Що керує нашою підсвідомістю?

Журналістика, піар та реклама пов’язані у багатьох аспектах, але сьогодні давайте я вам продемонструю найбільш загадкові зв’язки. Чому загадкові? Бо їх нашій свідомості не розгадати одразу. На це здатні лише професійні комунікаційники, що «набили око» у цій ніші.

Ми часто чуємо слово вплив, чи не так? Авжеж. Він дійсно скрізь. У нашому випадку – в кожному тексті, у кожному абзаці й навіть слові. 

А чи задумуємося ми про значення, наприклад, розділових знаків або ж кількість абзаців? Пересічна людина навряд чи. Дарма. Все: від ком до шрифту, від кольору до розміщення того чи іншого слова – має вплив на нашу підсвідомість. 

Подумайте, які асоціації викликає суцільне полотно тексту шрифтом із засічками? Щось офіційне, серйозне й нудне. А от текст розділений на абзаци, розбитий підзаголовками, розбавлений фотографіями чи будь-якими візуальними об’єктами читається легко й приємно. Ось так просто керувати нашою підсвідомістю. Далі будуть цікавіші методи.

Інформаційно-психологічний вплив

Ми, вони, всі, чужі, свої

Знаменитий вираз «приклеїти ярлик» є назвою окремого інформаційно-психологічного прийому. Його суть полягає в приниженні когось або чогось в очах аудиторії за допомогою образливих слів (цензура все ж діє найчастіше). Метод популярний у недоброчесних журналістів, PR-менеджерів та рекламістів.

У цьому матеріали я часто вживаю займенники наш і ми. Встановлюю дружній зв’язок з вами! Я така ж, як ви, правда? (Використання прийому «свої хлопці» мною несе винятково експериментальний характер =)). «Свої хлопці» показують читачам/слухачам/глядачам, що автор з простого люду = створення позитивного образу.

Ти, мій любий/-а читачу/-ко, як і всі вдумливі люди, напевно, вже помічав/-ла якісь хитрощі в текстах медійників, але даю 70%, що не знав/-ла як вони звуться. На початку цього абзацу прийом «загального вагону». Це такий підбір фраз, котрі створюють враження «так роблять всі»: ніяка розумна людина не…; ті, хто здатний до критичному мислення розуміє… і так далі. Як правило, люди не люблять бути в меншості, тому підсвідомо погоджуються з викладеною далі інформацією чи точкою зору.

PR-менеджери та рекламісти повсякчас використовують (читайте зловживають) «метод негативних груп віднесення», коли метою є викликати негативне ставлення до одного, а позитивне до іншого. Чесні журналісти, на відміну від рекламістів, не маніпулюють односторонніми категоричними твердженнями. Ось вам був приклад.

І наостанок, додам про типовий приклад інформаційно-психологічного впливу: просування через медіаторів або авторитетів. Ті, кому довіряють, дійсно мають великий вплив на підсвідомість. Ми можемо не помічати, як погоджуємося з лідерами думок.

Узагальнюємо, сміємось, даємо «вибір»

Експлуатація милих серцю понять по типу «воля», «щастя», «усвідомленість», «Батьківщина», «здоров’я»; заміна одиничного загальним. Це надзвичайно успішно справляє психоемоційний вплив, який дозволяє ефективніше просувати щось чи когось. Його назва «сяючі узагальнення».

Висміюємо щось одне, а негативний імідж створюється абсолютно до всього. Прийом «висміювання» вдало формує нові стереотипи найчастіше на оціночних судженнях. Ми будемо скептично сприймати ідеї людини, з якої постійно жартують. Цей метод оманливий: тут не місце жорсткій прямій критиці. Все робиться м’яким гумористичним шляхом.

До чого прагнуть всі? Мати можливість вибору. Взагалі-то це така відмінна риса нашого часу, адже раніше робити вибір могли далеко не всі й не завжди. Цим можна вміло користуватися. Хитрість техніки «уявного вибору» в тому, що надаються різні точки зору з одного приводу, але так, що одна з них підсвідомо сприймається у найвигіднішому ракурсі. Дозуючи негативні та позитивні аспекти, автор до суцільного позитиву додає краплину негативу — виглядає ж правдоподібно! І навпаки, до негативного негативу трішки підсипає позитиву — ефективність критичного сприйняття зростає. Дива людської психології.

Тепер ви маєте базові знання про найпопулярніші прийоми прихованого впливу медійників. Звичайно, цей список не є вичерпним. Генерація нових методів відбувається постійно (тільки вдумайтесь з якими темпами зростає індустрія рекламу та піару). Важлива заувага: не варто вважати все вище написане за способи маніпуляцій. У правильних руках це слугує для суспільної користі

Отже, фільтруйте свій інформаційний простір та критично сприймайте медіасвіт. Як кажуть, довіряй, але перевіряй!

Авторка: Ліза Бровка

Читати більше матеріалів авторки:

https://pressassociation.org.ua/ua/tvoya-czifrova-bezpeka/

https://pressassociation.org.ua/ua/slovo-zbroya…

Твоя цифрова безпека

Як і в реальному, так і у віртуальному житті загроз вистачає, однак з першими ми більш-менш навчені як справлятися. Що ж до небезпек у віртуальності, то знань бракує. Сьогодні я допоможу вам це виправити.

Слово — зброя? Хейт-спіч у журналістиці та в житті

Толерантність, коректність, терпимість — необхідні складові сучасного мовця у широкому розумінні цього слова. Використовуючи мову ненависті, люди пропагують шкідливі ідеї, сприяють розпалюванню конфліктів на ґрунті раси,  статі, релігії, національності або ж сексуальної орієнтації. Викорінити хейт-спіч з суспільства складно, але реально. Головною рушійною силою мають виступити ЗМІ, які послідовно знищуватимуть «дари» лексичного багатства хейт-спічу.

Інновації: цифрова революція в журналістиці

У журналістиці відбуваються метаморфози пов’язані з відмиранням традиційних медіа. Їхнє місце впевнено займають онлайн-альтернативи з оперативним контентом, доступним кожному будь-де та будь-коли. Більшість таких медіа на цей час є безкоштовними, що теж має суттєвий вплив на людей при виборі свого джерела інформації.