама директорка інституту, а зараз щодня поринає у курйозний світ української політики. Про історію свого журналістського шляху, першу зйомку «калюжі крові» та роботу редакторки ранкового шоу на 2 курсі розкаже Анастасія Норіцина – журналістка та кореспондентка у Верховній Раді від телеканалу «Апостроф». Свій шлях у медіа вона почала ще зовсім юною, тому вже має чим здивувати. 

📌Розкажи щось про свій бекграунд: де навчалась, працювала?

Закінчила я Інститут журналістики Грінченка. Практику на 2 курсі почала проходити в найбільшому, на той час, інформаційному телеканалі «112 Україна». Був 2017 рік, і це стало моїм першим місцем роботи. До того ж це був хороший старт і досвід. Щоправда у листопаді 2018, коли канал змінив власників (мається на увазі купівля телеканалу Тарасом Козаком і Віктором Медведчуком, – ред.), а разом з цим почалися і зміни в інформаційній політиці холдингу – тоді я звільнилася.

«Хотіла вступати в Одесу, мала білети на Київ»

📌 Чому спочатку обрала журналістику? А далі саме тележурналістику? 

Історія із журналістикою в мене склалася не одразу. Коли я закінчила школу, обрала два напрями: юриспруденції та журналістика. Хоч я жила в селі, але все одно я подала документи в усі великі міста України і вже майже була готова їхати саме в Одеський університет навчатися, в Одеську юридичну Академію. Готуючи вдома копії всіх своїх документів для вступу в Одесу, я отримала дзвінок із Києва, де сказали: «Ми вас чекаємо, ви пройшли на журналістику. Завтра останній день подачі документів».  Це подзвонили із Грінченка. Це був вихідний день, але мене навіть вийшла директорка Інституту журналістики зустріти. Було надзвичайно приємно, бо я дійсно ледь не остання, хто прийшов у фінальний день подавати документи. Ми з нею познайомилися, я їй сподобалася, і вона мені дуже сподобалось. 

Щодо тележурналістики, то роль у цьому зіграв поділ в інституті. Дали вибір: фотокореспондент або ж тележурналіст. Фотографії у мене не завжди вдаються, а от ТБ дійсно манило. 

📌 Чим, на твою думку, відрізняється тележурналіст від журналіста з онлайн-медіа, наприклад? 

Є велика різниця у способах донесення інформації. Тележурналіст має не тільки донести суху інформацію, а ще й продемонструвати це наочно. Картинка – ось що дуже важливо на телебаченні. І ще плюс ТБ в тому, що воно різнопланове. Ти можеш експериментувати з форматами, кадрами, навіть пропонувати й втілювати власні проєкти. У прямому ефірі можна вести жваву дискусію без того, що потім редактор щось виправить, щось скаже переписати. На щастя, зараз тележурналістика осучаснилась. Це не нудна класика.

📌 Ти швидко звикла до роботи на камеру чи докладала для цього зусиль?

Мені було страшно. Я вся трусилася. Моє перше включення було з місця вбивства в 17 років. Ось таке веселе завдання дали. До того я не працювала на камеру. Більше робила сюжети, могла брати інтерв’ю, де зробити кілька дублів не проблема. Отже, я приїхала до двору, де вбили людину. А це зима, тому кров на снігу було дуже видно. Я ще не знала як правильно починати, про що розповідати. Тому й ляпнула на включенні: «Ось тут велика калюжа крові», а оператор ще й показав її зблизька. Виявилось, що такі кадри і слова взагалі табу… Надалі я все частіше робила фейкові включення, показувала їх редакторам, щоб знати свої помилки. Тепер камера – мій друг.

📌 Ти працюєш кореспонденткою у ВР. Як тебе сприймають колеги та самі депутати? 

Перше хочу сказати про колег. Я обожнюю свою редакцію. За життя змінила 3 колективи і маю з чим порівняти. Зараз у нас дійсно команда. Щодо колег у Верховній Раді, то конкуренція є, це сильно відчувається. Проявляється найбільше в моменти брифінгів. Ти хочеш взяти інтерв’ю, а тебе відштовхують, просто не підпускають до депутата, аби твій телеканал залишився без коментаря. Навіть не хотіли потримати мікрофон, коли була крайня потреба. Ставились скептично: «Ти хто? Що ти знаєш?». Мала враження, що всі такі розумні, а я недостатньо… Однак позитиву не менше. У стінах парламенту я зустріла багато крутих журналістів, які не один рік працювали там. Вони допомогли мені адаптуватись, навчитись. 

