Ольга Бондар

Жертва формулювання: яку етику порушують журналісти?

В наш час ЗМІ постають четвертою гілкою влади на суспільство. Медіа стали рушійними силами, які здатні формувати думку мас, руйнувати або створювати стереотипи. Тому саме вони являються середовищем для поширення терміну «мова ворожнечі». Як саме? Читайте далі у матеріалі.

Мова ворожнечі

Як ідентифікує Вікіпедія, мова ворожнечі (англ. hate speech — букв. «мова ненависті», хейтспіч) — практикування агресивних висловлювань, які принижують чи дискредитують людину або групу осіб за ознакою раси (расизм), національності, політичних поглядів, релігії, статі (сексизм), сексуальної орієнтації (гомо-, біфобія), або гендерної ідентичності (трансфобія). До них відносять і встановлений в українській мові, дещо пом’якшений переклад з англ. hate — ненависть, огида, нелюбов; speech — мова, промова, висловлювання.

Ми часто зустрічаємо в новинах формулювання, які ображають певну групу людей, створюючи булінг. Наприклад, фраза «люди з обмеженими можливостями» не доречне, адже всі люди мають обмежені можливості та не вміють, наприклад, літати. Журналісти використовують «страждає», «жертва (чогось)» задля емоційності, що суперечить професійним стандартам.

Тому, для перевірки статті на предмет толерантності, читайте шпаргалку:

Які правові норми забезпечують нам толерантне суспільство?

На законодавчому рівні права людини та дотримання етичних та моральних норм забезпечують такі пункти Конституції України:

— Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

— Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

— Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

— Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

— Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Медіа можуть транслювати мову ворожнечі: цитувати вислови політиків, активістів і діячів без будь-яких пояснень чи контексту. Або можуть її розповсюджувати та створювати, навіть не усвідомлюючи цього. Важливо помічати такі порушення та відмовлятися від даних медіа. Засоби масової інформації несуть відповідальність за дотримання усіх професійних стандартів журналістики, одне з яких – правило етичних та правових норм.

Будьте толерантними та перевіряйте медіа на дотримання професійних стандартів!

Автор: Ольга Бондар

Попередні матеріали цього автора:

https://pressassociation.org.ua/ua/pravda-chi-brehnya-prosti-poradi-yaki

https://pressassociation.org.ua/ua/bezkoshtovne-navchannya-u-ssha…

By Ольга Бондар, назад

Першоджерела: звідки ростуть вуха в українських новин

 Щодня трапляється нескінченна кількість подій, які можуть стати новинами. Як же вони з’являються у стрічці новин? Де журналісти їх знаходять? Які є першоджерела новин?

Пограбування бізнесмена, смертельне ДТП, корупційна схема у парламенті — усе це потенційні новини у ЗМІ. У повсякденному житті інфоприводи оточують нас на кожному кроці: сварка вашого сусіда з представниками ЖКП може стати чудовим новинним сюжетом. А якщо ще цю інформацію опублікувати постом в соціальній мережі, прикріпити фото та цитати — ідеальна новина!

Усіх цих подій об’єднує актуальність факту або проблеми — чогось, що насправді відбулося.

Метою журналіста є пошук новин, які зацікавлять широку аудиторію, бо новина —  інформація, яка має викликати інтерес споживачів.

Тут ми підходимо до питання про першоджерела новин. Де ж все-таки взяти інфопривід?

Офіційні джерела новин
До них відносяться прес-релізи, інформаційні агентства, прес-конференції соціальні мережі тощо. Прес-релізи публікуються у різних прес-службах, найвідомішою в Україні є прес-служба Офісу Президента https://www.president.gov.ua/. На сайті публікують останні рішення влади, документи та законопроєкти, інформацію стосовно засідань, конференцій та анонси запланованих подій. Також, у розділі “Робота зі ЗМІ” можна оформити підписку і на пошту будуть приходити сповіщення стосовно нових матеріалів.

Інформаційні агенції, маючи бюро і кореспондентів по всьому світу, висвітлюють багато фото, відео, текстового контенту і продають його клієнтам (медіа) на передплатній основі. Наприклад, онлайн-видання оформило підписку на міжнародну агенцію і використовує її контент.

Найбільші українські новинні агенції:

УНІАН
Укрінформ
Інтерфакс-Україна
ЛІГАБізнесІнформ
Українські новини

 Найбільші світові новинні агентства:

Associated Press (AP) (Штаб-квартира Нью-Йорк, США)
Reuters(Штаб-квартира у Лондоні, Британія)
Agence France-Presse (AFP)(Штаб-квартира: Париж, Франція)
Bloomberg (Штаб-квартира: Нью-Йорк, США)
United Press International
Deutsche Presse-Agentur (Штаб-квартира у Німеччині)
https://www.efe.com/ (Штаб-квартира: Мадрид, Іспанія)
ANSA (Штаб-квартира: Рим, Італія)
DPA (Штаб-квартира: Гамбург, Німеччина)
ТАСС (Штаб-квартира: Москва, Росія)

Agence France-Presse, Associated Press та Reuters мають представництва в більшості країн світу.

А якщо бажаєш створити власну новину, то тримай декілька порад
1)Дотримуйтесь структури!

– заголовок (чітко хто, що зробив, що в цьому особливого?);

– лід(підзаголовок, який поширює заголовок);

– новина/тіло(правило 6 питань);

– цитата(яка підтверджує інформацію);

– бекграунд(нагадування певних деталей із минулого);

– джерело інформації.

2)Основне повідомлення.

Якщо із новини можна виділити одне речення/словосполучення, яке пояснює головний сенс — це успішна новина.

3)Оперативність — наше все. Інформацію, котра існує понад добу, називають “стариною”.

4

Використовуйте лише професійну лексику, говоріть чітко і лаконічно.

5)Лише правда! Перевіряйте інформацію на правдивість, передавайте суть, не змінюючи її контекст.

6)Стандарти журналістики.

Керуйтесь правовими та етичними нормами, не публікуйте приватну інформацію, не розповсюджуйте брехню та копії чиєїсь роботи.

І наостанок, пам’ятайте про відповідальність. ЗМІ – це рушійна сила, яка формує думку суспільства. Перевіряйте кожне слово і речення!
Авторка: Ольга Бондар

Читати попередні статті авторки:
https://pressassociation.org.ua/ua/pravda-chi-brehnya-prosti-poradi-yaki-ubezpechat-vid-fejkiv/

https://pressassociation.org.ua

 …

By Ольга Бондар, назад

Безкоштовне навчання у США: мрія чи реальність?

Як це – навчатися в Америці безкоштовно? Чому корисно займатися волонтерством? Які можливості відкриває американська система освіти? Про це розповіла Марія Котова – студентка United World College of New Mexico, активістка, яка у 17 років виграла грант на безкоштовне навчання в Америці. Зараз працює аналітиком у Венчурному фонді стартапів. Дівчина розповіла про навчання та життя в Нью Мексіко, а також поділилась своїм досвідом та планами.

By Ольга Бондар, назад