Корпоративна культура — це індивідуальна система цінностей кожної компанії, однак інколи, люди роблять помилки, та руйнують те, що могло б стати чимось більшим.
«Є просто робота, а є робота твого життя. Така робота, на яку ти накладаєш свій відбиток. Така робота, на якій ти ніколи не підеш на компроміс. Заради якої пожертвуєш вихідними. Таку роботу ти можеш виконувати в Apple. Люди приходять сюди не для того, щоб уникати ризиків. Вони приходять, щоб пуститися у відкрите плавання.
Вони хочуть, щоб їх робота стала чимось більшим.
Чимось великим. Чимось, що не змогло б відбутися десь ще.
Ласкаво просимо в Apple ».
Будь-який новий співробітник компанії Apple, на початку своєї кар’єри отримує картки з подібним написом. Однак чи всі нові люди в компанії зобов’язані відповідати якомусь певному стандарту? Чи точно людина не втратить початковий ентузіазм після початку роботи в компанії — невідомо. Але, завжди є досвід інших людей, який можна перейняти і бути готовим вже до частини перешкод.
Перейдемо ж, конкретніше, до міфів корпоративної культури.
1 МІФ
Корпоративна культура спрямована на формування загальних цілей і інтересів співробітників
Багато керівників і власників бізнесу вважають, що корпоративна культура повинна сприяти формуванню спільних цілей та інтересів у співробітників. Але чи дійсно інтереси співробітників компанії повинні збігатися? Наскільки це впливає на ефективність бізнесу?
Уявімо собі ситуацію. Директор компанії, в якій працює hr-спеціаліст, з метою об’єднання команди топ-менеджерів за допомогою спільних інтересів придбав всім абонементи в дорогий спортивний клуб, що знаходиться поруч з офісом. На його думку, це було надзвичайно зручно. Відвідувати клуб вважалося хорошим тоном, і навпаки, не приходити на тренування означало демонструвати неповагу до подарунка турботливого шефа. Чи варто говорити про те, що ця ситуація спровокувала невдоволення топ-команди, і ось чому. Виявилося, що серед керівників не всі були фанатами бігових доріжок і басейну — деякі займалися тенісом або танцями. Були ті, хто взагалі не любив спорт. А іншим, що живуть за містом, було зручніше ходити в спортзал поруч з будинком. У підсумку об’єднати співробітників девізом «У здоровому тілі — здорової дух» не вийшло. Незадоволеними виявилися і «невдячні» співробітники, і «турботливий» шеф.
Завдання управління організацією в тому і полягає, щоб надати можливість співробітникам задовольнити свої особисті інтереси через цілі бізнесу. І ось тут-то і можуть прийти на допомогу корпоративні цінності, які транслює вище керівництво компанії. В основі цих цінностей — орієнтація на інтереси бізнесу, успішність і ефективність якого визначає і благополуччя кожного співробітника. І тут дуже багато залежить від того, яких саме цінностей дотримується керівництво компанії і наскільки віддано дотримується їх. Добре, якщо ці цінності спрямовані на задоволення і передбачення інтересів клієнтів, тоді вони стають запорукою довгострокової стратегічної прибутковості бізнесу. Основою для формування корпоративної культури в цьому випадку можуть бути клієнтна орієнтація, проактивність, інновації та розвиток компанії.
2 МІФ
Мерч = корпоративна культура
Насправді це не правильне судження, доказом того є один простий факт — будь-яка частина одягу з логотипом компанії, не можуть миттєво створити у співробітнику бажання зробити компанію краще, плідніше і більше працювати в команді.
Чомусь більшість власників компаній вважають навпаки. Придбавши гарні худі або значки з логотипом компанії — це відразу ж робить їх згуртованими, однак фактор сполучення групи людей є психологічним питання, тому вимагає достатніх витрат ресурсів всієї компанії.
3 МІФ
HR або психолог можуть самостійно побудувати корпоративну культуру.
Генеральний директор — основа компанії, її грунт і центр, тому, саме керівник, за допомогою фахівців (HR і \ або психолог), повинен створювати культуру компанії.
Корпоративна культура (КК) починається від сфери роботи і закінчується поза робочою діяльністю. Трохи раніше, в одній зі своїх статей, я назвала КК — внутрішньою філософією бізнесу. Грубо кажучи, це складені мізки і характери всіх співробітників в одне ціле, отже цій купці потрібен розподільник, вождь — цю функцію і виконує керівник.
Також варто згадати, що багато хто помилково вважає, що культуру можна побудувати проведенням корпоративів і боулінгом по вихідним, проте, виходячи з описаного вище, ви вже знаєте, що це не так.
МІФ 4
Для створення корпоративної культури в компанії потрібно багато сил часу і грошей
Хоч як би здавалося — це набагато простіше!
У будь-якому випадку, корпоративна культура існує, її не може не бути, з цієї причини, єдине до чого потрібно прикладати сили, це до її формування, відточуванню необробленого алмазу, який надалі може стати дивовижним дорогоцінним каменем (складовим безсмертної компанії).
Все залежить від поставлених завдань генерального директора. Може бути, що персонал вже “єдиний організм”, однак може потрібно провести ряд зустрічей/нововведень в компанії, а також може і потрібно довго повторювати певного формату зустрічі й зробити декілька змін.
Все від усього залежить — моя улюблена фраза.
Однак на цю процедуру, ви точно не витратите тиждень, сидячи і ламаючи голову над білим аркушем паперу.
МІФ 5
Якщо в колективі вже є своя сформована культура, то змінити її вже не вийде.
Завжди все можливо. Навіть найчерствіше серце співробітника, який яро дотримується древніх правил компанії, можна переконати, використовуючи правильний підхід.
Важливий факт: якщо людина ніяк не може змінити свої погляди, БЕЗ ПРИЧИНИ, то вам не потрібен такий співробітник, якщо ви плануєте мати процвітаючу компанію.
Якщо керівник сумнівається в можливості змін, завжди можна проконсультуватися з фахівцями.
Також момент, який не варто упускати: у великих компаніях, корпоративну культуру формує не сам керівник (раніше я обумовлювала ситуації компаній від 20 до 70 співробітників), а співробітники-лідери. Директор лише регулює дії таких ініціативних людей.
Автор: Катерина Плохій
Попередні матеріали цього автора: