радіо

Радіо «Байрактар» або як зараз діє фреймінг

Нещодавно у пості в інстаграмі ми з вами говорили про фреймінг і його прямий вплив на аудиторію під час війни. Найяскравішим прикладом використання цього прийому є радіостанція «Байрактар», що виникла у березні цього року, під час повномасштабного російського вторгнення, замінивши колишнє «Русское радио Украина». Цікава паралель, чи не так?

Трішки історії

Якщо заглиблюватися у історію, то можна навіть без допоміжних матеріалів зрозуміти, що таке «Русское радио» і звідки воно. Його українська філія з’явилася у 2001 році, через досить довгий час після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності. Для чого – риторичне питання. Проте після початку російської агресії 2014 року радіокомпанія перейшла під егіду ТАВР Медіа. Це група радіостанцій, створених громадянами України на території України. Також радіокомпанія заявила, що «не має жодних господарських та юридичних стосунків з російською компанією Руская Медіа-група». Але в етері до останнього продовжували звучати російські пісні, програми велись російською, а перша україномовна пісня з’явилася лише у 2016, коли законодавством України була встановлена квота на україномовний контент. Від 19 травня 2022 офіційним позивним «Русское радио Україна» – є радіо «Байрактар». Як живе перше повноцінне українське радіо, створене під час війни, та і ще й з таким бекграундом?

Фреймінговий Байрактар

Радіо Байрактар у воєнний час покриває 79 міст України і планує розширювати свою мережу на всю Україну. Спіймати онлайн-станцію можна і на тимчасово окупованих територіях півдня та сходу, а також у Криму. Свідомо можемо зрозуміти, яку колективну думку доносить радіостанція у маси та власне який контент транслюється, адже і сама назва, і ідеї, що  пропагуються ні що інше, як результат фреймінгу. Чому?

Від самого початку війни в Україні у широкий вжиток увійшло досить багато слів, які раніше використовувалися не у тому значенні, що й зараз. Наприклад, розтяжки-закладки, прильоти-гради і багато інших. Можливо ми навіть не надаємо цьому значення, але використання таких слів у мас-медійному просторі, у буденному житті, чи зміна значень інших слів зі звичних на більш воєнний підтекст, так би мовити їх «воєнізація», ні що інше як фреймінг або по-іншому пропаганда.

Як пропаганда діє на людей? Все доволі просто, якщо не дивитися на складність визначення. Підсвідомо асоціюючи те, що напряму пов’язане з війною, і, як не дивно, з чимось хорошим (а у нашому випадку літальні безпілотники Bayraktar TB2, які активно і успішно допомагають Збройним Силам знищувати ворога на полі бою), будь-що, що отримає таку ж назву автоматично матиме такий же успіх. Так діє на споживачів прийом з маркетингової сторони. Якщо ж дивитися зі сторони масового впливу, то люди будуть сприймати те, що їм припідносять виключно у такому світлі, у якому це потрібно (спєцоперація так спєцоперація). Це означає, що, якби радіо Байрактар з’явилося в Україні, наприклад, у 2010, навряд чи воно взагалі мало успіх і не піддалося би масовому хейту, зважаючи на те, що це назва ударного військового об’єкта. А сьогодні це фактично доходить до рівня возвеличування. 

Ти хотів контенту? Тримай українське!

Колись в ефірі телеканалу М2 існував Військовий хіт-парад, який вів Карім Гуламов, що нещодавно загинув у боях на Донбасі. Суттю музичного наповнення програми були пісні, котрі випускають українські митці-захисники, або патріотичні пісні, котрі підтримують силу духу наших військових. Такі ж ідеї контенту можемо почути на радіостанції. Тут в основному – нові українські пісні, народжені війною, старі добрі українські балади та драйвова попса, а також безсмертна українська класика від 60-х і аж до 00-х. Чи це той самий фреймінг? Так, адже вашу культурну свідомість направляють у бік якісної автентичної української музики, змушуючи врешті-решт забути про руснявих співаків ротом. 

Це доволі правильна позиція. Адже, по-перше, це дає можливість охопити широкі маси і у правильний час змінити русло потоку їх думок. По-друге, протягом багатьох років рф знищувала українських музикантів і співаків, зокрема, крала чи привласнювала їх роботи і ми просто не розуміли, де своє, а де – чуже. Цей  віковічний ланцюг стер кордони і оригінальність української музики, її автентичні ноти звучання і унікальний  контекст. А зараз як ніколи підходящий час, аби першочергово зрозуміти для себе хто ми.

Внутрішня орієнтація наповнення радіо Байрактар якнайкраще виправдовує мішанину, що грає в ефірі. «Музика української Перемоги» – таке гасло радіостанції, і, мусимо зізнатися, воно повністю працює, адже багато військових у вільні хвилини ловлять хвилі і слухають Назарія Яремчука і «Без Обмежень». Усе тому, що через музику можна багато чого сказати, передати багато емоцій і змусити відчувати те, що хочеться сказати без слів. Правильний підбір такої музики допомагає створювати особливі плейлісти, що керуються необхідними емоціями, що має відчути слухач. Фреймінг?

Що далі…?

Та усе ж таки відкритим залишається питання: що ж буде з радіостанцією після української перемоги, якщо місія буде виконана? Знову переформатування чи попри усе «Байрактар» залишиться національним героєм і культурним надбанням? Відповіді на ці питання дасть час… 

Авторка: Ліза Москаленко

Попередні матеріали авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/%d1%94vrobachennya-%d1

https://pressassociation.org.ua/ua/tabletki-vid-bezsonnya-abo-chomu-tak-vazhlivi-nichni-radioeteri…

By Ліза Москаленко, назад

Особливості жіночого й чоловічого мовлення

В медіа сфері працюють і жінки, і чоловіки, займаючи різні посади, виконуючи різні ролі та функції. Основним аспектом у роботі в ЗМІ є комунікація, спілкування та робота з інформацією. Чи замислювались ви, як людьми сприймається жіноче й чоловіче мовлення? У чому їх різкі відмінності й особливості? Хто є більш ефективним у ролі ведучого чи диктора: чоловік або жінка?

Мовлення — це процес породження мови чи спілкування за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.

Психологи виділяють такі функції мови у спілкуванні:

1) засіб існування, передавання і засвоєння суспільно-історичного досвіду;

2) засіб інтелектуальної діяльності (сприймання, мислення, уяви);

3) засіб комунікації.

Гендерні особливості в процесі комунікації створюють певну специфіку сприйняття того чи іншого мовлення. Чоловіки сприймають переважно лівою півкулею головного мозку, яка відповідає за аналітичне мислення людини і його вербальне втілення. Жінки сприймають як лівою, так і правою півкулею, що відповідає саме за обробку інформації, як виражена символами й образами, а не словами.

Помітним в житті стало те, що жінка в спілкуванні близька до формату співробітництва, а чоловік до стилю конкуренції. Виходячи з цього, вони використовують різні способи комунікації: представники сильної статі тяжіють до самоствердження й домінування, а жінки більше дотримуються почерговості мовлення. 

Варто зауважити, що навіть реакція на зворотне повідомлення у людей досить різна: жінка сприймає це більше як знак взаєморозуміння; чоловіки ж сприймають як інформацію, що може не збігатися з їх розумінням, підлягати сумніву.

Мовлення чоловіка

Ми вже зрозуміли, що у різних статей комунікація та сприйняття інформації відбувається по-різному. Що характерно для мовлення чоловіків? 

Стриманість.Розмірковування.Якісний підбір слів до свого висловлювання.Висловлювання чоловіків пряме, тверде, іноді різке та дещо грубе, прямолінійне. 

Є встановлені норми поведінки чоловіків, які від них очікує суспільство. Наприклад, нам завжди казали, що справжні чоловіки не мають показувати своїх переживань, завжди бути лідерами, фізично витривалим, незалежним і стійким.

Існують такі особливості комунікативної поведінки у представників сильної статі: 

1) Мета. Чоловіки охоче спілкуються, коли знають мету даної розмови, адже для них важливий результат.

2) Зміст розмови. Чоловіки схильні говорити більше про політику, роботу та спорт, ці теми зазвичай даються при розмові їм досить легко. Також, вони нерідко при розмові можуть хвалитися своїми досягненнями, успіхом або перемогами.

3) На роботі. Чоловікам важливіше займатись необхідними справами і розмовляти по роботі, не відволікаючись на розмови з колегами. Цікаво, що вони не полюбляють консультування, адже зазвичай скептично ставляться до навчання. 

4) Роздуми. Іноді їм складно прямо висловити свої почуття й міркування, тому чоловіки частіше за все роблять це мовчки, а висловлюють вже остаточні думки й висновки.