«Я ніколи не залишаюсь осторонь»

📌 Чи стикалась у професійній діяльності з ейджизмом чи сексизмом? Якщо так, то поділись досвідом.

Про ейджизм точно сказати не можу. Сексизм, звичайно, мав місце в моїй кар’єрі. Найчастіше це ситуації, коли тебе не сприймають серйозно. Ти просто для інших приваблива, розумна дівчинка. Можуть дозволити некоректну поведінку, якісь натяки, жарти. Чоловіки (наприклад, ті ж депутати) можуть схопити за талію. З колегами таке було. І це зневага, дуже прикро… Хоча зараз субординацію цінують більше.

📌 Що найскладніше в роботі кореспондента? Які якості для цього потрібні? 

Мабуть, доносити людям правду, хоч це наша основна робота. А ще складно іноді з редакторськими правками. Ти хочеш одне, редактор інше. Не складно здогадатись, що буде у фіналі. 

Щоб бути кореспондентом, треба мати терпіння та берегти нервові клітини, бути не просто професійно підготовленою людиною, а ще й морально витривалою.

📌 Чи легко залишатись осторонь і лише слухати те, що говорять тобі, без можливості заперечити? 

Я ніколи не залишаюсь осторонь, якщо тема мене стосується чи цікавить. Завжди заперечую те, з чим не згодна. Я така людина – доводжу свою думку до кінця. Звичайно, якщо помиляюся, то не боюсь це визнати та вибачитись, коли доречно. Але мовчати не моя тема. Утримуюсь лиш тоді, коли тема чи ситуація мене ніяк не стосується.

📌 Як ти вважаєш, робота журналіста в Україні недооцінена? Чому?&nbsp

Однозначно. Люди звикли думати, що от журналісти такі погані, хочуть «нарити» на тебе бруд, ним облити та ще й зверху чимось присипати. Або інша категорія людей, які не сприймають твою роботу серйозно. Але це важка робота, хоч і цікава. Мене «болить», що українці зневажливо думають про наш фах.

«Мене надихають люди»

📌 Як твої близькі люди ставляться до професії? Чи підтримують?

«Обирай свій шлях сама» – так сказали мені батьки, коли я вирішувала зі вступом. На днях я спробувала себе в ролі ведучої підсумкового випуску новин, то мама з татом розіслали це відео усім родичам і друзям.

📌 Кажуть, що тележурналісти мають дуже сильні руки, адже постійно тримають мікрофон. Правда чи міф?

Думаю, що це правда. Бо мікрофон справді важкий, особливо під час затяжних брифінгів чи інтерв’ю. Одну руку доводиться підтримувати іншою. Я займаюсь спортом, то може не так це відчуваю, як інші. Тому моя порада тележурналістам – робіть тіло сильним.

📌 Де віднаходиш натхнення? Хто слугує прикладом для тебе?

Мене надихають люди. Натхнення приходить, коли родичі, знайомі, друзі, керівництво чи просто незнайомці дають зворотний зв’язок та слова подяки за донесену інформацію. Це окриляє. Багато новин, про які розповідаю в етері, я дублюю в Інстаграм. Там зручніше отримати фідбек. Часто читаю коментарі в Ютуб під нашими відео або в інших соцмережах. Критику я теж люблю, сприймаю її з посмішкою, бо це рухає мене вперед. 

Приклад мені подають інші професіонали з колосальним досвідом. Звичайно, я завжди дивлюсь безліч інтерв’ю, політичні ток-шоу. Обожнюю читати статті, написані гарною цікавою мовою з елементами розслідувань.

📌 Які поради можеш дати людям, що планують пов‘язати життя з журналістикою? 

Будьте допитливими та комунікабельними, а також готуйтесь до купи недоспаних ночей, відкладених планів, віддачі на всі 100%. А ще важливо усвідомлювати: обирай тільки ті теми, які тебе самого цікавлять. Чому? Бо інакше твій матеріал не матиме успіху, буде нудним. Так, ти можеш зробити його без кайфу, зробити вчасно і ніби нормально. Однак він точно не назбирає мільйони переглядів, коментарів. 

Хочеться побажати всім людям, незалежно від професії, безперестанного навчання. Особливо зверніть увагу на мови. Це відкриє вам ще більше шляхів до інформації та кар’єрного зростання.

Авторка: Ліза Бровко

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/serednovichna-hvoroba-v-suchasnosti-abo-chomu-seksizm-dosi-shiritsya-svitom/

https…

By Ліза Бровко, назад