5) Слухання. В середньому чоловік уважно слухає жінку 10-15 секунд. Це пов’язано з тим, що чоловік намагається дати готові поради, не задаючи зайвих питань. 

6) Стислість. Чоловіки більш категоричні у висловлюваннях, тому їх мова досить коротка.

7) Емоційність. Часто чоловіки приховують свої почуття, тому їх мова менш емоційна, проте більш недбала й розкріпачена.

Мовлення жінок

Чим саме характеризується жіноче мовлення, на відміну від чоловічого?

Витонченість слів.Насичена лексика.Експресивно-забарвлена мова.Висловлювання жінок більш спокійне, довірливе, мирне, іноді наївне.

Нас навчали з дитинства, що справжнім жінкам личить бути терплячими, мудрими, сентиментальними, ніжними, тендітними тощо. Потреба багатьох жінок до розмови настільки велика, що через відсутність звичайної дружньої розмови навіть на роботі, може погіршуватись настрій, зменшуватись продуктивність і енергія. Ось декілька особливостей комунікативної поведінки представниць слабкої статі:

1) Мета. Для жінок важливий саме процес розмови, а не кінцевий результат. Їх ціль – розташувати співрозмовника до себе.

 2) Зміст розмови. Жінки, на відміну від чоловіків, частіше розмовляють про свої невдачі, охоче обговорюють побутові теми, онови тощо.

3) Роздуми. Свої почуття жінка висловлює легко, тому й розмірковує частіше за все вголос.

4) Слухання. Жінкам характерно уважне слухання й активна участь у розмові. 

5) Невербальні сигнали. Жінки здатні помічати й розрізняти такі сигнали при розмові, як-от: пози, жести, рухи тіла, що здійснюються в момент мовлення. Саме тому вони мають високу чутливіть до прихованого підтексту.

6

7) Емоційність. У жінок звичайно ця риса демонструється більше. Це проявляється в більшому вживанні емоційно забарвленої лексики, вигуків, метафор, порівнянь, епітетів.

В інформаційній сфері людям завжди необхідно спілкуватись, тому варто знати гендерні особливості комунікації, аби ефективніше працювати та краще розумітись. Зазвичай, ці якості проявляються в повсякденному житті, а в роботі всі намагаються дотримуватись встановлених стандартів, правил і норм, аби відповідати працівнику медіа-сфери.

Авторка: Анастасія Заволока

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/shho-potribno-znati-pro-rankove-radio-anna-astrovska-pro-vlasnij-dosvid/

https://pressassociation.org…

By Анастасія Заволока, назад

Все встигати і досягати успіху! Досвід телеведучої Tanya Li

Tanya Li — телеведуча М1, М2, радіоведуча Люкс FM та співачка. Працювала на «Русское Радио Украина» та була учасницею групи «Selfy». PRessA поспілкувались з Тетяною про її шлях до успіху, мотивацію, сміливість до змін та вміння реалізуватись у трьох сферах одночасно.

By Анна Завірюха, назад

Таблетки від безсоння або чому так важливі нічні радіоетери?

Чули цей вислів з вуст сучасного покоління , що радіо – прожитий етап і нікому не цікава і не потрібна штука? Так, багато свідомих людей знають, що це не так і багато науковців довели, що радіожурналістика володіє найбільшою аудиторією. Для значної частини авдиторії ранкові чи вечірні шоу – своєрідний ритуал чи традиція, згідно з яким радіо стає для них невід’ємною частиною життя. Що ще дає нам радіо у свої так звані «другі зміни” і чому ці нічні радіоетери таке не часте, але таке важливе явище в радіопросторі?

Нічні радіоетери: вікно в таємне

Таке визначення другозмінним програмам дала міжнародна організація ЮНЕСКО. Недарма говорять про те, що вночі все відбувається інакше.  І абсолютно правдиво хоча б тому, що на психологічному рівні вночі людина стає більш розкутою, вільною та сміливою, а тому їй простіше сприймати важливі та глибокі філософські речі. Поширюють це твердження і засоби масової інформації.

Пам’ятаєте, ще за часів нашого дитинства на телебаченні фільми «цікавого» змісту показували лише у певний час доби? Така ж сама ситуація була із нічними радіоетерами, враховуючи особливості нічного мовлення та авдиторію, яка є споживачем у цей момент. У минулі десятиліття у темний час доби часто по радіо можна було почути «дорослі» теми у програмах, трансляції вечірок з барів та пабів, радіотрансляції фільмів, п’єс, читання книг під грифом 18+. Але це все в минулому, бо… Дорого. Мабуть чи не єдиний випадок, коли відсутність грошей зіграла позитивну роль і радіо перестало перетворюватися на прірву (у випадку розпущеності нічних програм). Сьогодні мало де існує розподіл денний/нічний формат, а радіомовлення стало цілодобовим. Деякі радіостанції в нічний етер ставлять повтори або записи готових програм та запланований плейлист, а інші – мовлять у реальному часі, таким чином укріплюючи зв’язок з користувачами. Так, це затратно, але ж наскільки важливо.

Як стверджував французький поет та драматург Жан Тардьє: «Радіо – це свого роду голос всього людства, яке вдень і вночі говорить саме з собою» і хоча вночі цей голос почав говорити не одночасно із днем, та уже варто відмітити велику кількість прихильників, для яких нічні радіоефіри стали панацеєю і  рятівним засобом, коли безсоння. Хто ж вони, ці відчайдушні слухачі?

Хто слухає нічні радіоетери?

«Ніч, навколо всі сплять, і створюється враження, ніби голос, що звучить з динаміка, звертається тільки до вас, рятуючи від самотності, пробуджуючи уяву і схиляючи до спілкування по душах…». Як ніколи більше влучна цитата в контексті сьогоднішньої теми, а все тому, що головні герої сьогоднішньої розповіді – водії.

Так, саме вони складають левову частку авдиторії радіо і саме вони є головною цільовою авдиторією програм «другої зміни». Для них важлива жива комунікація. Саме голос ведучого дозволяє слухачам відчути себе менш самотніми у нічній тиші, саме він створює відчуття присутності поряд живої душі – відчуття, яке інтернет та соціальні мережі дати не можуть.

Як зауважують багато хто із них, ведучі на радіо стають для них «нічним другом», що не дає заснути і піти у свої думки. Самі ж ведучі прекрасно це розуміють, тому у своїх етерах намагаються якомога більше ненав’язливо говорити про «життєве, земне», давати можливість «дзвінка в етер». Це рятує багатьох від нічного безсоння та депресій, даючи можливість побути «наодинці з собою» з кимось, хто не буде дратувати і навязуватися.

Насправді не варто обезцінювати усе те, що відбувається під час «другої зміни», адже такий, здавалося б, неконтрольований процес не поступається значимістю ранковим шоу, наприклад. Радіо дає місце для уяви, чого не може забезпечити телебачення чи інтернет. Ось цей міцний зв’язок слухача із голосом з динаміка, що не розривається з часом доби – мабуть, найбільший плюс, який не дасть радіо зникнути з наший радарів. 

Авторка: Ліза Москаленко

Попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/kudi-znikli-novorichni-myuzikli/

https://pressassociation.org.ua/ua/uspishnij-televeduchij…

By Ліза Москаленко, назад

Що потрібно знати про ранкове радіо? Анна Астровська про власний досвід

Чи замислювались ви чим відрізняється ранковий ефір на радіо від денного, вечірнього або нічного? У чому його особливості? Ранок – важливий час для кожного, адже саме тоді людина задає собі настрій на цілий день, обирає в якому стані бути сьогодні, які думки нести з собою, дарувати людям посмішку чи похмурий вигляд. Саме тому ранкове радіо – час для позитиву, гумору, приємних та цікавих новин, музики та посмішок. 

Ранкове радіо – зручний інструмент для чудового початку дня в будь-якому місті: в автомобілі, вдома, в офісі чи в громадському транспорті. Приблизно з 9 до 11 години радіо слухає найбільша кількість людей, тому ранкові програми мають бути максимально якісними, цікавими й легкими для сприйняття. Існує багато нюансів та особливостей у веденні ранкових програм на радіо. Що ж потрібно зробити, аби ранковий ефір був дійсно вдалим?

Особливості ранкового радіо

1) Музика має бути знайомою для слухача, тому зранку вмикають хіти та всім відомі пісні. Список музики має уникати стильових і жанрових контрастів (реп, рок, клубна музика) та нових пісень, адже тоді люди можуть дратуватись через те, що мають прислуховуватись, звертати увагу на слова, відволікаючись від основних ранкових справ. У таких ранній час краще вмикати енергійну, бадьору й не довгу музику.

2) Чергування композицій. Тільки вранці вони є найбільш гнучкими та ліберальними. Зранку час на добірку пісень одного композитора в рази менше, ніж вдень. Йдеться насамперед про темп, стилістику композицій, тому що в ранкової фонотеки немає крайнощів.

3) Час виходу програми. Її середній хронометраж – 3-4 години. Більшість ранкових шоу на радіо розпочинають свою роботу з 7:00.

4) Інформація. Новини можна подавати порціями – два рази на годину. Перший блок новин має бути дуже оперативним без навантажень і негативу, лише сухі факти. Другий блок – новини одним рядком: короткий динамічний перелік найгарячіших останніх подій. 

5) Ранкове шоу – це в першу чергу особистість радіоведучих. Аудиторія позитивно відгукується на діалоги та бесіди ведучих зі слухачами, розіграші, вікторини. Швидкість подачі матеріалу в ранковому шоу дуже важлива, але на передньому плані має бути потік миттєвої інформації, наприклад, про погоду, час і т.д..

6) Спеціальні рубрики. Слухачі дуже полюбляють цю частину ранкової програми на радіо, наприклад, вітання іменинників, гороскопи, поради для домогосподарок, короткі огляди преси, анекдоти тощо. Одна з найголовніших функцій радіо – розважальна, тому інтерактивності, що створюють зворотний зв’язок, завжди користуються великою увагою. Це дає можливість слухачу брати участь у ході програми, бути героєм якоїсь гри, продемонструвати свої здібності та отримати приз від радіостанції. 

7) Гості. На ранкові програми часто запрошують відомих особистостей, щоб поспілкуватись, поставити цікаві запитання й передати слухачам легку, дружню атмосферу. Іноді інтерв’ю можуть бути записані раніше ефіру, іноді з людиною зв’язуються й спілкуються по телефону.

Отже, ранкове радіо – поле творчості, інтерактиву, гарного настрою, корисної та розважальної інформації. Але як воно на практиці, вести ранкове шоу?

Досвід роботи й поради від Анни Астровської

Анна Астровська – ведуча раннього шоу «Wake up show» на Power

Спеціально для PRessA ведуча розповіла про особливості ранкових програм на радіо, секрети й поради для успішного ведення ефіру: 

📌 Як бути бадьорим, коли о 7 ранку вже потрібно розпочинати ефір?

Зазвичай ведучі, які збираються вести ранкове шоу, це саме той тип людей, які рано прокидаються і їм це зручно. Я вважаю, що це стиль життя, і коли ти прокидаєшся рано вранці та їдеш на ефір, ти заряджаєшся емоціями, адреналіном, у тебе вистачає енергії на цілий день вперед.

📌 У чому для тебе особливість саме ранкових програм на радіо?

Глобально я вважаю, що ранок для людини – найголовніша частина дня. Для мене дуже важливо, що я несу корисну інформацію, класну енергетику на всю країну. Відчуття власної користі для суспільства і люди, які слухають вранці нашу радіостанцію, а потім дзвонять і пишуть: «Дякую, ви заряджаєте нас на цілий день» є дуже важливим для мене.

📌 Чи можна виділити одне і найголовніше вміння в цій професії?

Для мене це вміння вмикатись, бо коли ти 5 днів на тиждень прокидаєшся дуже рано і маєш їхати на роботу, не завжди в тебе прекрасний настрій, гарне самопочуття і так далі. У мене таке було: фізично організм дуже втомився й хотілось спати, але коли я знаю, що час починати ефір, можу прокинутись за лічені секунди й налаштуватись.

📌Що є більш важливим – голос радіоведучої чи жарт в ефірі?

Звичайно голос, адже якщо в тебе буде сумний голос, то ти не зможеш нормально пожартувати. Навпаки, якщо у людини легкий, веселий голос з посмішкою, то будь-яка новина чи жарт буде нести позитив. Також дуже важливо самовідчуття, щоб не грати радісну людину 4 години в ефірі (що дуже складно і навіть неможливо), а дійсно бути такою.

📌 Як веселитись в ефірі, якщо поганий настрій?

Особисто я в такі моменті наспівую свою улюблену пісню і сама собі покращую настрій, адже це – майстерність. Слухачам байдуже, що відбувається в твоєму житті, вони вмикають радіо і хочуть почути веселий, радісний голос ведучої. Це про досвід і професіоналізм.

Авторка: Анастасія Заволока

Читайте попередні матеріали цієї авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/moralni-normi-zhurnalista-profesijna-etika/

https://pressassociation.org.ua/ua…

By Анастасія Заволока, назад